Лелі Ю.Г.

Аспірант кафедри економіки підприємства,

Класичний приватний университет, м. Запоріжжя, Україна

Сучасний стан та перспективи розвитку організаційних іновацій на промислових підприємствах

Внаслідок поширення глобалізацийних процесів у світі та динамічному розвитку інформаційних технологій, консервативні форми функціонування промислових підприємств різних галузей втрачають свою ефективність у конкурентному ринковому середовищі та вимагають якісних змін. Саме тому, розвиток та впровадження інновацій на промислових підприємствах Україні набуває широкого значення.

Інновація – нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управлінні, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду.

Інновації стають основною рушійною силою підприємств та передумовою їхнього розвитку. При цьому інноваційні можливості підприємств істотно різняться залежно від конкретних особливостей, галузевої належності і їх стратегічної спрямованості. Так, техніко-технологічні інновації, впливаючи на зміст виробничих процесів, одночасно створюють умови для застосування організаційних інновацій, оскільки вносять зміни до реорганізації виробництва [1].

Якісно високого значення на пидприємствах промисловості набувають організаційні інновації, які спрямовані на підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок створення якісно нових методів у діяльності підрозділів або всьго підприємства. Також нововведення створюється завдяки реформування (перепроектування, реінжиніринг) існуючих управлінських систем, технологій, процесів. Такі зміни дають змогу досягти скорочення адміністративних витрат або оперативних витрат, підвищення задоволеності службовців станом своїх робочих місць (і тим самим продуктивності праці), розширення доступу до нетоварних активів або зменшення витрат на постачання.

У 2013р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1715 підп-риємств, або 16,8% обстежених промислових (у 2012р. – 1758, або 17,4%, у 2010 – 1462) (рис.1) [2].

Рис 1. Кількість підприємств, що займалися інноваційною діяльністю

Впродовж 2011–2013рр. інноваційною діяльністю в промисловості займалося 2381 підприємство, або 23,4% обстежених (протягом 2009–2011рр. – 2181 підприємство і 21,1%). Машини й обладнання придбали 1879 підприємств, навчанням та підготовкою персоналу для розробки та впровадження нових або суттєво вдосконалених продуктів та процесів займались 582 підприємства ; витратили кошти на внутрішні НДР – 356 та НДР, виконані іншими підприємствами (зовнішні), – 213; придбали зовнішні знання – 186; діяльністю щодо ринкового запровадження інновацій займались 184 підприємства ; іншими видами діяльності для запровадження нових або суттєво вдосконалених продуктів та процесів займались 362 підприємства[2].

Упровадженням інновацій у цей період займалось 1736 підприємств (17,0% серед обстежених промислових і 72,9% серед інноваційно активних підприємств протягом останніх трьох років) [2]. 268 підприємств підвищували ефективність своєї діяльності шляхом упровадження організаційних інновацій.

Що стосується кількості промислових підприємств, що впроваджували організаційні інновації впродовж трьох років, то їх кількість за останні три роки (з 2011 по 2013) знизилась до 268 підприємств. У період з 2007 по 2009 їх кількість склала 460, у 2009-2011 – 460, тобто на 192 підприємства менше (рис.2). На нашу думку, така від’ємна динаміка зумовлена тим, що інноваційна діяльність впроваджувалась переважно на тих самих підприємствах роками, що передбачало поступове введення інновацій і в організаційну сферу, задля забезпечення максимально високої ефективності технологічних та інших інновацій.

Рис 2. Кількість промислових підприємств, що впроваджували організаційні інновації впродовж трьох років

Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності залишаються власні кошти підприємств, частка яких у 2013р. значно зросла і становила 72,9% загального обсягу витрат. Фінансову підтримку держави отримали 10 підприємств із держбюджету і 24 – з місцевих бюджетів, загальна частка отриманих коштів становила 1,9% загального обсягу фінансування інноваційної діяльності (у 2012р. – 2,2%). По 12 підприємств отримали кошти вітчизняних та іноземних інвесторів, частка яких становила 1,3% і 13,1% відповідно (1,3% і 8,7%); 55 підприємств скористалося кредитними коштами, їхня частка значно скоротилася і склала 6,6% (21,0%).

У 2013р. понад три чверті інноваційно активних промислових підприємств займалися впровадженням інновацій (або 12,9% обстежених промислових) – це на 4,3% менше, ніж у 2012р [2].

Що стосується регіонального розбиття щодо активності впровадження організаційних інновацій у 2013 роци, то лідерами є Харківська область – 19 підприємств та м.Київ – 21. Найменьше організаційних іновацій було впроваджено у Волинській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській та Хмельницький областях – по 1 підприємству.

Проаналізувавши сучасний стан розвитку організаційних інновацій можна дійти висновку, що аспект управління на вітчизняних підприємствах промисловості недостатньо реалізовано та потребує досконалої та ретельної уваги з боку керівництва. Основними причинами такого положення можна назвати недостатність або відсутність фінансування інноваційних проектів та формування інноваційного потенціалу персоналу; недостатня кваліфікація кваліфікація управлінського персоналу , що є перепоною на шляху запровадження нових інформаційних технологій та інших інновацій.

Література

1. Прокопишин Л.П. Управлінські інновації та особливості їх використання на машинобудівних підприємствах в сучасних умовах. / Л.П. Прокопишин // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. – 2008р. - №628. - С. 628-633.

2. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [Текст]: Статистичний збірник України за 2013 рік ; [Державний комітет статистики України]. – К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2014. – 313 с.