УДК 338.12:65.0:658
ORCID ID 0000-0002-7498-4271
Шпаков А.В.
Київський
національний університет будівництва і архітектури
КОМПЕНСАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ
АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
В умовах волатильності
вітчизняного будівельного ринку та стійкого погіршення економічної ситуації в
Україні на перший план виходять питання використання в діяльності будівельних
організацій принципів антикризового управління та системного підходу для
оптимізації та вдосконалення механізмів економічного управління. Незважаючи на
негативний тренд на будівельному ринку «тяжкі» часи є найбільш перспективними
для впровадження змін у принципах управління підприємствами та вдосконалення їх
внутрішнього середовища, а також використання новітніх принципів ефективної взаємодії
з середовищем зовнішнім.
В працях сучасних науковців
розглядаються наступні механізми забезпечення стабільності
фінансово-економічного та конкурентного стану організації: створення системи
сбалансованих показників [1],
Всі ці підходи до вирішення проблеми
стабільності стану організації намагаються загально-системно стабілізувати
підприємство, «заморозити» його стан, однак головною ознакою стабільності
сучасних ринкових компаній є темпи зростання показників діяльності, тобто
постійні зміни. Автором пропонується методика визначення найбільш вагомих
Традиційні підходи до
збалансування організаційно-економічних процесів, які відбуваються в
організації зосереджені на забезпечення стабільності всіх складових діяльності
організації. На мій погляд цей підхід здається занадто амбіційним. Кризові
стани на підприємстві зазвичай характеризуються незначними обсягами ресурсів та
великою кількістю управлінських та економічних проблем, які потребують зважених
та раціональних управлінських рішень. Пропонується ввести нову економічну
категорію «компенсаційне ядро організації» під яким розуміється обмежений обсяг
ключових параметрів та видів діяльності всередині організації, які потребують
першочергової уваги керівництва підприємства та потребують постійного контролю
та уваги на постійній основі, особливо в умовах виникнення кризових явищ.
Зосередження зусиль пов’язаних з антикризовим управлінням організацією на
проблемах «компенсаційного ядра» за загальновідомим принципом 80/20 дозволяє
зменшити адміністративні витрати та зосередитись на дійсно ключових параметрах
діяльності організації в умовах кризи.
Визначати складові
«компенсаційного ядра організації» автором пропонується за допомогою матричного
аналізу, який є добре вивченим та широко застосовуваним інструментом побудови
вагомих зв’язків між параметрами функціонування будь-якої системи [1].
Методом експертної оцінки
досвідченими фахівцями визначаються найбільш суттєві взаємозв'язки між бізнес-процесами
організації (рис.1). Стовпчики матриці вважаються споживаючими бізнес-процесами,
а рядки – бізнес-процесами – «джерелами». Наприклад, для стовпчика 10 важливими
бізнес-процесами є рядки 2, 6, тобто результати бізнес-процесів з такими
номерами. Ці рядки у стовпчику відображені одиницями (1), відсутність наявного
зв'язку - нулями (0). Внаслідок проведеного аналізу утворюється матриця дванадцятого
порядку. Аналіз матриці полягає у послідовному видаленні стовпчиків і рядків.
До стовпчиків, заповнених нулями, не надходять ресурси з інших бізнес-процесів,
тобто їх виконання не грунтується на логічному взаємозв'язку з іншими бізнес-процесами,
хоча вони в свою чергу можуть бути первинними. Значить бізнес-процеси, які
мають номери цих стовпчиків, та можуть не входити до ядра. Рядки, заповнені
нулями, не вважаються зв’язаними і не
будуть основою для виконання інших бізнес-процесів, а значить, можуть також
класифікуватись як такі що знаходяться за межами «компенсаційного ядра
організації».
|
Споживаючі
бізнес-процеси |
|
|
|||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
Бізнес-процеси
- "джерела" |
|
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
2 |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
3 |
|
|
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
4 |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
5 |
|
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
6 |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
7 |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
8 |
|
|
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
9 |
|
|
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
10 |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
11 |
|
|
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
12 |
|
Рис.1. Приклад матриці аналізу складових «компенсаційного
ядра організації»
Спочатку викреслюються стовпчики 6,
11 та 12 і відповідні їм рядки. Одержуємо першу скорочену матрицю дев’ятого порядку, котра в свою чергу має нульові
стовпчики і.т.д. Позбавившись від них, одержуємо другу скорочену матрицю.
Провівши таким чином всі наступні скорочення, одержуємо матрицю, у якій
відсутні стовпці без одиниць, але наявні нульові рядки, які також викреслюються
разом з відповідними їм стовпцями. Послідовно виконавши подібні дії, приходимо
до матриці такого виду, як це показано на рис.2.
|
2 |
4 |
|
|
0 |
1 |
2 |
|
1 |
0 |
4 |
Рис.2. Скорочена матриця бізнес-процесів організації
Утворена матриця відповідає графу,
наведеному на рис.3. У цьому графі один замкнених подвійний контур (2-4). Можна
вважати, що бізнес-процеси, які увійшли в цей контур, повинні виконуватись
паралельно.
Рис.3. Приклад графу бізнес-процесів «компенсаційного ядра
організації»
Внаслідок проведення матричного
аналізу стає можливим створити схематичну блочну модель для визначення «компенсаційного
ядра організації», тобто підґрунтя для визначення ключових бізнес-процесів,
відносно яких буде запроваджуватись компенсаційне управління.
6, 11, 12 Þ 1, 5, 9 Þ 2, 4 Þ 7, 8 Þ 3 Þ 10
Схема буде показувати комбіновану
систему підключення бізнес-процесів. У клітинках містяться номери бізнес-процесів
з паралельним виконанням. Утворену систему підключення слід розуміти не як обов'язкову
послідовність підключення однієї групи бізнес-процесів лише після закінчення
попередньої, а лише як необхідність випередження у їх виконанні. Вона лише
вказує на загальну тенденцію в підключенні бізнес-процесів.
В подальшому саме за цими блоками,
з врахуванням специфіки бізнес-процесів різних типів учасників
інвестиційно-будівельного ринку, буде здійснюватись процедура ранжування та
окремого економічного аналізу з метою визначення вагомості цих блоків для
функціонування підприємства в умовах кризи.
Аналогічну процедуру матричного
аналізу необхідно провести для визначення ключових параметрів ефективності
діяльності організації та окремих бізнес-процесів. Система цих параметрів в
подальшому буде використовуватись для ранжування бізнес-процесів та визначення
ефективних механізмів контролю результатів компенсаційного управління.
Складові компенсаційного
управління організацією можуть включати наступні заходи:
·
Використання страхових інструментів відносно складових «компенсаційного
ядра організації»;
·
Створення системи резервних фондів різного виду та призначення;
·
Використання фінансових інструментів для регулювання ліквідності активів
організації;
·
Заходи забезпечення збереження «ноу-хау», які стосуються бізнес-процесів
«компенсаційного ядра організації»;
·
резервування каналів збуту продукції;
·
створення резервів різних видів (запасів, фонди, тощо);
·
синхронізація життєвих циклів окремих елементів організації;
·
використання взаємозалежності циклів для посилення ефекту від управлінських
рішень, що приймаються.
Список використаних джерел
1.
Саарепера М.И. Матричное моделирование многоэлементных факторных систем. –
М.: Легпромбытиздат, 1990. – 136 с.
2.
Яхнеева И. В. Компенсационное управление рисками на основе фьючерсных
контрактов: условия и возможности / Вестник Челябинского государственного
университета. 2013. №8 (299). Экономика. Вып. 40. С. 129–135
3.
Разработка сбалансированной системы показателей. Практическое руководство с
примерами. – 2-е изд., расшир. / Под ред. А.М. Гершуна, Ю.С. Нефедьевой. – М.:
ЗАО “Олимп-бизнес”, 2005. – 128 с.