Петрашевська А.Д., Франчук О. П.

Одеська національна академія зв′язку ім. О.С.Попова

Закономірності розвитку телекомунікаційної сфери України

 

Сьогодні в Україні найбільш динамічною складовою у сфері послуг, беззаперечно, є ринок телекомунікацій, який характеризується поступовим збільшенням власної частки та сприяє можливості інтеграції в світову економічну систему. Нині телекомунікації є одним із найважливіших сегментів світового та регіонального ринків інформаційних технологій. Вони включають в себе як кабельну, так і безпровідну телефонію; різні види мобільного зв'язку (стільниковий, пейджинговий, GPRS); передання голосу та даних; інтегровані мережі передачі даних (ISDN), що забезпечують високу якість та швидкість передачі інформації.

Основу діяльності телекомунікаційної галузі України складають, перш за все, Закон України «Про телекомунікації» [1], Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» [2], Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [3], а також решта законів, що стосуються закономірностей впровадження діяльності суб’єктів різних форм власності, отримання ліцензій та патентів та інших особливостей. До цього часу відповідного правового відображення ще не отримали деякі нові телекомунікаційні послуги, такі як IP-телефонія, IP-телебачення, широкосмуговий доступ до мережі Internet.

Розвиток телекомунікацій України пов′язаний з інтеграцією телекомунікацій в світовий ринок. Це дає змогу рости вітчизняному ринку, застосовуючи технології нового покоління, але при цьому зростає залежність телекомунікаційних компаній від іноземного капіталу.

На сучасному етапі розвиток телекомунікаційної сфери України поєднується з впровадженням технологій «третього покоління». З 3G технологією Україна стане більш відкритою для іноземних інвестицій,  економічно зростатиме загалом. Поки що власником ліцензії на послуги 3G є одна компанія – «ТриМоб», дочірня компанія колись державного «Укртелекому», яка вже 9 років виступає монополістом в цій сфері, хоч і надає свої послуги лише 1% споживачів. Тому національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, має підготувати умови тендеру, аби якнайдорожче продати ліцензії на послуги 3G. На отримання цих ліцензій претендують такі оператори зв′язку, як «Київстар», «Укртелеком», «МТС», «Інтертелеком» та «Астеліт».

Порівняно з розвинутими країнами Західної Європи та Північної Америки, проникнення Internet в Україні поширюється трохи повільніше. Наприклад, супроти України, рівень проникнення Інтернету складав 56% у США в травні 2013 року, тільки не серед усього дорослого населення, а у віковій групі «65 років та старші». Серед дорослого населення в Сполучених Штатах рівень проникнення Інтернету (на 2013 рік) складає 85%, а в Росії – 57% [4].

    Слід зауважити, що, залежно від технологічного типу забезпечення доступу споживача до телекомунікаційної послуги, можна класифікувати ринок за типами послуг:

·       ринок послуг мобільного зв'язку;

·       ринок послуг фіксованого (місцевого та міжміського і міжнародного) телефонного зв'язку;

·       ринок послуг передачі даних (у тому числі Internet).

   До найбільш характерних телекомунікаційних  послуг належать:

1) фіксована телефонія;

2) мобільний зв′язок;

3) ІР-телефонія;

4) Інтернет;

5) магістральні послуги;

6) широкосмуговий доступ;

7) супутниковий зв′язок;

8) трансляція теле- і радіосигналів;

9) нові телекомунікаційні послуги;

10) інші послуги передачі даних.

   Таким чином, аналіз тенденцій розвитку ринку телекомунікацій та інституційних засад його функціонування дозволяють дійти наступних висновків:

-                     телекомунікаційний ринок України, незважаючи на складні в державі економічні умови, є таким, що розвивається, має великий потенціал, продовжує бути одним з прибуткових та системоутворюючих в економіці країни;

-                     дослідження закономірностей  розвитку телекомунікаційних послуг в Україні показує, що слід приділити увагу впровадженню технологій третього покоління 3G;

-                     важливим інституційним чинником, що впливає на національний ринок, повинна виступати Національна комісія з регулювання зв'язку, яка забезпечує та проводить єдину державну  політику з питань державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації та розвитку інформаційного суспільства; здійснює державне регулювання в сфері телекомунікацій, інформатизації; регламентує діяльність телекомунікаційних компаній в державі, надаючи ліцензії та дозволи на їх функціонування; визначає телекомунікаційні ринки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1.      Про телекомунікації : Закон України від 18 листоп. 2003 р. / [Електронний ресурс]: – Режим доступу :

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1280-15.

2.      Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України 5 лип. 1994 р. / [Електронний ресурс]: – Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80/94-вр.

3.      Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки: Закон України від 9 січ. 2007 р. / [Електронний ресурс]: – Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16

4. Интернет в России: динамика проникновения / [Електронний ресурс]: – Режим доступу:

http://runet.fom.ru/Proniknovenie-interneta/11067