Экономические науки / 13. Региональная экономика

Кирилюк Д.В.

Студентка І курсу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Україна

Теоретичні підходи щодо регіонального розвитку сфери туризму як складової економіки регіону

Однією із головних задач для багатьох країн на сьогодні є розвиток рекреаційно-туристичної сфери. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті транспортних шляхів, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку рекреаційно-туристичних послуг. І все це не дивлячись на те, що вона має для поступального розвитку своєї рекреаційної сфери сприятливі природно-кліматичні умови, значний історико-культурний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, Такий стан потребує активізації процесів щодо створення в нашій державі потужної туристичної індустрії, яка спроможна задовольняти різноманітні рекреаційні потреби як мешканців України так і іноземних туристів. При цьому слід враховувати, що організація туристичної діяльності на сьогоднішній день виступає як задача соціальна та економічна, що повинна вирішуватися як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Вирішення таких складних задач потребує наукової постановки досліджень, які можуть включатися як перед проектна стадія в процес містобудівного проектування на відповідному рівні.

Однак сьогодні в Україні розвиток цієї важливої галузі економіки, яка, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків могла б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд дол., недостатній[ ]. На нашу думку, причинами такого становища є складна соціально-економічна ситуація в державі, неврегульованість механізмів стимулювання туристичної індустрії, відсутність ефективної стратегії розвитку цієї галузі як на національному, так і на регіональному рівнях.

На сучасному етапі розвитку України, особливо в умовах адміністративної реформи, що триває, актуальними стають питання щодо створення ефективної структури управління туристичною галуззю на всіх рівнях влади з чітким визначенням повноважень кожного її рівня. Перетворення України на туристичну державу світового значення вимагає також забезпечення координації діяльності різних галузей економіки, від яких залежить якісне надання туристичних послуг, зокрема транспорту, торгівлі, виробництва сувенірної продукції, видавничо-рекламної діяльності тощо.

Туризм як економічне явище сучасного світу має індустріальну основу; виступає у виді послуг, які не можуть накопичуватись і транспортуватися; створює нові робочі місця; є мультиплікатором розвитку місцевої інфраструктури і зростання рівня життя місцевого населення. Туристська галузь, як показує світовий досвід характеризується високим рівнем ефективності і швидкою окупністю інвестицій, а також виступає як ефективний засіб охорони природи і культурної спадщини, оскільки саме ці елементи є основою його[2 ].

Один із важливих факторів, який впливає на розвиток туризму в регіоні - екологічний, що визначає, наскільки турист задоволений подорожжю, відпочинком, здійсненням бажань, через відчуття комфортності, атмосфери гостинності, безпеки і доброчинного оздоровчого впливу.

Вплив економічних і фінансових факторів на сферу туризму, таких як зміна економічної і фінансової ситуації, рівня доходів населення і безробіття, обумовлений тим, що між тенденціями розвитку туризму і економіки регіону спостерігається тісний взаємозв’язок. Як правило, територія, де спостерігається стабільний підйом економіки, лідирує на ринку подорожей за кількістю туристських поїздок своїх громадян. В свою чергу, це зумовлює подальший розвиток матеріально-технічної бази і підвищення рівня інфраструктури туризму в регіоні.

Із соціальних факторів важливу роль відіграє фактор збільшення насиченості й задоволеності вільного часу у населення, що в комбінації з ростом рівня життя означає приплив нових потенційних туристів, підвищення рівня їх прибуття, культури, естетичних потреб. Оскільки сьогодні відчутна тенденція до дроблення відпускного часу, то для розробки програми розвитку туризму в регіоні важливо знати загальний бюджет вільного часу різних соціальних груп, структуру цього часу (за днями тижня, ознакою сезонності, видами дозвілля), зміст і динаміку ціннісних орієнтацій реального і потенційного споживача туристичних послуг.

Особливе місце відводиться туризму у створенні робочих місць і розв'язанні проблеми зайнятості. Кількість робочих місць щоденно збільшується, не вимагаючи при цьому великих витрат. Туризм охоплює багато секторів економіки і цим ускладнює визначення точної оцінки кількості працівників, зайнятих у сфері туризму. Крім того, вирішення проблеми реальної оцінки ускладнюється ще й специфічним характером праці (сезонність, робота за сумісництвом, тимчасова робота тощо). І все ж кількість зайнятих у туристичній сфері постійно зростає.

Туризм, як складова економіки регіону - це система, взаємопов'язаних елементів, а саме туристичних організацій, а також суб'єктів господарювання суміжних галузей, між якими виникають економічні відносини, що впливають на стан народногосподарського комплексу регіону. А також, сприяє диверсифікації економіки, утворюючи галузі, що обслуговують індустрію туризму, забезпечує зростання доходів населення та підвищення рівня добробуту нації. Вплив туризму на економічний розвиток виявляється у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг у результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів.

Література:

1. http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=600719

2. http://www.westudents.com.ua/glavy/83548-56-turizm.html

3. http://ua-referat.com