Экономические
науки/Государственное регулирование экономики
Кандаурова Д. О.
ПВНЗ «Європейський університет, м. Миколаїв, Україна
Сутність
військового збору в Україні
У зв’язку зі
складною політико–економічною ситуацією в Україні згідно з Законом України «Про
внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів
України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII, починаючи з 3 серпня 2014
року, тимчасово запроваджено військовий збір. Питанням дослідження військового збору приділяли увагу такі
науковці та дослідники як Л. Ушакова, С. Лістрова, С. Наумов,
О. Ткаченко, В. Форсюк та інші, однак, особливості нарахування та
сплати військового збору в Україні потребують підвищеної уваги науковців.
Ставка військового збору
становить 1,5% від об’єкта оподаткування та не залежить від обсягу нарахованого
доходу. Платниками цього збору є платники податку з доходів фізичних осіб,
тобто фізичні особи-резиденти, фізичні особи–нерезиденти, які одержують доходи
із джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.
Об’єктом
оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних
виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв’язку з
трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну
та недержавну грошову лотерею, виграш гравця, отриманий від організатора
азартної гри [1].
Введення військового збору практикувалося у багатьох країнах світу. Так, ще за часів Першої світової війни військовий податок було запроваджено у Італії, Франції та деяких інших країнах. Платниками такого податку були особи, що були звільнені від військових зобов’язань, але суттєвого значення для бюджету такі надходження не мали. У Росії вперше військовий податок було введено у 1887 році. Платниками було мусульманське населення Кавказу, що відмовились від виконання військового обов’язку. Податок міг сплачуватися як у грошовій, так і в натуральній формі. За часів Другої світової війни в СРСР від 29 грудня 1941 р. військовий податок було введено з 1942 року як спеціальний обов’язковий платіж, що приніс за 1942 – 1945 рр. близько 7,4% від усіх доходів державного бюджету СРСР. Платниками цього податку були жінки і чоловіки старше 18 років. Окремі групи громадян звільнялись від сплати податку [2, с.75].
За часів Другої світової війни закордонні держави широко застосовували військовий податок у формі спеціальних надбавок як до непрямих податків на товари масового споживання, так і до прямих податків. Крім того, в США, Великобританії та інших країнах під час Другої світової війни вводився спеціальний податок на надприбуток монополій [2, с. 76].
Військовий збір не нараховується на разову матеріальну допомогу, допомогу на поховання, допомогу вагітним та у пологах, на доходи фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та винагороду за бухгалтерські послуги підприємця тощо. За роз’ясненням податківців військовий збір стягуватиметься з виплат та винагород за цивільно – правовими договорами за якими надаються послуги (виконуються роботи), тобто виплати та винагороди за договорами підряду та договорами про надання послуг, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт. Базою оподаткування військовим збором є усі нараховані доходи, що є об’єктом обкладення даним збором та не зменшуються на суми утриманих з них ПДФО та ЄСВ. Якщо ж оподатковані військовим збором виплати надаються фізичній особі в негрошовій формі, то податковий агент має нарахувати дохід, що не помножується на натуральний коефіцієнт, оскільки такий коефіцієнт не передбачений нормами пункту 16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
За нарахування (сплату) військового збору відповідальними є податкові
агенти. Початком нарахування військового збору є дата надання чинності цього
збору, тобто з 3 серпня 2014 року. Тільки з 7 серпня 2014 року було відкрито
рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету по
коду класифікації доходів бюджету 11011000 «Військовий збір». Проте податкові агенти
зобов’язані були утримувати військовий збір з нарахованого доходу, тобто
відображати кредиторську заборгованість перед бюджетом, а після відкриття
рахунків негайно перерахувати усю сформовану заборгованість. Звітують про
сплату військового збору за затвердженою формою Податкового розрахунку сум
доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум
утриманого з них податку (форма № 1ДФ). Так, у розділі 2 цієї форми відображають інформацію про суми утриманого
ПДФО з процентів та військовий збір [4].
1.
Податковий кодекс України :
закон України від 02.12.10 р. № 2755 – VI : за станом на 01.11.2014 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. :
Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – Том 1. – С. 9.
2.
Финансово – кредитный экономический словарь / Колл. авторов; под общей
редакцией А. Г. Грязновой. – Финансы и статистика. – 2004. – 1168 с.
3.
Про розгляд листа щодо
оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб : лист від 08.09.2014 р.
№ 3095/6/99–99–17–03–03–15 / Державна Фіскальна служба України. – 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://byhgalter.com/forum/?mingleforumaction=viewtopic&t=92
4.
Ушакова Л. Військовий збір:
найважливіше / Л. Ушакова // Податки та бухгалтерський облік. – 2014. – № 64 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nibu.factor.ua/ukr/golden/doc.html?id=39556