К.е.н. Антонова О. В., Кобилка В.С.

Харківський торгівельно-економічний інститут КНТЕУ

ПРОБЛЕМИ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Сучасний етап розвитку України характеризується постійним зростанням обсягів та розширенням масштабів міжнародної торгівлі, ускладненням динамізму торговельних процесів. При цьому спостерігаємо посилення вимог міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішні ринки України та зниження національних торговельних бар’єрів. Відбувається поглиблення інтеграції міжнародних вимог у національну практику митного регулювання України.

Актуальність теми зумовлена заплутаністю і несистематизованістю митного законодавства України, яке містить правові колізії та залишає неврегульованими багато важливих питань.

Сьогодні митне законодавство набуває принципово нової ролі, основні акценти характеристики якого зміщуються від суто контрольних і фіскальних до регулятивних і правозахисних. Традиційно митна галузь сприймається як сукупність правових норм, що регламентують структуру й діяльність митних органів, їхніх посадових осіб і відбивають особливості функціонування всього апарату митної служби, а найчастіше головним напрямом мають охорону економічних інтересів держави в цілому. Функції, пов’язані із забезпеченням прав, свобод та інтересів особи, сприймаються як другорядні.

За цих умов надзвичайно зростає роль держави у регулюванні зазначених процесів у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Загострюється потреба підвищення ефективності національної митної політики в сфері реагування на зовнішні загрози та швидкої протидії можливим негативним наслідкам таких загроз у напрямку посилення забезпечення економічних інтересів держави й максимального врахування в національній митній системі міжнародних правил та вимог [1].

Відповідно до ст. 2 Митного Кодексу України митна політика – це система принципів та напрямків діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі [2].

Існування мита на сьогодні пояснюється не так фіскальною необхідністю, як потребою для вирівнювання інтернаціональних витрат виробництва, які виникають унаслідок конкуренції на основі національних витрат виробництва профільної продукції, що постачається на світовий ринок провідними виробниками, котрі, без сумніву, володіють перевагами насамперед в освітній та професійній підготовці кадрів, рівні техніки і технології, організації виробництва, що, у свою чергу, ще й підкріплюється значними обсягами виробництва. Саме ці переваги дають змогу підтримувати низький рівень витрат, а відтак формувати більш низький рівень як національних, так і світових цін порівняно з національними витратами та цінами на аналогічні товари, що реалізуються на національних ринках країн-імпортерів.

Проблеми сучасної митної політики визначають стратегію розвитку митної діяльності як сьогодення, так і майбутнього. Це пов’язано з цілим комплексом факторів об’єктивного та суб’єктивного характеру [3].

Вважаємо, що на сучасному етапі існує ряд потенційних загроз заподіяння шкоди національним інтересам України у сфері реалізації митної політики. Наприклад, «відкритість» національної митної території для міжнародної торгівлі може завдавати економічні збитки для держави у вигляді недонадходжень до бюджету внаслідок викривлення митної вартості товарів, шкоди здоров’ю і безпеці споживачів, спричиняти зростання контрабандних потоків тощо.

Такі тенденції актуалізують для України посилення ефективності механізмів моніторингу та визначення справжньої вартості товарів, достовірності їхнього декларування [4].

Про значну недосконалість митної політики України свідчать також: значний вміст товарів, що переміщуються контрабандним шляхом; збереження загрозливої ситуації з контрабандою наркотичних засобів та зброї; учинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності, особливо через канали незаконного переміщення через митний кордон України дисків для лазерних систем зчитування та іншої аудіовізуальної продукції [5].

На нашу думку, у найближчий час необхідно здійснити ряд заходів, які посилять рівень захисту національних інтересів держави, створять сприятливі умови для збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та позитивно вплинуть на соціальний та економічний розвиток України. Зокрема, одним із важливих кроків до побудови ефективної митної політики нашої держави є здобуття нею авторитету цінного і надійного партнера в системі світового співробітництва. Однак, налагоджуючи відносини на міжнародному рівні, слід пам’ятати, що однією з основних функцій митної політики є захист національних інтересів, і будь-які дії митної політики повинні здійснюватись з акцентуванням уваги на цей чинник. У цьому напрямку доцільно використовувати протекціоністські заходи на основі гнучких і новітніх методів, які б не зашкодили розвитку міжнародних відносин України, враховуючи, що в Україні ще не подолана фінансова криза. Тому всі заходи повинні здійснюватись в контексті антикризової програми держави.

Література:

1. Пашко П.В. Митна політика та митна безпека України / П.В. Пашко, П.Я Пісной // Фінанси України – 2007. – №1. – С.74-79.

2. Митний Кодекс України. [Електронний ресурс] – Режим доступуhttp://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.

3. Мельник В.В. Проблеми митної політики України в умовах сьогодення / В.В. Мельник // Наукове товариство Івана Кушніра – 2012.

4. Бобух І. М. Сучасна митна політика України та шляхи її вдосконалення / І.М. Бобух // Вісник КДПУ ім. М. Остроградського – 2007. – №6 (47). – С.139-141.

5. Міністерство фінансів України. Законодавство. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:www.minfin.gov.ua.