Бугас В.В.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Микитюк І.С.

Київський національний торговельно-економічний університет

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО БЮДЖЕТНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

На сучасному етапі розвитку програмно-цільового методу важливим є оптимізація кількості бюджетних програм з урахуванням принципів системності і послідовності реалізації політики у сфері бюджетного планування, що сприятиме визначенню ефективності структури та змісту бюджетних програм, забезпеченню достатнього рівня якості функціонування державних інституцій, цілісності взаємоузгодженості видатків за бюджетною програмою з соціально-економічними прогнозами розвитку країни на середньострокову перспективу.

Важливого значення набуває прискорення переходу до перспективного бюджетного планування видатків: на плановий і два наступні бюджетні періоди, на рівні розпорядників бюджетних коштів із врахуванням стратегічних планів їх діяльності. Запровадження середньострокового бюджетного планування для реалізації цілей національної політики, виходячи з макроекономічної та фінансової стратегії, вимагає від головних розпорядників бюджетних коштів якісного рівня підготовки обґрунтованих фінансово-економічних програм галузевого розвитку [1, c.87-88].

В Україні процес середньострокового планування перебуває у фазі запровадження, а отже чіткого механізму інтеграції СБПП до бюджетної системи не напрацьовано. У даному контексті особливо важливим є процес імплементації системи СБПП, тому що саме перші роки функціонування системи є найскладнішими.

Нереалістичний макропрогноз та наявність «податкових ям» призводять до недовиконання плану доходів. Так, у 2012 році дохідна частина бюджету була виконана на 92,55%, тоді як видаткова на 95,67%. У 2013 році, як дохідна так і видаткова частини були недовиконані на 3,41% та 3,92% відповідно. Тобто, це ще раз підтверджує про використання завищених показників при короткостроковому бюджетному плануванні, не говорячи вже про середньострокове [2, c.9].

Для національної бюджетної системи найгострішим є питання точності макроекономічних прогнозів. Основними проблемами, що виникли при запроваджені системи середньострокового бюджетного прогнозування та планування стали:

- відірваність бюджетного планування від загальнодержавного планування. Відсутність чіткого зв’язку між державним та бюджетним плануванням, що призвело до того, що програми соціально-економічного розвитку держави інколи приймалися безвідносно до бюджетних можливостей;

- прогнози мали часто лише інформативну цінність і не здійснювали жодних обмежень на процеси розподілу бюджетних коштів у наступних бюджетних періодах;

- у майбутніх бюджетних періодах розпорядники бюджетних коштів могли обгрунтовувати нові показники бюджетних ресурсів, необхідні їм для виконання функцій цим серйoзно змінювати обсяги фінансування від прогнозних даних;

- відсутність ефективної методології прогнозування макропоказників, видатків та доходів бюджету;

- вплив політичного фактора на середньострокові прогнози [3].

В Україні існує лише базовий варіант впровадженн СБПП, що передбачає складання середньострокового прогнозу. Впровадження відбувається, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про стратегію розвитку системи управління державними фінансами» від 01.08.2013 №774-р. Перший етап (розвиток середньострокового бюджетного прогнозування) здійснюється в рамках реалізації Стратегії до 2017 року .

Для підвищення ефективності СБПП в Україні треба застосувати наступний алгоритм:

- інтенсифікувати діяльність щодо можливості створення незалежної науково-аналітичної установи, спеціалізацією якої буде складання середньострокових прогнозів, законодавчо затвердити статус установи.;

- на відміну від середньострокового бюджетного прогнозування, котре має переважно інформативний характер, середньострокове планування має забезпечити чіткий розподіл бюджетного ресурсу протягом трьох років, охоплюючи передусім інвестиційні видатки бюджету, що поліпшить прогнозованість видатків бюджету;

- запровадження системи середньострокового бюджетного планування перш за все має насамперед ґрунтуватися на прогнозній концепції фіскальної стійкості;

- особливу увагу необхідно приділити актуалізації основних елементів бюджетування: визначенню механізмів взаємозв’язку середньострокового прогнозу та плану, зокрема поточному коригуванню планів, вибору, методикам обгрунтування та способам затвердження середньострокових цілей;

- забезпечення високого наукового рівня та запобіганню політичній упередженості стосовно таргетування цільових показників та реалізації технологій прогнозування;

- застосування новітніх методик планування та прогнозування з огляду на зарубіжний досвід розвинених країн. Враховуючи недосконалість існуючих підходів до середньострокового прогнозування доходів бюджету та виходячи з необхідності застосування передового зарубіжного досвіду у цій галузі, заслуговує на увагу підхід щодо «ефективної ставки» податку, що застосовується в Казахстані;

- урахування ресурсних можливостей органів влади, розподілу ресурсів у відповідності зі стратегічними пріоритетами;

- розвиток структурного виконання бюджету, як комплексу програм, при встановленні пріоритетних цілей програм і їх показників, що відповідають національним цілям і галузевим стратегіям;

- об’єктивне прогнозування та планування має здійснюватись із залученням наукових та експертних установ, оскільки вони є незалежними гарантами реальної неупередженої інформації високого наукового рівня;

- створення бюджетних правил та механізмів їх дотримання;

- створення ефективної системи складання декількох сценаріїв макропоказників;

- поглиблення деталізації видатків.

Західні країни в останнє десятиліття зробили вже нові кроки, впровадивши інноваційні інструменти бюджетування і прогнозування. Користуючись їхнім досвідом, одним із шляхів модернізації бюджетного планування може бути запровадження системи типу Е-Budget та удосконалення наявних комп’ютерних програм обліку та казначейського обслуговування бюджетних процесів. Це дозволить зменшити ймовірність виникнення помилок при бюджетному плануванні через вплив «людського фактору» та зменшити накладні та адміністративні витрати на обслуговування бюджетного процесу. Також така система дозволяє планувати та коригувати доходну та видаткову частину бюджету. Застосувавши такий алгоритм, можна збудувати ефективну та надійну систему СБПП в Україні.

Література:

1. Чугунов І.Я. Бюджетно-податкова політика в умовах інституційних перетворень / І.Я. Чугунов, В.Д. Макогон // Вісн. КНТЕУ. – 2014. - №4. – С.87-88.

2. Шлапак О.В. Державні фінанси України в сучасних умовах: проблеми стабілізації та антикризового управління // Фінанси України. – 2014. - №4. – С. 8-15.

3. Економічна оцінка запровадження середньострокового бюджетного планування в Україні (2014 рік) / Національний університет Острозька Академія. – Режим доступу : http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2014/01-04-05