Захарченко А. О., Лозовик Д. Б.
Кременчуцький національний університет
імені Михайла Остроградського
Тіньова
економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації
Як суспільне
явище «тіньова» економіка притаманна усім країнам незалежно від людей та рівня
їх соціально-економічного розвитку.
Актуальність теми визначається в тому, що
тіньова економіка здійснює значний негативний вплив на всі соціально-економічні
процеси, які відбуваються в суспільстві. Без урахування тіньової економіки стає
неможливе проведення економічного аналізу на макро- і мікрорівнях, прийняття
ефективних управлінських і законодавчих рішень. Розглядаючи те, що Україна щодо
зовнішньоекономічного курсу стратегічно направлена на інтеграцію у світове
співтовариство та ЄС, важливе значення має вивчення і переосмислення досвіду
державної протидії негативним проявам тіньової економіки в ЄС.
Тіньова економіка – це складне явище,
представлене як сукупність неконтрольованих і нерегульованих протиправних та
законних економічних відносин між суб’єктами економічної діяльності, які мають
на меті неофіційне отримання доходу.
Оцінки масштабів тіньової економіки в
Україні коливаються у межах від 40 до 60 % ВВП залежно від методу оцінки. За
даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України,
уряду вдалося знизити процес тінізації економіки на 5-8 %. За підрахунками
фахівців, до 50 % фінансового капіталу в Україні має "тіньове"
походження, а неофіційний внутрішній валютний обіг (поза банками) становить
близько 10 млрд. доларів США.
Небезпека для суспільства полягає:
По-перше, у тому, що корупція та
економічний кримінал провокує хаос та економічну нестабільність;
По-друге, кримінальна економіка бруднить
господарські відносини, а корупція розбещує апарат владних структур і знижує
ефективність державної політики, а саме грошово-кредитної та податкової
політики;
По-третє, солідний іноземний інвестор не
бажає вкладати свої капітали в Україну і ми втрачаємо конкурентоспроможність;
Для вирішення
негативних явищ надзвичайно важлива роль належить різним економічним,
організаційним та нормативно-правовим заходам, системам і механізмам, що
дозволяють державі попереджувати і ефективно викорінювати ті чи інші прояви
економічної злочинності та корупції.
Масштаби тіньової економічної діяльності
значно впливають на обсяги і структуру ВВП, призводять до спотворення офіційних
даних про його величину. «Тіньова економіка» створила реальну загрозу
національній безпеці та демократичного розвитку держави. Високий рівень
тінізації економіки вкрай негативно впливає на імідж країни, її конкуренцію,
ефективність структурних та інвестиційних реформ.
Значні
масштаби тіньової економіки формують негативний імідж України у світі, що
зумовлює необхідність активних дій щодо детінізації економіки.
Детінізація економіки – це цілісна система
дій, спрямована насамперед на подолання та викорінення причин та передумов
тіньових явищ та процесів.
Заходи з
детінізації економіки:
1. «Амністія»
капіталів некримінального походження;
2. Реальне і
радикальне спрощення процедур щодо здійснення підприємницької діяльності;
3. Обов’язкове обґрунтування джерел
походження грошових коштів;
4. Реалізувати
визначену нормативну регламентацію щодо максимального обмеження можливого
використання так званих «живих грошей» або грошової готівки в економіці.
5. Шляхом
здійснення паспортизації та контролю за рухом особистого майна, передусім
нерухомості, яким володіє найбільша заможна частина населення, держава за
допомогою податкової системи здійснюватиме необхідне інформування, що дозволить
оцінити легітимного способу життя тих чи інших осіб.
Говорячи про
перспективи подолання чи зниження масштабів тіньової економіки, зокрема у
соціальній сфері, варто розглянути сферу охорони здоров’я, що надзвичайно є
тінізованою. Медиків зрозуміти можна – рівень оплати їхньої праці у державних
закладах не набагато перевищує прожитковий мінімум. Але є можливості детінізувати охорону здоров’я:
запровадити медичне страхування, що зменшить корупцію (подарунки, «благодійні» внески та інше); звузити фінансову базу тіньового
господарювання шляхом зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину
документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу
(освіта, підвищення кваліфікації).
У результаті
проведеного дослідження можна зробити висновок, що тіньовий сектор економіки є
фактором ослаблення соціального захисту населення і зниження його економічної
активності, а також зниженням темпів економічного зростання на макрорівні в
результаті залишку значної кількості фінансових ресурсів. Реалізація зазначених в статті заходів щодо подальшої
детінізації економіки не лише сприятиме формуванню повноцінного ринкового
середовища, розвитку економіки, процесу демократизації суспільства загалом, а й
забезпеченню відродження та ефективного розвитку вітчизняного підприємництва.
Література:
1. «Тіньовий
сектор в Україні – причини, обсяги і наслідки; як його суттєво зменшити?» -
експертний круглий стіл. [Електронний ресурс]: база даних / Київська школа економіки. – Електронні данні. – Київ, 2014. – Режим
доступу: http://www.kse.org.ua/ru/about/kse-news/?newsid=424
2. Тіньова економіка
в Україні: масштаби та напрями подолання. [Електронний ресурс]: база даних / Національний інститут стратегічних досліджень. –
Електронні данні. – Київ, 2011. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/TEN.indd-532d7.pdf