О. П. Буряк

к.е.н., доц., здобувач кафедри економічної теорії ЛКА

Досвід антикризового державного управляння зарубіжних країн та можливість його адаптації до українських умов

Світова фінансова криза стала однією з наймасштабніших подій ХХІ ст. А глобальний характер кризи поставив уряд кожної країни перед необхідністю формування антикризової політики. Україна також належить до країн, які зазнали руйнівного впливу світової економічної кризи. Відповідно Україна потребує не лише фінансової допомоги міжнародних фінансових організацій, а й вироблення власної програми антикризових заходів. Важливе значення для вирішення зазначеного питання мають позитивні напрацювання інших країн світу та їх адаптація до українських умов. Важливе значення для розробки національних напрямків антикризової політики, спрямованих на мінімізацію негативного впливу фінансової кризи та відновлення економіки Україні.

Першочерговим антикризовим заходом у фінансовій сфері США стало зниження центральними банками облікової ставки, а надання допомоги фінансовому сектору базувалася на принципах строковості та захисту інтересів платників податків. В піку фінансової кризи (2008 р.) урядом США було підписано Надзвичайний акт економічної стабілізації. Основною метою даного акту є стабілізація та відновлення фінансової системи, а також підтримка потоку кредитів, які є необхідними для економічного зростання.

Також в рамках Надзвичайного акту економічної стабілізації прийнято наступні програми, які б сприяли економічній стабілізації, а саме: Програму позбавлення від проблемних активів; Програму «Доступне житло»; Програму Споживчого та підприємницького кредитування; Програму державно-приватного інвестування та Програму фінансування автомобільної галузі . В країні також були вжиті заходи, які спрямовані на входження держави в управління кредитними організаціями, а програма стрес-тестів визначала антикризовий потенціал 19 найбільших банків США. В наступному, 2009 р., було прийнято ще ряд законодавчих актів, які б сприяли економічній стабілізації: ухвалено План по стимулюванню національної економіки в розмірі 787 млрд. дол. США [4]. Відповідно до Закону про збільшення допомоги з безробіття було запроваджено податкові стимули для працевлаштування та збільшення періоду надання допомоги безробітним та збільшення її розміру. Здійснювалпся підтримка малого та середнього бізнесу як джерела відновлення економічної активності та інструменту пом’якшення наслідків безробіття. Що стосується довгострокових антикризових заходів, то в США здійснювалась підтримка збільшення інвестицій у нові технології, розробки та дослідження.

Варто погодитись з точковою зору Я. А. Жаліла [1] стосовно того, що використовуючи досвід США, пріоритетним завданням антикризової політики України має стати наступні: комплексна підтримка споживчого попиту; заохочення інвестиційної діяльності; забезпечення стабільності банківського сектору та відновлення належного рівня кредитної активності; підтримка відновлення експортної активності, що полягає у поверненні позицій на зовнішніх ринках; зростання рівня зайнятості як ключова передумова зростання динаміки доходів населення, а отже, - розширення споживчого попиту.

Актуальним для України у боротьбі з кризою та її наслідками міг би стати досвід Німеччини. Експортно-орієнтованій економіці Федеративної Республіки Німеччина було завдано значної шкоди, про що насамперед свідчить скорочення валового внутрішнього продукту країни. Проблеми виникли і у здійсненні програм економічного і соціального розвитку. Також похитнулася фінансова стабільність країни, і опинилося під загрозою питання забезпечення зайнятості населення.

Федеральний Уряд Німеччини у 2008 р. визначив найважливіші напрями зміцнення країни та виведення її з кризи. План піднесення економіки орієнтувався на досягнення трьох цілей, а саме: по-перше - відновлення довіри до фінансової системи; по-друге, гарантування банківських вкладів населення; по-третє - надання захисту соціальному ринковому господарству. Насамперед Федеральний Уряд надав гарантії для всіх ощадних вкладів. Фінансовим інститутам було запропоновано гарантії, забезпечено підтримку власного капіталу, в тому числі з урахуванням позицій ризику. Для надання заявникам допомоги через спеціально створений Фонд стабілізації фінансового ринку було виділено понад 480 млрд. євро [3]. Одне із основних місць в рамках реалізації антикризової програми, відводиться прийнятим у ФРН «Кон’юнктурного пакету – І» і «Кон’юнктурного пакету – ІІ». Цими документами передбачено фінансове забезпечення комплексу заходів із подолання кризових проявів та їх негативних наслідків.

Німецька економіка першою вийшла з кризи, а фінансово-господарські результати ФРН свідчать про ефективність та обґрунтованість обраної моделі виведення країни з кризи. Проаналізувавши німецьку антикризову модель, можна зробити висновок стосовно того, що головними рисами німецької антикризової моделі є посилення ролі держави в регулюванні ринкових відносин, втручання в економіку за допомогою державного бюджету та підтримка малого і середнього бізнесу.

Завдяки досить жорсткому регулюванню економіки відносно легко подолати руйнівні наслідки кризи змогла Франція. За рахунок бюджету Уряд фактично погасив борги найбільш важливих для економіки підприємств, включаючи податкові борги. Францією також було вжито антикризові заходи і у сфері податкового регулювання та соціального забезпечення населення країни.

Однією з країн, яка не постраждала від впливу світової фінансової кризи, а навпаки - змогла використати її для створення базової основи щодо посилення власного впливу у світовому господарстві, стала Китайська Народна Республіка (КНР). Якщо у 2009 р. в більшості країн світу криза сягнула піку, то в КНР ВВП продемонструвало 9,2% приросту [2]. А за рахунок значного прямого іноземного інвестування, експортної діяльності та вчасного застосування державних заходів щодо стабілізації у країні вдалося досягти відносного збереження динаміки економічних показників.

В країні відбулося значне вдосконалення фінансового законодавства. Зокрема, були введені обмеження щодо діяльності фінансових інститутів. Банкам була заборонена сек’юратизація ризикових активів та введено тимчасовий мораторій на первинне публічне розміщення акцій національних компаній на біржах країни. Водночас було пом’якшено правила кредитування підприємств, які найбільше постраждали внаслідок світової фінансової кризи за рахунок надання дозволу реструктуризації заборгованості. Застосування таких заходів дало змогу економіці КНР продемонструвати позитивну динаміку в реальному секторі. Відбулась така тенденція внаслідок того внаслідок того, що більшість програм були спрямовані не на підтримку банківських установ, а саме на його стимулювання.

Змін у економіці у зв'язку зі світовою фінансовою кризою зазнала і економічна політика Великої Британії. У зв’язку з такою ситуацією в Великій Британії надавалася значна допомога в першу чергу фінансовому сектору, оскільки він є пріоритетним для англійської економіки. Державна допомога найбільшим британським банкам в умовах фінансової кризи за даними Національного статистичного управління Великої Британії перевищила 1,4 трлн. дол. Зазначена допомога включила в себе: рекапіталізацію низки великих банків; масштабне кредитування Банком Англії банківського сектора; введення системи державного страхування позик. Податкове регулювання та стимулювання розвитку промислового сектора також слід відмітити серед антикризових заходів Великої Британії.

Для подолання наслідків фінансової кризи, Україні необхідно вивчати міжнародний досвід фінансових систем та досвід антикризового менеджменту зарубіжних країн, адже він може бути використаний при розробці заходів для економічної стабілізації в Україні.

Література:

1. Жаліло Я. А. Реалії економічної кризи: чи є підстави для оптимізму? Доступно з: http://www.niss.gov.ua]

2. Статистична інформація Національного бюро статистики Китаю [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.stats.gov.cn/english/

3. Deutschland gestarkt aus der Krise fuhren. Jahresbericht der Bundesregierung 2008/2009. – Presse- und Informationsamt der Bundesregierung. – Berlin, 2009. – 76 S.

4. Finanz markt stabilisierungs fonds gesetz von 17, Oktober 2008 // BGBI. – Nr I. – S. 1982.