Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Пухальська А.П., к.е.н., страший викладач кафедри міжнародного туризму, Драч І. Л. студентка 4 курсу, гр. МТУ-141

Запорізький національний технічний університет

Оцінка туристичного потенціалу Грузії з позицій розширення співробітницва з Україною

В останні роки влада Грузії роблять ставку в розвитку економіки саме на туризм, що істотно відбилися на кількості іноземних туристів, у тому числі й з України. Кількість мандрівників з нашої країни за 6 місяців 2013 зросла на 73% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цього року Грузію відвідало вже 49 885 українців. Таким чином, Україна посіла перше місце за кількістю туристів серед країн, які не мають кордонів з Грузією [4].

За даними Держкомстату України, у 2011 році Україну відвідало 36 тисяч громадян Грузії. За цей час в Грузії побувало майже 59 тис. наших співвітчизників, таким чином негативне сальдо міграцій для України складає 23 тисячі, що на 24% більше аналогічного показника минулого року.

Українські місця відпочинку – Крим, Карпати – не є популярними серед грузинів, адже у них є свої власні морські та гірськолижні курорти, які за якістю не поступаються, а то й перевершують українські. Проте українські міста – Київ, Одеса, Донецьк – є дуже популярними серед грузинів для короткого відпочинку. Українські турфірми також пропонують відпочинок у Грузії. У 2010 році Грузію відвідало близько 48 тис. українців, проте у цілому міграційні потоки в обох напрямках співвідносні і у порівнянні з іншими державами регіону не є інтенсивними. Причиною цьому, з-поміж іншого, є вартість проїзду. Мінімальна вартість зворотного квитка Київ-Тбілісі коливається від 360 до 500 USD, а “лоу-кости” поки що не присутні на українсько-грузинських авіанапрямках [5].

Особливою популярністю в Україні серед грузинів користуються українські традиції та українська кухня – борщ, котлети по-київськи, а також сало. Щоправда, у Грузії практично немає українських ресторанів – ресторан “Хуторок” у Тбілісі є чи не єдиним закладом, де спеціалізуються на українських стравах. Ілюстрацією дефіциту української кухні у Грузії є той факт, що до приготування 3 тисяч вареників для прийняття з нагоди святкування 20-го Дня незалежності України було залучено усю жіночу частину дипломатичного складу.

У розвитку міжнародної туристичної співпраці велику роль відіграє державне регулювання у сфері туризму. В Україні воно недосконале і має такі недоліки:

1. Постійна реорганізація органу державного управління (1993 р. - Державний комітет України з туризму, 1999 р. – Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму, 2001 р. – Державний департамент туризму, 2002 р. – Державна туристична адміністрація України, 2005 р. – Міністерство культури і туризму, 2006 р. – Державна служба туризму і курортів України), яка створює несприятливі умови для залучення іноземних інвестицій до туристичної галузі;

2. Недостатнє фінансування туристичної галузі обмежує можливості України співпрацювати з міжнародними організаціями, приймати участь у форумах, конференція, симпозіумах, які ними проводяться, що знижує позитивний імідж держави у світовому туристичному співтоваристві, веде до зменшення кількості укладених контрактів, втрати завойованих позицій на міжнародному ринку;

3. Слабка нормативно-правова база для діяльності туроператорів

Для ефективного розвитку співпраці необхідним є:

- збільшення обсягу фінансування розвитку галузі на державному та регіональному рівнях ;

- створити сильний виконавчий орган в галузі туризму;

-при розробці законодавчих актів, що стосуються туризму, слід широко використовувати знання і досвід спеціалістів підприємств туристичної сфери;

-сприяння створенню в Україні різноманітних недержавних громадських туристичних організацій, а саме асоціацій по різним напрямках туристичної діяльності (туроператорів, виставкових організацій, туристичних видань), їх входження у світові об'єднання, міжнародні організації та асоціації різного спрямування;

-вдосконалення системи підготовки та підвищення
кваліфікації туристичних кадрів України через проходження відповідного навчання і стажування у спеціалізованих закладах світу;

- створення наукового центру туризму [3].

Пропозиції по туристичному продукту Грузії, на сьогодні, представлені в Україні досить яскраво, широко та на будь-який смак і гаманець, що є досить позитивною тенденцією. Варто відмітити не високу ціну на екскурсійний продукт до країни, що починається в середньому з 250$ на особу. Пропозиції більш неординарного характеру (наприклад Джиппінг по країні) змусять віддати з гаманця в межах 1000$. Цікаві з відносно лояльними цінами пропозиції на гірськолижні зимові курорти країни приваблює широкий загал любителів гірського відпочинку. Таким чином, хочеться відмітити успіх та високий рівень обслуговування курортів Грузії на туристичному ринку не тільки України, а й інших держав світу, що знову ж таки, дає змогу переконатись в позитивних та різких змінах країни в багатьох галузях, завдяки реформам та спільній плідній праці державного апарату та населення.

Отже, досвід Грузії переконливо свідчить про можливість формування сприятливого бізнес-середовища за відносно короткий проміжок часу. Аналіз результатів реформ у Грузії доводить, що без дієвої державної політики щодо формування в країні середовища господарювання неможливе його становлення. При чому така політика повинна проводитися комплексно, в усіх пріоритетних сферах і галузях одночасно. Досвід Грузії є доцільним для використання в економіці України, адже відповідно до світових оцінок і рейтингів нашій державі, для підвищення власного рівня конкурентоспроможності, необхідно подолати саме ті проблеми, які першочергово були розв’язані в Грузії: суттєве зменшення бюрократизації та корупції господарських відносин [2].

Держава створює сприятливі умови для інвесторів в туристичній діяльності. Тобто інвестор, який будує готель від 100 номерів, безкоштовно отримує наступне: землю під будівництво, готовий проект готелю (втім, можна будувати і за своїм розсудом), ліцензію на казино, а також на 15 років звільняється від сплати податку на прибуток.

У Грузії є одна важлива позитивна сторона: це новий напрямок і оскільки сьогодні спостерігається тенденція відкриття нових туристичних точок, країна дійсно є відкриттям на світовій туристичній карті. А враховуючи велику кількість кординальних внутрішньодержавних змін в країні, та сприятливу правову базу – кількість міжнародних відвідувачів буде стрімко зростати. Тому досить закономірно, що згідно плану уряду, до 2015 року кількість туристів повинна перевищити 5 мільйонів.

Метою держпрограми є формування сучасного туризму, що відповідає високим екологічним, соціальним та економічним вимогам, і перетворення його в одну з основних опор розвитку економіки країни.

Подальшого розвитку співробітництва між Україною і Грузією передбачає виконання цілеспрямованих заходів в області удосконалення механізму державного регулювання та нормативно-правової бази в галузі туризму, створення відповідної інфраструктури у туристичних та рекреаційних зонах, розширення можливостей використання туристичного потенціалу країни, стимулювання туристичної діяльності в усіх регіонах країни, залучення місцевих і зовнішніх інвестицій у сферу туризму, розвиток різних напрямків туризму, створення нових туристичних маршрутів [1].

Також передбачається розробка і впровадження передових методів і стандартів для підвищення якості наданих туристичних послуг, розширення мережі готелів та інших підприємств за туристичного обслуговування, удосконалення системи перекваліфікації та підготовки кадрів у галузі туризму, реалізація цільових освітніх проектів у зарубіжних країнах, впровадження сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, публікація та розповсюдження матеріалів про національному історичному, культурному і духовному спадщину для пропаганди національних звичаїв у світі, розширення міжнародного співробітництва у сфері розвитку туризму.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Балабанов Т.І. Економіка туризму: навч. пос. для студентів вузів, економ. спец., доп. і перероб. / І.Т. Балабанов, Н.П. Савояр — К. : "Фінанси і статистика", 2005. — 174 с. — ( Бібліотека спеціаліста Економіка туризму).

2 Александрова А.Ю. Туризм як об'єкт управління: [підруч. для студ. вузів туристичного профілю] / А. Ю. Александрова — М . : Фінанси і статистика, 2008. — 301 с.

3. Савояр Н. Культурний туризм: туризм, практика, проблеми, перспективи / Савояр Н. — С.: Лекс-Стар, 2006. - 163 с.

4. Экономіка Грузії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://georgia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ge/culture.

5. Офіційний сайт Грузії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://georgia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ge/culture.