студентки Комісарова Д.О., Кияшко С.В.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

Проблематика управління фінансовими ризиками у державній митній справі України

Будь-яка сучасна організація існує в умовах постійних змін зовнішнього та внутрішнього середовища, тому здійснювати в таких умовах реформування певної сфери, тобто втілювати стратегічні зміни стає ще складніше, це потребує виваженого застосування ризик-менеджменту як надійного інструменту діяльності в умовах невизначеності. Не виключенням є і митна система.

Визначення базових характеристик категорії “ митний   ризик ” є основою для розуміння її природи та сутності, а відповідно, визначення конкретних сфер та форм реалізації  ризиків  у  митній   галузі  й розроблення методології керування та маніпулювання ними у процесі управлінської діяльності [4].

Для  ризику  властиві як об’єктивна, так і суб’єктивна характеристики, причому об’єктивна виражає шкідливий вплив неконтрольованих випадкових подій, суб’єктивна ж ґрунтується на ігноруванні об’єктивного підходу до дійсності та виникає через реалізацію  ризику  за допомогою особистості керівника, оскільки саме він формує варіативність альтернатив. До суб’єктивних факторів можна зарахувати такі, як  недосконалість методів розрахунків, некомпетентність кадрів, витік інформації, низький рівень управління й організації праці тощо.

Нині Україна активно намагається інтегруватися у світову спільноту, що має на увазі під собою укладення двосторонніх угод з митними адміністраціями країн-партнерів, а також – облаштування пунктів пропуску і розвиток митної інфраструктури.

Розвиток митних органів в Україні здійснюється по принципах діяльності митних служб провідних країн світу. Визначення чітких і зрозумілих правил митного оформлення, що базуються на міжнародних конвенціях і рекомендаціях, дозволили за минулі роки створити правову і організаційну базу діяльності фіскальних органів нашої країни.

Проте існують певні проблеми в цій сфері, які роблять негативний вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності не лише підприємств-учасників, але країни в цілому. Таким чином, виникають питання вдосконалення діяльності фіскальних органів як елементу державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Певні ризики можуть з’являтися у всіх сферах, пов’язаних із митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України. Узагальнено можна визначити такі вихідні дані, які можуть бути індикаторами ризику у ході здійснення митного контролю експортно-імпортних операцій:

§ у супровідних документах наведені помилкові або неправильні дані про товари;

§ наявність інформації, що суб’єкт економічної діяльності уже порушував або намагався порушити обов’язки зі сплати митних платежів;

§ перевізник має сумнівну репутацію;

§ наявність особливих повідомлень у рамках певної процедури про специфіку товару у певному контексті;

§ високий рівень оподаткування товару;

§ відправлення здійснюється в контейнерах;

§ невеликі партії відправлень.

Ефективний митний контроль – це особливість сучасної митної служби. Він залежить від професійно організованого контролю, основаного на ефективній співпраці й обміні інформацією між різними митними союзами, а також від стратегії управління ризиками щодо дієвого використання доступних ресурсів.[3] Спрямованість митного пост-аудиту полягає в зменшенні обсягів митного контролю на кордоні та перенесенні перевірок на етап виходу товарів у ринковий обіг. Тобто змінюється простір, територія, час контролю, і значно змінюється характер та інструментарій контролю. Як відомо, адміністрування митних платежів являє собою контроль за нарахуванням та сплатою відповідних податків.

Для України митний пост-аудит є новою та найбільш перспективною формою митного контролю, хоча він є основною складовою митного законодавства європейських країн.

Для нейтралізації фінансового ризику митні органи повинні проводити аналітичну роботу і виявляти чинники (індикатори ризику) для визначення випадків, коли потрібне посилення митного контролю шляхом проведення огляду, додаткової перевірки документів.

Так, у сфері здійснення митного контролю та митного оформлення виокремлено:

§ процедура проведення митного огляду товарів і транспортних засобів;

§ внесення недостовірних або неповних відомостей до відповідних документів;

§ пропуск товарів без застосування необхідних форм митного та інших видів контролю;

§ здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, у тому числі ті, які ввозяться громадянами, з систематичними порушеннями вимог технологічних схем, порядків, інструкцій.

Запорукою підвищення ефективності митного контролю є впровадження сучасних ІТ-технологій. Вони сприяють спрощенню митних процедур, зменшенню часових нормативів щодо митного оформлення товарів та мінімізують корупційні ризики.

Орієнтація організаційної структури митної служби на адміністративно-територіальний устрій держави формує матричну структуру управління, яка передбачає закріплення двох напрямків управління в організації – вертикального (управління структурними підрозділами) та горизонтального (управління окремими проектами або програмами, для реалізації яких залучають людей і ресурси різних підрозділів організації). Перевагами даного типу організаційної структури є те, що вона дозволяє подолати роз’єднаність між окремими функціональними ланками організації та створює умови для комплексного підходу під час виконання завдань. Крім того, вона є підставою для залучення менеджерів середнього рівня до вирішення стратегічних питань, тим самим сприяючи формуванню в організації менеджерів-стратегів. [2]

Впровадження управління ризиками включає не тільки зміни в культурі праці, але й організаційні зміни такі, як створення підрозділів, що займатимуться питаннями оперативного збору даних, управління ризиками, і питаннями дотримання законодавства. Це також тягне за собою зміни в залучені ресурсів і сприйнятті персоналу.

Таким чином, проведення заходів по вдосконаленню системи управління фінансовими ризиками дозволить вирішити наступні завдання:

§ оптимізація ухвалення рішень при здійсненні митного оформлення і контролю, зниження суб'єктивного чинника;

§ досягнення оптимального співвідношення між часом проведення митного контролю і його ефективністю;

§ однакове застосування митного законодавства України;

§ зміцнення законності і правопорядку у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

§ якісно новий рівень інформатизації фіскальних органів.

Для цілей ефективного митного контролю потрібне також максимально можливе розширення доступу до джерел вступу достовірної інформації.

Література

1. Державна фіскальна служба України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://arc.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/index 2.Пашко П. Застосування методів аналізу та управління ризиками в Держфіскслужбі України / П. Пашко // Вітчизняний і зарубіжний досвід впровадження електронного декларування : збірник матеріалів науково-практичної конференції / за заг. ред. С. Чукут, О. Загвойської. – К., 2010. – 1128 с. 3.Кобзар Т.О. http://www.rusnauka.com/25_WP_2010/Economics/ 71102.doc.htm 4. Концепція реформування діяльності митної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.customs.gov.ua