К.е.н. Фатюха Н.Г.

Запорізький національний технічний університет, Україна

НАПРЯМИ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Детінізація економіки входить до стратегічних засад державної політики України, є її пріоритетним та принципово важливим напрямком. Детінізація економіки – це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин тіньових явищ та процесів.

Останніми досягненнями української влади в цій сфері є прийняття Податкового Кодексу, Закону України від 13.01.2011 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 07.04.2011 р. 3206-17 «Про засади запобігання і протидії корупції».

З метою сприяння легалізації тіньового сектору економіки України пропонуються:

− створення сприятливого середовища для розвитку бізнесу;

− моніторинг офшорних зон;

− вдосконалення податкової системи;

− створення і впровадження прозорої системи податкових пільг,

− оптимізація адміністрування податків;

− розробка механізмів притягнення до юридичної відповідальності недобросовісних платників;

− оголошення податкової амністії;

− підтримки балансу між фіскальною і регулюючої функціями податків;

− подолання нелегального ринку праці;

− вдосконалення соціального страхування і зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці (в тому числі проведення пенсійної реформи);

− адекватна оплата праці,

− легалізації заробітної плати;

− підвищення обізнаності громадськості, забезпечення її впливу на рішення влади [1, c.110];

− державна підтримка інноваційних та інвестиційних проектів у реальному секторі економіки;

− зміцнення системи органів державної влади;

− застосування суворих мір покарання за корупцію і рейдерство;

− мінімізація державного регулювання різних сфер життя;

− забезпечення прозорості реального сектора економіки.

Реальне обмеження масштабів поширення тіньової економіки може відбутися лише за умов гармонізації суспільних відносин на основі усунення суперечностей економічної моделі, які порушують паритетність розвитку окремих сфер і сегментів ринку, пригнічують інтереси суб’єктів господарювання. Зменшення витратності й зростання ефективності легальної економіки, створення паритетних умов для функціонування різноманітних форм бізнесу має підвищити конкурентоспроможність легальної економіки і зробить невигідним приховування її результатів [1, c.110].

Поряд з загальним поліпшенням підприємницького середовища внаслідок дерегулювання та зниження фіскального навантаження має бути вжито комплекс спеціальних заходів, які стимулюватимуть детінізаційні процеси. Необхідно запровадити на певний перехідний період політику амністії по відношенню до тіньового капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування. Це потребуватиме прийняття Закону «Про легалізацію коштів, отриманих некримінальним шляхом» з відповідним врегулюванням процесу та умов легалізації та гарантій непереслідування суб’єктів легалізації.

1 січня 2013 року вступили також в дію нові положення Податкового кодексу України, дія яких спрямована на боротьбу з трансфертним ціноутворенням. Після багатьох років різних декларацій та намірів, нарешті, в нашій країні діятимуть норми відповідного закону. Так, стаття 39 кодексу визначає головний орієнтир у податкових перевірках при намаганні "клієнта" завищити або занизити ціни для податкових маніпуляцій [2, c.289].

Також, задля зменшення випадків приховування доходів, а значить і мінімізації податкових зобов’язань, в Україні слід ввести регресивну систему оподаткування, що призведе до меншого податкового навантаження на платників з великими доходами. Тоді платники податків перестануть приховувати свої реальні доходи, адже будуть зацікавлені в меншому податковому тягарі, і таким чином зменшать тіньовий сектор економіки.

Актуальним на сьогоднішній день є формування системи міжнародних організацій з питань запобігання іллегалізації національної і світової економіки та усунення негативних наслідків іллегальної діяльності економічних агентів.

Ще одним актуальним напрямком збільшення прозорості фінансових операцій в Україні є обмеження розміру готівкових платежів та масове впровадження безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, що дозволить здійснювати контроль та вплив з боку держави на весь безготівковий оборот та значно зменшить тіньову економіку.

Також для збільшення частки безготівкових розрахунків з використанням платіжної картки в Україні необхідно вжити наступних заходів:

– слід розробити чітку загальнодержавну стратегію і бачення розвитку безготівкових розрахунків [3, c.213];

–провести дослідження відношення споживачів і торговців до карткових платежів (мета – зрозуміти, що може мотивувати і слугувати стимулом);

– обмежити максимальний розмір готівкових платежів для фізичних осіб;

– власники карток повинні відчути переваги безготівкових платежів за рахунок бонусних програм, стимулюючих оплату картками, щоб це було цікавіше готівкової оплати;

– щоб мати можливість розрахуватись карткою в торгівельній сітці завжди, коли в цьому є необхідність, необхідно розширити мережі платіжних терміналів;

– слід забезпечити знижку покупцю від торговця при безготівковій оплаті -1,0-3,0%;

– для торговців мають бути передбачені механізми компенсації їх затрат за обслуговування їх платежів за рахунок міського чи державного бюджету;

– оскільки головна проблема на шляху подальшого розвитку безготівкових розрахунків в Україні – це консерватизм населення, так як більша кількість споживачів в Україні вважає, що платити картками складно, здолати цей консерватизм можна лише за умови масової пропаганди переваг безготівкових розрахунків [4, c.214];

– освіту населення доцільно починати з дитячих років, видаючи підляткам додаткові картки з визначеним лімітом, прив’язані до рахунків їх батьків;

– в розвитку ринку безготівкових платежів необхідний державний підхід, а не «прибуток будь-якою ціною», тому банки і НБУ повинні проводити програми освіти населення, популяризації викристання карток для оплати товарів або послуг.

Таким чином, реалізація зазначених заходів щодо детінізації української економіки створить умови для легальної господарської діяльності та посилення відповідальності за економічні злочини, значно підвищить рівень доходів та соціальний захист громадян, дозволить залучити додаткові бюджетні надходження для забезпечення стійкого та динамічного економічного зростання.

Література:

1. Савченко І.Г. Тіньовий сектор економіки України: аналіз стану та напрями детінізації / І.Г. Савченко, А.Є. Іорданов // Зовнішня торгівля: право, економіка, фінанси. –2012 – №3.– С. 107 – 112.

2. Тищук Т.А.Тінізація економіки України у контексті кризових тенденцій / Т.А. Тищук, О.В. Іванов // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України . – 2011. – №2. –С. 279–291.

3.Барановський О.І. Нові підходи до детінізації економіки / О.І. Барановський // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №1(2). –С.212–213.

4. Голуб Н. До проблеми детінізації діяльності у сфері торгівлі / Н. Голуб // Збірник наукових праць «Економічний аналіз». –2010. – №6. – С. 212–214.