Фоміна Д.Є., доц. Поліщук О.А.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Вінниця

Ризики венчурного інвестування інноваційної діяльності

Венчурна діяльність є одним із визначальних складників науково-технічного прогресу та економічного зростання. Сьогодні економічне змагання за лідерство на світових ринках пов’язується виключно з інноваціями. Більшість економічно розвинених держав будує свою стратегію довготермінового зростання насамперед на основі переходу на інноваційний шлях розвитку.

Венчурна діяльність завжди пов'язана з більшим ризиком, чим традиційна, що й підвищує у свою чергу інтерес саме до венчурного інвестування, що побудовано на ризику.

Метою дослідження є визначення характерних ризиків, які виникають при використанні венчурного інвестування.

Дослідженню проблем венчурного інвестування присвячено багато публікацій українських вчених: В. Васенко, О. Гальчинського, О. Гудзинського, І. Бланка, С. Володіна, О. Дація, М. Дем’яненка, О. Крисального, М. Кропивки, П. Макаренка, М. Маліка, О. Прокопенко, П. Саблука, О. Савченка, В. Трегобчука, О. Тивончука, О. Ульянченка, Л. Федулової, С. Хамініч, О. Школьного, В. Яценка. Венчурне інвестування – це особлива система вкладення коштів у нові проекти. Його головна і принципова відмінність від традиційного полягає

в тому, що необхідні кошти можуть надаватися під перспективну ідею без гарантованого забезпечення наявним майном, заощадженням, або іншими активами підприємця. Єдиною заставою служить спеціально обумовлена частка акцій у вже існуючій або лише створюваній фірмі [1].

Кожен венчурний проект супроводжують різноманітні види ризиків, які торкаються всіх сторін його діяльності та виникають на усіх етапах його реалізації. Узагальнюючим показником усіх видів ризику в умовах ринкової економіки є фінансовий ризик інноваційного підприємця та інвесторів, які вклали кошти у його проект. Він визначає можливі збитки у випадку невдалого (незалежно від конкретної причини) завершення запланованого венчурного проекту. Чим вищим є фінансовий ризик, тим важче підприємцю отримати необхідні для реалізації проекту кошти, і тим вищою є вартість залучених фінансових ресурсів [2].

Є велика кількість факторів, що впливають на формування інноваційних ризиків. Найголовнішими з них щодо венчурного інвестування є наступними [3] : зовнішній ризик, ризик стабільності партнерства,ь банківський ризик, ризик стабільного постачання, ризик зміни податкової політики, ризик зміни бюджетних відрахувань, ризик підрядного партнерства, ринковий ризик, ризик зменшення попиту, ризик надлишку пропозиції, ризик росту інфляції, внутрішній ризик, ризик зриву намічених програм, ризик скорочення фінансування, ризик недостатності науково-технічного потенціалу, ризик зриву повноцінних заходів на впровадження науково-технічних нововведень, ризик помилковості економічних прогнозів.

Виходячи з особливостей окремих інноваційних процесів, необхідно додатково включати інші специфічні фактори.

На розвиток інновацій великий вплив мають зовнішні фактори. Основними партнерами підприємства виступають держава із системою оподаткування, постачальники, підрядники, кредитори, банки. Своєрідним джерелом зовнішнього ринку є ринок реалізації з характерним балансом попиту та пропозиції. Ці фактори для будь-якого економічного середовища - побічні елементи ризику будь-якої інновації.

Поряд із зовнішніми факторами інноваційних ризиків помітний вплив роблять специфічні внутрішні умови, що перешкоджають розвитку інноваційної діяльності і підвищують ступінь ризику нововведень на рівні підприємств. Це стосується насамперед витоку кадрів із сфери науково-технічної діяльності за межі країни. Разом з тим очевидна неспроможність підприємств у справі підготовки менеджерів і виконавців в області інновацій.

Отже, інноваційна діяльність та інвестування, особливо венчурне інвестування не існують без ризику. Повністю уникнути ризику в інноваційному підприємництві неможливо, оскільки інновація і ризик – дві взаємозалежні категорії. Інноваційна діяльність має високий рівень невизначеності. Дуже важко передбачати, яке нововведення матиме успіх на ринку, а яке не матиме попиту. Але ризиками можна керувати, ними можна управляти, їх можна зменшувати до мінімуму.

Літератра:

1. Москвін С.О. Венчурні фонди інноваційного розвитку / Актуальні проблеми економіки. –2009. - № 2(92). – С. 89-95.

2 Хома І. Б., Войтків О. В., Чепіль Г. В., Демчук Х. Б. Венчурне інвестування як спосіб реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу держави /І.Б. Хома, О.В. Войтків, Г.В. Чепіль, Х.Б. Демчук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.3 – С. 292-298

3. . Савченко В. Ф. Проблеми венчурного інвестування в Україні / В. Ф. Савченко, Д. В. Шатирко // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2013. – №2(18). – С. 7-13