Шиян А. С., Лозовик Д. Б.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Актуальні проблеми безробіття та шляхи їх вирішення в Україні

На сьогоднішній день однією з корінних соціально-економічних проблем в економіці країни є безробіття. Глобальна економічна криза викликала збільшення чисельності безробітних в усьому світі, спричинюючи соціальну напруженість та політичну нестабільність. І Україна стала не виключенням, тому у сучасних умовах питання безробіття є дуже актуальним.

Стан ринку праці й тенденція до зростання числа безробітних свідчать про потребу прийняття термінових і радикальних заходів, необхідних для вирішення проблеми зайнятості та створення робочих місць.

Станом на 1 жовтня 2014 року кількість зареєстрованих безробітних в Україні становила 418,1 тис. осіб.

За останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення віком 15–70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в Україні в середньому зріс з 7,6% у І півріччі 2013 року до 8,6% у І півріччі 2014 року економічно активного населення.

У регіональному розрізі найбільше незайнятого населення проживає у Вінницькій області - 10,9% від загальної кількості економічно активних громадян, у Житомирській і Тернопільській областях – по 11,1%, Закарпатській і Хмельницькій областях – по 10,5%, Кіровоградській області – 10%, у Черкаській області – 10,1%, у Полтавській, Рівненській і Чернігівській областях – 10,6%, 10,8% і 11%, відповідно. Найменше незайнятого населення проживає в Києві – 6,6%.

В абсолютних цифрах кількість безробітних у першому кварталі за методологією МОП становила 1,88 млн. осіб.

Безробіття несе негативний вплив як в економічному так і соціальному плані, адже зростання цього показника створює цілу низку проблем:

• скорочення обсягів виробництва валового національного продукту;

• зниження податкових надходжень до державного бюджету;

• зростання витрат на соціальну допомогу безробітним;

• знецінення наслідків навчання;

• масова дискваліфікація;

• посилення соціальної напруженості;

• зниження трудової активності.

Незайнята робоча сила свідчить про недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, що є наслідком природного й фактичного безробіття (і відповідно зайнятості).

При тривалому безробітті працівник втрачає кваліфікацію, а одержання нової кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно.

Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менше заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний і інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у населення.

Причин незайнятості досить багато. Так, у 2013 р., за даними Державного комітету статистики України, вони були такі:

• звільнені з економічних причин (29,8%);

• звільнені за власним бажанням (37,7%);

• непрацевлаштовані після закінчення загальноосвітніх і вищих навчальних закладів І - ІV рівнів акредитації (17,5%);

• звільнені у зв'язку з закінченням терміну контракту (8,5%);

• безробітні з інших причин (4,3%);

• демобілізовані з військової строкової служби (1,0%);

• звільнені за станом здоров'я, або через оформлення пенсії за віком, інвалідністю (1,2%).

Для зменшення рівня безробіття в Україні можна запропонувати такі заходи:

Перш за все, необхідне посилення відповідальності керівників підприємств за нелегальне робоче місце.

- стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу шляхом зменшення податкового тиску;

- зниження податків для підприємств, за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);

- створення нових робочих місць, за рахунок взяття кредитів для технічного переобладнання і розширення підприємств;

- надання податкових пільг для підприємств з високою часткою зайнятого сільського населення.

Для введення в дію цих заходів державі потрібні кошти, тому пропонується компенсувати ці витрати за рахунок введення диференційованих ставок податків, тобто більшим доходам відповідатиме більша ставка податку, накопичення коштів за допомогою державних депозитів з вищими ставками, а також збільшення розмірів штрафів за порушення чинного законодавства.

Отже, впроваджуючи запропоновані заходи, можливо досягнути зменшення рівня безробіття, збільшення кількості працевлаштованого населення і, як наслідок, загального покращення економічної і соціальної ситуації у країні.

Література:

1. Безробітне населення (за методологією МОП) за причинами незайнятості у 2000-2013рр. [Електронний ресурс]: база даних / Державна Служба Статистики України. – Електронні данні. – Київ, 2014. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2006/rp/ean/ean_u/brnpr_rik_u.htm

2. Актуальні проблеми безробіття в Україні. [Електронний ресурс]: база даних / Наукові конференції. – Електронні данні. – Київ, 2014. – Режим доступу: http://intkonf.org/ivaschenko-n-yu-aktualni-problemi-bezrobittya-v-ukrayini/