Экономические науки/5.Маркетинг и менеджмент

Зозуля Євгеній, Сергій Слободянюк,

науковий керівник: асист. Соколюк К.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно - економічного університету, Україна

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

Аннотація. У статті розглянуто поняття «конкурентна перевага», проаналізовано складові конкурентного середовища та надано оцінку чинників, які впливають на конкурентоспроможність підприємств.

Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентні переваги, міжнародний ринок, конкурент.

Конкурентоспроможність невід’ємно пов’язана з конкуренцією та виникає і проявляється лише тоді та там, де виникає та розвивається конкуренція.

На сьогодні конкуренція є одним з найдієвіших та ефективних засобів посилення ділової активності, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення якості товарів, послуг та всебічного задоволення потреб споживачів.

Свої наукові праці та дослідження окремим питанням конкурентоспроможності підприємств та товарів присвятили такі іноземні та українські вчені: П. Гайдуцький, О. Гудзинський, Я. Жаліло, Ю. Іванов, Ф.Котлер, О. Онищенко, Б. Пасхавер, М. Портер, П. Саблук, А. Юданов, Н.Язвінська та інші.

Метою статті є визначення суті конкуренції, конкурентних переваг та розкриття особливостей досягнення підприємством конкурентних переваг.

Загалом на стан конкуренції на конкретному ринку, за М. Портером, здійснюють вплив такі п’ять сил:

- загроза появи нових конкурентів,

- загроза виникнення товарів та послуг-замінників,

- спроможність постачальників торгуватися,

- здатність покупців торгуватися,

- суперництво між собою вже наявних конкурентів [4].

На міжнародному ринку успіх фірми базується або на стійких конкурентних перевагах, що проявляються у здатності фірми зменшувати витрати порівняно з конкурентами, або на унікальній можливості у виробництві додаткової купівельної цінності. При цьому, нові унікальні можливості дають змогу фірмі встановлювати більш високі ціни, що дозволяє отримати більший прибуток та рентабельність.

Водночас, не лише створення конкурентних переваг є складним завданням, утримання цих переваг є ще більш складним завданням.

На сьогодні важливими конкурентними перевагами, окрім традиційних - рентабельності виробництва та продуктивності праці, є інноваційні провадження, ефективний менеджмент та логістика, адаптивність до швидко змінних вимог ринку тощо.

На світовому ринку конкурентні переваги фірми виявляються через їх співставлення з відповідними показниками інших конкурентів.

Більш велика кількість конкурентних переваг та їх якісні характеристики створюють сприятливі передумови для успішної діяльності фірми на світовому ринку та можливості для зайняття стійких позицій на окремих сегментах ринку.

Важливим фактором, який дозволяє фірмі успішно працювати на обраному сегменті зарубіжного ринку, є постійне дослідження конкурентного середовища. Зокрема, оцінка конкурентів за наступними групами:

- компанії, які випускають аналогічну продукції на обраному ринку;

- компанії, які працюють з аналогічною продукцією на інших ринках, та вихід яких на даний ринок є ймовірним;

- компанії, які пропонують товари-замінники, що здатні витиснути даний продукт з ринку.

Вищенаведені дослідження дають підприємству змогу вчасно реагувати на ті зміни, які відбуваються на ринку та на дії фірм-конкурентів.

Для досягнення конкурентоспроможності підприємство має володіти достовірною інформацією та вміти нею користуватися. Проведення всебічного аналізу та дослідження у сфері конкурентного середовища повинно мати системний характер та складатися з наступних елементів, що характеризують конкурентів:

- виявлення існуючих та потенційних;

- оцінка показників діяльності та стратегії;

- аналіз сильних та слабких сторін.

Всебічна оцінка сильних та слабких сторін конкурента проводиться за такими напрямками, як технічні нововведення, виробництво, фінанси, управління, збут та споживачі продукції конкурента.

У галузі технічних нововведень до сильних сторін конкурентів відносять наявність запатентованих винаходів та рівень технологій, слабкі сторони аналізують за обсягами науково - дослідних та дослідно - конструкторських робіт, а також здатністю розробки нових видів продукції.

У сфері виробництва переваги конкурентів оцінюють за такими показниками: характеристика обладнання та ступінь вертикальної інтеграції, мотивація працівників та їх взаємовідносини з адміністрацією; слабкості конкурентів – за структурою витрат, доступом до сировини, виробничими потужностями.

У галузі фінансів оцінку переваг конкурентів здійснюють за доходами від короткострокових активів та здатністю використовувати акціонерний капітал, слабостей конкурентів – за доходами від операцій, схильністю використовувати кредити та фінансуванням материнською компанією.

Оцінку управління, як переваги конкурента, проводять за якістю управління на рівні середньої та оперативної ланки, як слабості конкурента – за якістю управління на рівні вищої управлінської ланки та гнучкістю процесу прийняття стратегічних рішень.

Для оцінки переваг конкурентів у збуті використовують такі показники, як широту асортименту продукції, систему збуту, послуг зі збуту і післяпродажного обслуговування та чисельність зайнятих у збутовій мережі, для оцінки слабких сторін – як якість продукту та реклами, наявність торгових марок та знання запитів споживачів.

У визначенні слабких сторін конкурентів відносно споживачів використовують оцінку розмірів та зростання обслуговуваних сегментів, а також прихильність покупців до продукції фірми.

У сучасних умовах для українських виробників першочерговим завданням стає досягнення конкурентних переваг на міжнародних ринках та утримання цих переваг, зокрема, шляхом впровадження інновацій. Отже, управління конкурентоспроможністю підприємства є запорукою успішної підприємницької діяльності, а перед підприємством має стояти задача підвищення не лише рівня конкурентоспроможності своєї продукції, а й підприємства та його потенціалу [3].

Розробка та впровадження інновацій є основою для утримання конкурентних переваг, що дає змогу вдосконалити товар, виробництво, інші фактори так швидко щоб конкуренти не змогли наздогнати та перегнати фірму. Отже, конкуренція являє собою постійні зміни, а не рівновагу, і це є безперервний процес. Нововведення можуть бути у рівній ступені як результатом удосконалення організаційної структури, так і науково-дослідних розробок.

Причинами виникнення інновацій, які є основою конкурентних переваг, є наступні чинники [1]:

- нові технологій;

- нові запити покупців;

- утворення нового сегменту галузі;

- зміни у вартості виробництва ;

- зміна чинного законодавства та урядового регулювання (в галузі стандартів, охорони навколишнього середовища, торгових обмежень) тощо.

Загалом конкурентоспроможність конкретного товару визначається сукупністю якісних та вартісних характеристик товару, що сприяють створенню переваги саме даного товару порівняно з товарами-конкурентами в задоволенні конкретної потреби покупця. Тобто, основою конкурентоспроможності товару є не лише його властивості, а й властивостями конкуруючих товарів та особливості споживачів, оскільки навіть на один й той самий товар з однаковими властивостями споживачі реагують по-різному.

Конкурентоспроможність конкретного підприємства залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів, які є взаємозалежні та взаємозв’язані один з одним. На конкурентоспроможність впливають такі елементи внутрішнього середовища як:

- потужність виробництва;

- інфраструктура, технічно-інформаційні ресурси;

- маркетингові дослідження;

- система менеджменту тощо.

До основних елементів зовнішнього середовища відносять такі як:

- соціальне та економічне середовище;

- державна політика, у першу чергу, фінансова, податкова;

- ринкова інфраструктура;

- правове регулювання тощо.

Сприятливе макроекономічне середовище ще не є гарантом успішного розвитку компанії та утримання конкурентних переваг, оскільки такий розвиток неможливий без ефективного менеджменту, прогресивних методів виробництва, застосування інновацій тощо.

Позитивним прикладом завоювання міжнародних ринків, вдалого застосування урядової політики та грамотного менеджменту самих компаній є олійно - жирова галузь України, яка за останні десятиліття стала найбільшим світовим експортером соняшникової олії [2].

Україна перейшла від експорту насіння соняшника до експорту соняшникової олії, чому сприяло введенню вивізного (експортного) мита на насіння соняшника, що збільшило його переробку в середині країни, внаслідок чого значно зросли інвестиції в олійно-переробну промисловість. Окрім того, державою припинено квотування експорту соняшникової олії, а після вступу України до СОТ з боку ЄС зняті торговельні обмеження, у тому числі й до інших країн.

Загалом можливість завоювання компанією будь-якого ринку залежать не лише від внутрішніх факторів, а й від зовнішніх - обставин на ринку. Серед яких можна виділити такі, які впливають на інтенсивність конкуренції й відповідно на рівень конкурентоспроможності компаній [1]:

- потенціал, ємкість ринку та легкість доступу до нього;

- вид товару;

- вхідні бар’єри, зокрема, розмір інвестицій;

- конкурентні позиції компанії;

- економія на масштабі;

- диверсифікованість компанії тощо.

Висновки. Отже, враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що основою конкуренції є конкурентна перевага, яка представляє собою характеристику товару та його властивостей та проявляється у здатності компанії або встановити більш низькі ціни, або надати нові споживчі властивості. В основі конкурентоспроможності товару лежать не тільки його властивості, а й властивостями конкуруючих товарів та особливості споживачів, впливають як внутрішні чинники, що мають місце на фірмі, так і зовнішні.

Для українських виробників набуття конкурентних переваг на міжнародних ринках та їх утримання є пріоритетним завданням, у першу чергу, за рахунок застосування інновацій. Прикладом успішного використання таких переваг, державної політики та успішного менеджменту є олійно – жирова галузь України.

Список використаних джерел:

1. Капшук С. Стан та перспектива українського олієпрому / С. Кашук // Пропозиція. – 2011. – № 6 (192). – С. 52–55.

2. Міжнародний маркетинг: Навчально-методичний посібник. – Вид. 3-е, перероб. і доп. – Дніпропетровськ: Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», 2012. – 210 с.

3.Портер М. Конкуренция / М.Э. Портер ; пер с англ. – М. : Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 495 с.

4.Продіус Ю.I., Рожок О.О. Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства в умовах ЗЕД (на прикладі ТОВ «Седна С») / Ю.I. Продіус, О.О. Рожок // Економіка : реалії часу. - 2013. - № 1 (6). – С. 112 – 116.