Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

К.е.н Лєбєдєва І.Ю., Гута Я.О.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

Проблеми проведення стратегічного аналізу в процесі прийняття управлінських рішень

Важливе місце в процесі підготовки і прийнятті управлінських рішень належить стратегічному аналізу. Стратегічний аналіз є початковим етапом розробки стратегії діяльності підприємства, яка ґрунтується на дослідженні та оцінці внутрішнього та зовнішнього середовища, в якому знаходиться підприємство.

Стратегія - це детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей [1].

Складовими успішних стратегій є чіткі цілі, розуміння конкурентного середовища, оцінка ресурсів і ефективна реалізація. Це є ключовими елементами аналізу стратегії бізнесу. Вони є вирішальними для планування успішних стратегій, закладають аналітичний фундамент. Стратегія розглядається як ланку для формування зв'язків між підприємством і його зовнішнім середовищем [2].

Сутність стратегічного аналізу підприємства полягає в тому, що це є процес визначення критично важливих ключових понять зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть вплинути на здатність підприємства досягати своїх цілей як у коротко -, так і довготерміновій перспективі.

У процесі стратегічного аналізу необхідно звернути увагу на логічний перехід від аналізу мікро - і макросередовища підприємства до розробки альтернатив і вибору з них оптимальної стратегії.

При здійсненні стратегічного аналізу визначається вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на критерії конкретних стратегій. Оскільки у системі стратегій окремі стратегії взаємопов'язані, то один і той же критерій може належати різним стратегіям.

Інформаційна база стратегічного аналізу — це постійно діюча система взаємозв'язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей, призначених для збору, класифікації, аналізу та оцінки інформації, необхідної для стратегічного управління підприємством. Джерелом такої інформації є середовище. За ступенем зв'язків елементів середовища зі стратегічним управлінням підприємства розрізняють такі його складові частини:

1) макросередовище;

2) безпосереднє оточення;

3) внутрішнє середовище.

Стратегічний аналіз макросередовища включає вивчення впливу економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства. Ці елементи макрооточення не мають прямого зв'язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу.

Безпосереднє оточення аналізується за такими основними компонентами: покупці, постачальники, конкуренти, ринок робочої сили та інші. Воно охоплює тих учасників ринку, з якими підприємство має прямі стосунки або які безпосередньо впливають на його діяльність.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища виявляє можливості і потенціал, на який може розраховувати підприємство у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище включає такі елементи підприємства: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру.

Об'єкти стратегічного аналізу розміщуються у трьох частинах середовища: макросередовище, безпосередньому оточенні і всередині підприємства. Вони мають різний вплив на стратегію діяльності підприємства.

Зовнішнє середовище в стратегічному управлінні розглядається як сукупність двох відносно самостійних підсистем: макросередовище та безпосереднє оточення (так звані, відповідно, середовище непрямого впливу та середовище прямого впливу).

Макросередовище створює загальні умови знаходження організації. В більшості випадків макросередовище не носить специфічного характеру по відношенню до окремо взятої організації. Однак ступінь впливу стану макросередовища на різні організації неоднакова. Це пов'язано як з відмінностями у сферах діяльності організацій, так і з відмінностями у внутрішньому потенціалі організації. Можна відмітити, щодо макросередовища належать наступні фактори: економічні, правові, політичні, соціальні, технологічні та екологічні.

Проводячи вивчення різних складових макросередовища, дуже важливо мати на увазі два слідуючи моменти. По-перше, це те, що всі складові макросередовища знаходяться в стані сильного взаємовпливу. Тому їх вивчення і аналіз повинні вестися не тільки в окремій складовій, але й як ці зміни відобразяться на інших складових макросередовища. По-друге, це те, що ступінь впливу окремих складових макросередовища на різні організації є неоднаковою. Організація повинна визначити для себе, які з зовнішніх факторів здійснюють значний вплив на її діяльність і скласти список тих зовнішніх факторів, які є потенційними носіями загрози для неї та список тих зовнішніх факторів, зміни в яких можуть відкрити додаткові можливості для організації.

Вивчення безпосереднього оточення організації спрямоване на аналіз стану тих складових зовнішнього середовища, з якими організація знаходиться в безпосередній взаємодії. При цьому важливо підкреслити, що організація може здійснювати істотний вплив на характер та зміст цієї взаємодії. Сюди відносять:

1) покупці ( споживачі);

2) постачальники;

3) конкуренти;

4) робоча сила ( контактна аудиторія).

Внутрішнє середовище організації - це сукупність факторів, які формують її довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації [3].

Аналіз внутрішнього середовища підприємства має здійснюватися з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. У процесі цього аналізу перевіряється вся система господарювання підприємства та окремих його підсистем щодо реалізації можливостей, які зовнішнє середовище надає підприємству, а також вживаються заходи щодо запобігання й послаблення загрози його існуванню, тобто виявляються сильні та слабкі сторони з оцінкою ймовірності реалізації перших і подолання останніх. Внутрішнє середовище має такі складові: маркетинг, виробництво, фінанси, управління персоналом (кадри), НДПКР (науково-дослідні та проектно- конструкторські роботи).

Маркетинг може бути визначен як загальний план узгодження маркетингових цілей фірми та її можливостей, дослідження ринків та вимог споживачів, визначення на цій основі тих товарів, які мають найбільшу цінність для споживача і найкращі перспективи збуту.

Виробництво забезпечує процес виготовлення продукції і займається прийняттям рішень у сфері технології, планування, контролю якості продукції. Можна визначити, що це загальний план нарощування виробничих потужностей і матеріально-технічного забезпечення виробничого процесу відповідно до маркетингової стратегії підприємства.

Фінансовий аспект досліджується ще пізніше, коли маркетингові і виробничі складові в цілому вже визначені. Це пов'язано з тим, що ринок капіталу (у країнах зі сформованою ринковою економікою) практично завжди є доступним для тих фірм, які мають привабливі ідеї щодо виробництва і просування того чи іншого продукту. Тому фінанси - це загальний план визначення фінансових результатів і фінансових потреб, а також альтернативного вибору джерел фінансування з метою мінімізації вартості капіталу та максимізації прибутку.

Управління персоналом (кадри) це можливість залучення та ефективного використання висококваліфікованих кадрів, структура і рівень кваліфікації персоналу, динаміка робочої сили, компетентність керівників і підлеглих, система заробітної плати та рівень доходів робітників, «участь у прибутках», методи добору, атестації підготовки, просування, підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів.

НДПКР (науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи) - це рівень інвестицій у НДПКР, дослідницький потенціал (наявні розробки, винаходи, патенти, відкриття та ін.), наявність і рівень дослідницько-експериментальної бази, професійно-кваліфікаційний потенціал служб НДПКР.

Таким чином, аналіз зовнішнього внутрішнього середовища є важливим інструментом в управлінні підприємством, який допомагає забезпечити баланс між підприємством і середовищем.

Литература:

1. Основы менеджмента. М. Мескон., М Альберт, Ф. Хедоури/ Пер. с англ. под ред. д.э.н. Л.И. Евенко. – М.: Дело. – 1997.

2. Грант Р.М., Современный стратегический анализ. 5-е изд./ Пер. с англ. под ред. В.Н. Фунтова. – СПб.: Питер, – 2008.

3. Друкер, Питер, Ф., Макьярелло, Джозеф А., Менеджмент.: Пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2010.