Боднар Я. І.
Науковий керівник: к.е.н., доц. Даценко Г.В.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна
Вдосконалення
організації системи
внутрішнього контролю на підприємстві
В
сучасних умовах економічного розвитку пріоритетними задачами для суб’єктів
економіки є підвищення ефективності функціонування фінансово-господарської
діяльності, забезпечення стійкого розвитку та високого рівня
конкурентоспроможності, ведення чесного бізнесу, відповідного законодавчим
нормам. Одним з напрямків досягнення даних задач є оптимізація системи
управління для здійснення ефективного взаємозв’язку та інтеграції основних його
функцій – планування, організації, мотивації, контролю, що забезпечить роботу
підприємства як цілісного механізму. Без контролю неможливо управляти, оскільки
будь-який процес завершується перевіркою ступеню виконання поставлених задач та
визначенням ефективності отриманих результатів, що і є головною метою контролю.
Ефективна організація внутрішнього контролю (ВК) – запорука успішної діяльності
підприємства.
Тому
можна зробити висновок, що підприємствам, незалежно від форми власності,
потрібні дієві інструменти, які дозволять зміцнити власну систему внутрішнього
контролю, організувати її у відповідності з вимогами діючого законодавства і принципами
контролю.
Дослідження
окремих аспектів і проблем внутрішнього контролю проводили такі вітчизняні і
закордонні вчені, як: Бєлобжецький І.А., Білуха М.Т.,
Бурцев В.В., Бутинець Ф.Ф., Ірвін Д., Калюга Є.В.,
Корінько М.Д., Кужельний М.В., Маренков М.Л., Мельник М.В.,
Пантелеєв В.П., Поукок М.А., Родіонова В.М., Рубан Н.І.,
Сопко В.В., Сотнікова Л.В., Стефанюк І.Б. ,
Тейлор А.Х., Хан Д., Шевчук В.О. та ін.
Недостатньо
розробленими залишаються питання методичних підходів до організації системи
внутрішнього контролю та аудиту на підприємствах, особливо в частині фінансових
потоків, розробки інформаційного забезпечення з урахуванням формалізації
нормативно-правових актів, застосування засобів автоматизації на етапах
контрольного процесу.
Внутрішній контроль є сукупністю регламентованих
на конкретному підприємстві дій,
пов’язаних із процесом проведення контрольних процедур в ході здійснення
господарської діяльності. На етапі становлення системи внутрішнього контролю та
його подальшого здійснення важливим постає питання його ефективної організації,
що матиме позитивний результат для діяльності всього підприємства. Під
організацією контролю слід розуміти сукупність процедур, які дозволяють на
достатньому рівні провести всі необхідні контрольні заходи, а також визначити
їх вплив на процес приймання управлінських рішень [3,c. 3].
Здійснення внутрішнього контролю повинно бути
безперервним. На керівництво
підприємства покладається завдання встановлення складу, термінів, і періодичності процедур
щодо контролю. При організації внутрішнього контролю потрібно
дотримуватись двох принципів: доцільності та
економічності. Внутрішній контроль на відповідність доцільності полягає у
раціональній та оптимальній побудові його системи, а принцип економічності передбачає економічну
та ефективну організацію системи внутрішнього контролю на підприємстві. Проте, варто відмітити, що для кожного підприємства організація
внутрішнього контролю буде різною, оскільки це залежатиме від специфіки його
діяльності. До факторів, які впливають на організацію внутрішнього контролю
слід віднести: особливості виду діяльності (здійснення одночасно виробничої,
торговельної та інших видів діяльності); організаційну структуру підприємства;
фінансову спроможність організовувати контроль; наявність відокремленої служби
внутрішнього контролю та ін.
На сьогоднішній день існує низка
проблем запровадження системи внутрішнього контролю на підприємстві, основною
причиною виникнення яких є нерозуміння власниками його сутності, мети і
завдань. Також
адміністрація не надає належної уваги побудові ефективної системи його здійснення.
Найчастіше мають місце такі порушення: зловживання службовим становищем; невиконання або неякісне виконання
службових обов’язків; неправильна
оцінка операцій із заготівлі, виробництва чи реалізації з точки зору
доцільності і економічності. Всі ці порушення на сучасному етапі виявляються на
державному рівні, а не на рівні внутрішнього контролю, що зумовлено
недостатньою організацією
внутрішнього контролю на підприємствах. [4, с.5].
Основною причиною цього є
відсутність базового закону, який би містив поняття, пов’язані зі сферою
організації та здійснення внутрішнього контролю, розподіляв завдання, функції
та обов’язки органів контролю та керівництва,
регулював відносини між суб’єктами та об’єктами контролю.
Тому науковці зазначають про
необхідність удосконалення нормативно-правової бази стосовно внутрішнього
контролю, розробки та прийняття закону про внутрішньо-фінансовий контроль,
чітко встановити межі відповідальності в законодавстві, розмежувати функції
ревізії та аудиту, розробити на підприємствах стандарти внутрішнього контролю
та аудиту.
Важливим питанням є
створення окремої внутрішньої служби, яка здійснюватиме контроль за діяльністю
суб’єкта господарювання. Така форма внутрішнього контролю є найскладнішою
формою організації контролю на підприємстві, оскільки, як правило, вимагає
значних грошових коштів. Тому, вона застосовується тільки на великих і деяких
середніх підприємствах, які мають численні філіали і дочірні компанії, або
здійснюють різноманітні види діяльності, маючи складні кооперовані поставки. [1, с. 192].
Зважаючи на вищесказане необхідно забезпечити
незалежність контролерів
від адміністрації, їх самостійність у проведенні контрольних перевірок і формування висновків. Для цього
можна залучати до перевірок незалежних ревізорів на основі укладених з ними
договорів. Причому, залежність системи оплати послуг контролерів від результатів роботи підприємства, їх
матеріальна зацікавленість підвищать результативність та якість перевірок.
Аналізуючи та підсумовуючи
попередній матеріал, можна зробити висновок, що внутрішній контроль виступає
інструментом, який використовує керівництво для забезпечення цілковитої
впевненості в тому, що його діяльність є законною, чесною, а ресурси належно
захищені від втрат і використовуються ефективно та економно, а інформація про
результати діяльності достовірна. [2, с. 16].
Для ефективної організації
внутрішнього контролю підприємств доцільно здійснити його автоматизацію та
створити посаду внутрішнього аудитора, який буде здійснювати контроль за
окремими підрозділами, дасть змогу виявити резерви та перспективні напрямки
розвитку виробництва, посилить контроль за формуванням та розподілом прибутків.
1. Будник Л.
Внутрішній контроль як засіб підвищення економічної безпеки бізнесу / Л.Будник,
С.І. Саченко // Галицький економічний вісник / Тернопільський державний
технічний університет ім. І. Пюлюя, 2011. – № 4 (33). – С. 191-194.
2. Букіта С.І. Організація внутрішнього
контролю на підприємстві –[Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.economy-confer.com.ua/full_article/808/
3. Ярова Ю.Ю. Сутність внутрішнього
контролю на підприємствах
України -[Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.rusnauka.com/31_ PRNT_2010/ Economics/73977.doc.htm
4. Яценко В.
М. Внутрішній контроль на підприємствах України: проблеми розвитку та шляхи
вирішення / Збірник наукових праць ЧДТУ. –No 22. –С. 3-7.