Економічні
науки/ 7. Облік і аудит
доц. Даценко Г.В., Довбня І.І.
Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Аудит
власного капіталу та шляхи його вдосконалення
За умов нестабільної
економічної ситуації в державі, постійних змін законодавства виникає нагальна
потреба підвищення якості інформаційного забезпечення системи управління, що
нерозривно пов’язано з удосконаленням функціонування підсистеми управління власним
капіталом.
Задаючись питанням,
що ж представляє собою власний капітал в діяльності сучасного підприємства
необхідно відзначити, що поряд з вирішенням безпосередньо фінансових питань,
необхідно паралельно розглядати і надійність «керованості» підприємством у
руках власника. Так, з додатковою емісією простих акцій одночасно можна
втратити і контроль за діяльністю підприємства. Це стосується акціонерного
товариства. В той же час залучення засобів у виді довгострокових облігацій (на
термін більш 5 років) може істотно підвищити ризик банкрутства підприємства в
майбутньому. Одночасно з питаннями формування необхідно розглядати
співвідношення між позиковими і власними засобами, тому що ціна залучення в
окремих випадках позикових джерел більш низька й ефективна, ніж використання
власних засобів. Проте на сьогодні не існує загальноприйнятої методики аудиту
власного капіталу підприємства. Практична потреба в дослідженні питань
ефективного керування власним капіталом та вироблення методики аудиту свідчить
про актуальність даної проблеми.
Важлива роль
внутрішнього аудиту виникає у зв’язку з тим, що система внутрішнього контролю
за станом обліку має тенденцію з часом змінюватися.
Даній
проблемі значна кількість робіт
вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків: Л. Т. Гіляровська, В. А. Ситникова, В. Б. Івашкевич, Б. Н. Соколов, В. В. Демченко, Н. І. Гордієнко, А. В. Євдокимова, І. Н. Пашкіна, С. І. Жмінько, О. І. Швирева, М.
Ф. Сафонова, В. В. Пугачов.
Внутрішній аудит
власного капіталу спрямовано на вирішення завдань, пов’язаних з правильністю
відображення в обліку операцій, пов’язаних з: формуванням власного капіталу;
перевіркою установчих документів; правильністю формування статутного капіталу;
правовими нормами, пов’язаними з емісією та вилученням цінних паперів; порядком
формування і використання прибутку підприємства; перевіркою правильності
розкриття інформації про власний капітал, згідно НП(с)БО-1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності», у звіті про власний капітал і т. д.
Для вирішення поставлених завдань
внутрішнім аудиторам необхідно виділити основні складові власного капіталу та
мати певне інформаційне забезпечення, яке спрямоване на розкриття питань,
пов’язаних з проведенням аудиту.
Основним
інформаційним джерелом внутрішнього аудиту виступають первинні документи, які
мають безпосередній вплив на формування бухгалтерських записів, складання
облікових регістрів та форм звітності.
Перевірка даних
документів дозволить внутрішнім аудиторам виділити основні порушення, а також
застосувати аудиторські процедури «по суті»: формування статутного та інших
капіталів суб’єкта підприємництва; нарахування та виплата дивідендів; операцій
з цінними паперами власної емісії; перевірка розподілу прибутку та ін. [2].
Для використання
даних процедур аудиторові необхідно мати чітку методику проведення перевірки,
яка розробляється на стадії планування та спрямована на збір аудиторських
доказів з метою проведення аналізу та запровадження заходів щодо підвищення
ефективності використання власного капіталу.
Внутрішньому аудиторові
на стадії планування необхідно чітко визначити напрями перевірки та ефективно
застосувати обрані процедури аудиту у процесі проведення аудиту власного
капіталу. Серед основних напрямів проведення внутрішнього аудиту доцільно
зосередити увагу на таких [3]:
1. Внутрішній
аудит статутного капіталу. На даному етапі проведення внутрішнього аудиту
необхідно застосовувати такі процедури аудиту: перевірка вимог щодо
правильності формування власного капіталу підприємства згідно з законодавством
України; перевірка видів і кількості випущених та розміщених акцій; перевірка
обґрунтованості збільшення (зменшення) уставного капіталу, та правильності
відображення даних операцій на рахунках бухгалтерського обліку та ін.
2. Внутрішній
аудит додаткового та резервного капіталів. На даному етапі проведення
внутрішнього аудиту необхідно застосовувати такі процедури аудиту: перевірка
правильності та доцільності формування резервного капіталу; перевірка
правильності уцінки (дооцінки) активів підприємства; перевірка правильності
зроблених бухгалтерських записів; перевірка дотримання вимог щодо формування
додаткового капіталу та ін.
3. Внутрішній
аудит прибутку підприємства. На даному етапі проведення внутрішнього аудиту
необхідно застосовувати такі процедури аудиту: перевірка правомірності
використання прибутку підприємства згідно вимог чинних законодавства; перевірка
правильності відображення операцій з визначенням прибутку (збитку) на рахунках
бухгалтерського обліку і фінансової звітності та ін.
На підставі результатів
вивчення первинних документів та аудиторських процедур внутрішній аудитор
проводить аналіз за такими напрямами:
- аналіз
складу і структури власного капіталу суб’єкта підприємництва;
- оцінка
ефективності використання власного капіталу;
- визначення
факторів, які впливають на зміну величини власного капіталу;
-
аналіз рентабельності власного капіталу.
Проведення
фінансового аналізу дозволить аудитору розробити рекомендації за визначенням
напрямів підвищення ефективності використання власного капіталу.
Необхідно зазначити,
що напрями проведення внутрішнього аудиту, а також застосування аудиторських
процедур і методів економічного аналізу можуть змінюватися, виходячи із
специфіки діяльності суб’єкта підприємництва.
Отже, запропоновані
рекомендації дозволять за рахунок визначених напрямів проведення аудиту та
аналізу своєчасно виявити та попередити порушення, а також внести необхідні
зміни в облікову політику підприємства. Запропоновані напрями проведення аудиту
власного капіталу та внутрішні аудиторські процедури повинні затверджуватися на
стадії планування внутрішнього аудиту. Всі питання, пов’язані з організацією та
методикою внутрішнього аудиту, повинні регламентуватися внутрішніми стандартами
(положеннями) аудиту на підприємстві. Внутрішній аудит власного капіталу
повинен бути спрямований на збір аудиторських доказів, проведення аналізу та
розробки рекомендації щодо оптимізації роботи облікового апарату з метою
підвищення ефективності управління власним капіталом у розрізі окремо взятих
його елементів.
Література:
1. Ивашкевич В. Б. Практический аудит:
учеб. пособие / В. Б. Ивашкевич. — М. : Магистр, 2012. – 286 с.
2. Соколов Б. Н. Внутренний аудит и
контроль: организация, методика, практика / Б. Н. Соколов. — М.:Бухгалтерский учет, 2011. - 272 с.
3. Евдокимова А. В. Внутренний аудит и
контроль финансово-хозяйственной деятельности организации: Практическое пособие
/ Евдокимова А. В., Пашкина И. Н. — М. : Дашков и К°, 2010. — 208 с.
4. Жминько С. И. Внутренний аудит /
Жминько С. И., Швырёва О. И., Сафонова М. Ф. — Ростов н/Д: Феникс, 2011. — 316
с.
5. Пугачёв В. В. Внутренний аудит и
контроль. Организация внутреннего аудита в условиях экономического кризиса:
учебник / Пугачёв В. В. — М. : Дело и Сервис, 2011. — 224 с.