Экономические науки/7. Учет и аудит.

Вовчок Ю. В., Августова О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Управлінська звітність: суть, значення та проблеми складання

Невід’ємною складовою управлінського обліку є звітність. Тому це означає, що методика складання управлінської звітності повинна базуватися на основних принципах управлінського обліку. Принципи організації управлінської звітності визначаються специфікою діяльності господарюючого суб’єкта, а також особливостями роботи конкретного підрозділу організації. В управлінському обліку при вирішенні специфічних завдань розглядається не тільки підприємство в цілому, але і його окремі структурні підрозділи (центри відповідальності). Саме тому при формуванні системи управлінської звітності важливим моментом є чітка організація послідовності її впровадження на підприємстві.

Для вирішення щоденних поточних проблем та стратегічних завдань підприємства управлінському персоналу вкрай необхідна різноманітна інформація. Необхідну інформацію надає звітність. Різновидом звітності підприємства є управлінська, яка відрізняється формою, змістом, користувачами, методикою заповнення. Теоретичні основи формування управлінської звітності висвітлено у працях вітчизняних і зарубіжних науковців. Серед науковців варто виділити праці Ф.Ф. Бутинця, П.М. Гарасима, З.В. Гуцайлюка, Г.П. Журавля, З.В. Задорожного, О.В.  Карпенка, Т.П. Карпової, С.О. Левицької, Е. Майєра, Г.В. Мисака, М.Г.  Михайлова, Л.В., Нападовської, Г.В. Нашкерської, П.П. Немчинова, Ж.К. Нестеренка, Б.Нідлза, М.С. Пушкаря, І.Б. Садовської, В.І. Савича, В.В.Сопка, І.Д. Фаріона, М.Г. Чумаченка та ін. авторів.

Метою дослідження є вивчення сутності, значення та основних проблем управлінської звітності.

Управлінська звітність – це комплекс взаємопов’язаних даних і розрахункових показників, що відображають функціонування підприємства як суб’єкта господарської діяльності, згрупованих у цілому по підприємству й у розрізі структурних підрозділів.

Основна мета управлінської звітності — задоволення інформаційної потреби керівників різних рівнів управління.

Виходячи з цього, по відношенню до управлінської звітності не можуть бути встановлені загальні правила формування та представлення, застосовані єдині звітні форми. Складання управлінської звітності — це внутрішня справа кожної організації [1].

Управлінська звітність законодавчо не регулюється, тому підприємства самостійно розробляють та затверджують її.

Незважаючи на унікальність системи управлінської звітності на кожному підприємстві, можна виділити загальні класифікаційні ознаки, що дають можливість зрозуміти її призначення.

Опираючись на дослідження вчених-попередників і враховуючи потреби сучасного бізнесу, пропонується класифікація управлінської звітності за такими ознаками:

1. За обсягом і змістом:

- загальна(зведена) звітність;

- звітність підрозділів (центрів відповідальності);

- тематична звітність.

2. За користувачами:

- внутрішня;

- зовнішня.

3. За періодичністю подання:

- періодична ( щотижнева, місячна, квартальна, річна);

- звітність за вимогою.

4. За формою подання:

- паперова (текстова, таблична, графічна, комбінована);

- електронна;

- усна;

- відео – або аудіо-звітність.

5. За призначенням:

- інформаційна;

- планова;

- контрольна;

- аналітична.

6. За рівнем конфіденційності:

- для використання конкретною особою;

- для використання визначеною групою осіб;

- для всіх зацікавлених осіб [2].

Існують такі принципи та вимоги до управлінської звітності:

– усі звіти мають бути адресними і конкретними;

– поточні звіти повинні містити оперативну інформацію, корисну для прийняття управлінських рішень;

– форми звітності мають враховувати психологічні особливості і рівень підготовленості конкретного менеджера, для якого підготовлено звіт;

– звіти не повинні бути перевантажені надлишковими даними, у той же час уся представлена у них інформація має бути систематизована;

– витрати на підготовку управлінської звітності не повинні перевищувати економічного ефекту від її використання [3].

Основними проблемами управлінської звітності є:

– конфіденційність інформації;

– періодичність подання;

– форми звітності;

– потрібно систематизувати кроки подання даної звітності;

– складання управлінської звітності лише працівниками бухгалтерії, які, у свою чергу, не завжди мають уявлення про технологічний (виробничий) чи інший господарський процес. А тому до організації управлінського обліку мають залучатися і інші спеціалісти підприємства, що мають надавати потрібну для прийняття управлінських рішень обліково-аналітичну та нормативно-довідкову (планову) інформацію.

Отже, управлінська звітність є важливим джерелом інформації для управлінського персоналу. Саме тому повинна приділятися особлива увага

методиці її формування, адже від цього залежатиме достовірність показників,

представлених у звітних формах. Проблеми є незначні у складанні управлінської звітності, але інколи можуть бути із за них затримки при подання самої звітності.

Список використаної літератури:

1. Лемещук А. В. Внутрішня і зовнішня звітність і її використання в управлінні / А.В. Лемещук [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/75588.doc.htm

2. Карпенко О. В. Класифікація управлінської звітності як основа розуміння її сутності / О. В. Карпенко, М. О. Любимов [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: file:///C:/Users/%D1%85%D0%B7/Downloads/Nznuoa _ 20 11_16_22.pdf

3. Стрибулевич Т. О. Управлінська звітність підприємств торгівлі: проблеми та перспективи розвитку / Т. О. Стрибулевич, О. М. Кияшко [  Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://old.nuwm.rv.ua/metods /asp/vd1/Vek5531.pdf