К.е.н., ст. викл. Слюсаренко А.В., студентка III курсу Сокура Г.В.

Миколаївський національний університет В.О.Сухомлинського, Україна

ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ДО УМОВ УКРАЇНИ

Однією з головних рис суспільно-політичного життя сучасного світового співтовариства є глобальний процес демократизації, який за останній час охопив більшість країн світу. Основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал і для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. Успішне існування сучасної демократії неможливе без особи, яка сповідує демократичні цінності та має певний рівень соціальної компетентності. Саме тому формування громадянина має бути одним з головних завдань національної освіти в будь-якій демократичній державі.

Серйозною перешкодою для становлення та розвитку демократії в українському суспільстві є відсутність досвіду життя в умовах демократії. Внаслідок цього в Україні об'єктивно зростає значення спеціальної освіти – суспільно-гуманітарних знань, умінь, системи установок і цінностей, що має підготувати громадян до життя в умовах демократії. саме тому актуальним завданням для України є впровадження якісно нових підходів, методик управління персоналом, для підготовки молоді жити в нових демократичних умовах

Визначеним науково-практичним дослідженням приділяється величезна увага серед представників вітчизняної та закордонної наукової еліти. Теоретичною основою даної роботи послужили праці таких авторів, як: Басаков М.І., Валієва О.В., Кібанов А.Я., Дуракова І.Б. Аналіз робіт вищезазначених науковців показує рівень ефективності європейської моделі управління персоналом в органах державної влади та місцевого самоврядування та актуалізує необхідність її адаптації до умов України.

Курс України до Європейської інтеграції вимагає створення системи державного управління та державної служби, орієнтованої на запровадження стандартів реальної демократії, похідними яких є демократичні інституційні стандарти професійної діяльності службовців. Реформування державної служби згідно з Програмою розвитку державної служби на 2015-2020 роки передбачає необхідність визначити та запровадити стандарти професійної діяльності державних службовців на засадах стратегічного планування діяльності державних органів із запровадженням результативного та ефективного обслуговування потреб населення, фізичних і юридичних осіб. Саме зазначені стандарти є базою для надання якісних публічних послуг, проходження служби, а також формування та оновлення змісту професійного навчання.

Державні послуги надаються органами державної влади (в основному виконавчої) та державними підприємствами, установами, організаціями, а також органами місцевого самоврядування в порядку виконання делегованих державою повноважень за рахунок коштів державного бюджету. Державні послуги об’єднують управлінські та адміністративні. Запровадження публічних послуг у державному секторі потребуватиме унормування інституційних демократичних стандартів професійної діяльності державних службовців та прийняття рішень щодо:

- розроблення та затвердження стандартів управлінських і адміністративних послуг, їх типових переліків, що надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- розроблення нових типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців на основі компетентнісного підходу.

Зростання контрактної системи усередині державної служби, рівно як і збільшення кількості політичних і патронатних посад, загальна тенденція останніх десятирічь в модернізації державної служби демократичних країн. Основу концепції управління персоналом державної влади складають, зростаюча роль особи службовця, знання його мотиваційних установок, уміння їх формувати і відповідно до цілей, завдань і функцій, що стоять перед органом. При переході до ринку відбувається повільний відхід від ієрархічного управління, жорсткої системи адміністративної дії, практично необмеженої виконавчої влади до ринкових взаємовідносин, що базуються на економічних засадах, що обумовлює зміну пріоритетів та цінностей. Необхідно спрямувати свідомість державного службовця чи посадової особи місцевого самоврядування до споживача, до результату управлінської діяльності, до ініціатора, перейти до соціальних норм, що базуються на здоровому глузді, не забуваючи про моральність і патріотизм. Результативність діяльності системи професійного навчання може бути досягнута за умови відповідності професійної підготовки та післядипломної освіти .

Отже, нормативно-правове забезпечення діяльності системи управління персоналом має бути переглянуте на засадах демократичного врядування з урахуванням положень Концепції законодавства України про державну службу, Концепції адаптації інституту державної служби України до стандартів Європейського Союзу та Програми розвитку державної служби на 20015 – 2020 роки, а також сучасних досліджень у цій сфері.

Література:

1. Валіева О.В. Управління персоналом. Конспект лекцій. - М .: А-Пріор, 2009.

2. Басаков М.І. Управління персоналом. Конспект лекцій. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2013.

3. Кибанов А.Я., Дуракова І.Б. Управління персоналом організації. Актуальні технології найму, адаптації та атестації. - М .: КноРус, 2010.

4. Федорова Н.В., Минченкова О.Ю. Управління персоналом організації. - М .: КноРус, 2010.