“Педагогические  науки”/ 1.Дистанционное образование

Главацька Н.С., Бараник Ю.В.

Науковий керівник: асист. Сташко І. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут (КНТЕУ)

Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

За останнє десятиріччя стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій принципово змінив форми взаємодії в суспільстві взагалі та в освітньому просторі зокрема. Набула розвитку нова форма навчання – Elearning (електронне навчання), котру в Україні найчастіше називають дистанційним навчанням але ще досконало вона не напрацьована, що є актуальним та перспективним розвитком на сьогоднішній день.

Дистанційне навчання – новий засіб реалізації процесу освіти, в основі якого закладено використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дозволяють навчатись на відстані без прямого, особистого контакту між викладачем та студентом та на великих відстанях і мати декілька різних освіт. Перспективи дистанційного навчання у навчальних закладах України і за кордоном досліджували Г. Козлакова, К. Корсак, П. Стефаненко та ін.

Під дистанційним навчанням розуміють обмін інформацією між педагогами і тими, хто навчається за допомогою електронних мереж чи інших засобів телекомунікацій. Студент при цьому одержує навчальну інформацію і завдання щодо її засвоєння, а потім результати своєї самостійної роботи надсилає педагогу, який оцінює якість та рівень засвоєння матеріалу. При цьому особиста діяльність студента із здобуття знань майже не організовується.

Дистанційна освіта розвивається дуже швидко, і для України є перспективною формою вищої освіти. На сучасному етапі розвитку системи дистанційної освіти в Україні стає надзвичайно актуальним. Причина такої успішності криється в масовій перепідготовці та підготовці кадрів.

Головними перевагами дистанційного навчання є: доступність всім верствам населення; відсутність необхідності відвідувати лекції та семінари; демократичний зв'язок "викладач - студент"; комплексне програмне забезпечення; провідні освітні технології; індивідуальний процес навчання; гнучкі консультації.

Відповідно до Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні [1] розвиток освітньої системи в Україні повинен мати такі наслідки:

• поява нових можливостей для оновлення змісту навчання та методів викладання дисциплін і розповсюдження знань;

• розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості її одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатись у навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів тощо;

• реалізація системи безперервної освіти «через все життя», включаючи середню, довузівську, вищу та післядипломну, а також індивідуалізація навчання при масовості освіти.

Дослідження ринку дистанційного навчання говорять про те, що темпи його росту досить високі, а на Заході він оцінюється мільярдами доларів. От чому кожен навчальний заклад на Україні вкрай зацікавлений у тому щоб якнайшвидше зайняти місце на цьому ринку. Це дозволить значно збільшити прибуток навчального закладу, зніме проблему недостачі аудиторій, допоможе вирішити кадрове питання, тому що, використовуючи відеоконференції, читати лекції зможуть професори навчальних закладів з інших міст і навіть закордонних країн [2].

Навчаючись на дистанційних курсах студент підвищує свій інтелектуальний і творчий потенціал, учитися самостійно приймати рішення.

Одним з перших вузів України, де була започаткована дистанційна форма навчання, став Закарпатський державний університет (ЗакДУ), досягнення якого в галузі інноваційних методів навчання неодноразово визнавалися на престижних всеукраїнських конкурсах та виставках. З 2002 р. в ЗакДУ розпочався процес розробки дистанційних курсів навчання з різних спеціальностей. При розробці електронних навчальних матеріалів були використані гіпертекстові документи (HTML) та мультимедійне наповнення (зображення, відео, аудіо). Навчальні матеріали представлені у вигляді електронних підручників, навчально-методичних посібників, лекцій-презентацій, віртуальних лабораторних робіт і тренажерів тощо. Розроблено власний програмний продукт (електронна оболонка "e-Book Reader Wizard"), призначення якого – автоматизація створення будь-яких електронних навчальних матеріалів (підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій тощо) . Крім цього запроваджено електронне навчання в університетах різних рівнів акредитації було впроваджене за допомогою модульного об’єктно-орієнтованого середовища дистанційного навчання Moodle – який є одним з найбільш популярних у світі програмних продуктів Open Source у галузі дистанційного навчання. Система Moodle дозволяє викладачам створювати ефективні онлайн-курси, а також розподіляти, збирати і перевіряти завдання студентів, розробляти тестування, проводити опитування, вести електронні журнали оцінок, посилати повідомлення студентам, додавати різноманітні ресурси до курсу і т.д. При цьому в Україні зареєстровано 95 Moodle сайтів.

Розвитку дистанційної освіти в Україні перешкоджає ряд проблем, серед яких: відсутність гарного матеріально-технічного забезпечення центрів ДН, обмежені можливості зв'язку, низьке матеріальне стимулювання викладачів, відсутність [4].

Система дистанційного навчання розрахована, в основному, на людей достатньо свідомих, які не потребують постійного контролю з боку викладача, тому важливу роль у цьому випадку відіграє мотивація студентів, їх здатність до самоорганізації. Якщо за традиційних форм навчання основною задачею студента було запам’ятати матеріал та потім його відтворити, то за умови застосування дистанційних технологій у студентів розвиваються уміння співставлення, синтезу, аналізу, оцінювання виявлення зв’язків, планування, групової взаємодії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та технології дистанційного навчання. Технологія дистанційного навчання посилює роль методів активного пізнання. Реалізацію технології дистанційного навчання можна забезпечити шляхом розробки моделі використання віртуально-навчальних середовищ.

Впровадження у навчальний процес віртуально-навчальних середовищ і надання студентам та викладачам необхідних методичних рекомендацій щодо використання віртуально-навчальних середовищ у фаховій підготовці забезпечить просування за критеріями та рівнями якості застосування технології дистанційного навчання у фаховій підготовці фахівців та надасть змогу підвищити якість фахової підготовки.

Таким чином, на сьогоднішній день, виникає потреба розробки і запровадження у навчальний процес програм дистанційного навчання, що відповідають кращим світовим зразкам і забезпечують підготовку фахівців на високому професійному рівні.

Література

• Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні від 20 груд. 2000 р. – К., 2000. – 12 с.

• Інформаційний вісник. Вища освіта. – 2005. − №17. – С. 15-16

• Ващук Ф. Інформатизація вищої освіти України в контексті європейського вибору: з досвіду Закарпатського державного університету / Ф.Ващук, О.Ващук // Геополітика України: історія і сучасність. – 2010. – Вип. 2. – С. 168-191.

• Дистанційна, освіта/ Освітній портал [Электронный ресурс]. Режим доступа: http ://www. osvita. org.ua/distance