Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

Беньковська Наталя Борисівна

аспірантка кафедри педагогіки Південноукраїнського національного

педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, старший викладач

Одеського інституту фінансів УДУФМТ, м. Одеса

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Професійно значущі якості формуються на основі особистісних якостей індивіда в процесі його професійного становлення. Тому для обґрунтування процесу їх формування та розвитку проаналізуємо теоретичні підходи щодо професіоналізації особистості.

Процес професійного становлення особистості завжди характеризується індивідуальністю, що дає можливість розуміти індивідуальність професіонала як вищий рівень розвитку особистості.

Вивчення проблем особистісного становлення професіонала прямо пов'язане з тим, як виявляються професійно значущі якості (ПЗЯ) людини, яка знаходиться на певному рівні професіоналізації. Виділення професійно значущих якостей залежить від уявлень дослідника про структуру особистості професіонала, що є визначальним фактором при розподілі цих якостей на визначені підструктури. Ми виходимо з такого рівневого уявлення про структуру особистості, у якої вся сукупність професійно значущих якостей складається із чотирьох ієрархічно пов’язаних між собою рівнів: 1) індивідуально-виконавчого, або інструментального; 2) індивідуально-психологічного; 3) соціально-психологічного; 4) духовно-культурного [2, с. 144-147].

Перший рівень пов'язаний із сприйняттям людини як суб'єкта діяльності чи зовнішньої активності. Вирішальне значення для опису індивіда за цим параметром має визначення складу засвоєних професійних знань, умінь і навичок, а також загальна оцінка продуктивності його діяльності при виконанні конкретних завдань, що постають перед ним, працездатності і витривалості.

Другий рівень аналізу життєдіяльності людини припускає розкриття індивідуально-психологічних і психофізіологічних особливостей, на базі яких виростає здатність до продуктивної праці та ефективної діяльності. Розгляд людини як індивідуума з притаманними їй неповторними особливостями припускає вивчення типу нервової системи, швидкості протікання нервових процесів, специфіки розвитку її психічних процесів (пам'ять, увага, мислення тощо), а також психологічного типу, характеру, виражених здібностей і схильностей до тих чи інших видів діяльності.

Третій рівень вивчення людини припускає створення її соціально-психологічного портрета. На цьому рівні будь-яка людина може бути сприйнята як представник соціокультурного середовища, у якому вона росла і виховувалась, до якого належить тепер за родом своєї професійної діяльності чи способу життя. На цьому рівні мова йде про людину як представника визначеного соціуму, у який вона включена, і традиції життя, яких вона дотримується. Специфіка соціального оточення, у свою чергу, залежить від національних та історичних коренів людини, її мовної культури, сприйнятих моральних норм, розвитку її громадянських почуттів і родинних взаємин, ступеня матеріальної забезпеченості родини, а також поглядів, що лежать в основі придбання нею соціального досвіду.

Нарешті, на четвертому рівні про людину можна говорити як про вільну особистість, що конституює свій життєвий світ. Розглядаючи людину з цього погляду, необхідно розкрити ціннісно-смислову канву її життєдіяльності, тобто виявити її інтереси, потреби, наміри і бажання, що є прихованими спонукальними причинами дій і вчинків.

Характеризуючи людину через ціннісно-смислову сферу її життя, ми одержуємо можливість визначити, як людина розуміє свою особисту волю, наскільки вона цінує і чому присвячує свою свободу. На цьому рівні людина виступає творцем і хазяїном свого життя, направляє усі свої сили на досягнення визначених життєво важливих цілей. Усвідомивши коло своїх життєвих цінностей, людина починає активно їх захищати і проводити в життя, будувати на цьому “камені” свій суб'єктивний життєвий світ і свою професійну діяльність. Сказане вище про рівні життєдіяльності людини відкриває можливість виділити чотири рівні індивідуально-ділових якостей, що складають її узагальнений психологічний портрет.

Перший рівень задає діяльнісні і поведінкові якості людини, її здатність практично діяти в професійному середовищі і виявляти себе в певній поведінці. Другий рівень життєдіяльності людини виявляє групу індивідуально-психологічних властивостей і якостей. На третьому рівні формуються соціально-психологічні якості людини, у яких розкриваються її місце і роль у спілкуванні та взаємодії з іншими людьми, форми її соціальної адаптації.

Четвертий рівень веде до визначення духовно-моральних якостей людини, у яких відображається міра її особистісної зрілості.

Системний аналіз життєдіяльності людини та її індивідуально-ділових якостей дозволяє побачити, наскільки фактично складне завдання побудови психологічного портрета особистості, тому що в ньому відбиваються риси різних рівнів. Для того, щоб поєднати ці характеристики в єдиному психологічному портреті, необхідно попередньо усвідомити, що в створеній ієрархічній моделі пріоритетне значення належить верхнім рівням керування, що додають людському життю свідомість, цілеспрямованість, упорядкованість і гуманістичну орієнтацію, а професійна діяльність дозволяє сприяти особистісному розвитку професіонала [1, с. 25].

Перелічені духовно-моральні та соціально-психологічні якості людини складають глибинні, ядерні характеристики її індивідуально-ділового портрета і професійного світогляду. Розкриваються вони через визначення двох складових: 1) цілей і змісту життєдіяльності людини; 2) життєвих принципів і переконань, що складають її світогляд. Із сукупності відносин людини до самої себе, іншим людям і своїй справі, на наш погляд, у кінцевому рахунку і створюється психологічний портрет особистості, що може нести в собі як привабливі, так і непривабливі риси. Розкривається цей портрет у поведінці людини, що складається з окремих вчинків.

Література:

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра спеціальності 8.05104 “Фінанси” напряму підготовки 0501 – “Економіка і підприємництво”: ГСВО МОН [Чинний вид 2004-03-13]. – К., 2004. – 34 с. – (Галузевий стандарт вищої освіти України).

2. Фонарев А. Р. Психология становления личности профессионала / Фонарев А. Р. – М., Воронеж: Модэк, 2005. – 236 с.