Медицинские науки/6.Экспериментальная и клиническая фармакология.

О.В. Цулун, Л.В. Деримедвідь

Національний фармацевтичний університет, м. Харьков, Украина

Дослідження виразності протизапальної дії активних компонентів нової ранозагоювальної мазі

Вступ. Ранові та запальні пошкодження шкіри займають одне з провідних місць в структурі травм [1]. Упродовж загоєння поступово змінюються процеси запалення, проліферації та міграції різних типів клітин [7]. Не зважаючи на те, що запальна реакція – це природний захисний механізм організму, у разі його хронізації відбувається деструкція здорових тканин та зниження імунітету [2]. Тому зменшення ексудативного компоненту запалення значно впливає на ефективність терапії ранового процесу. Саме тому актуальним напрямком фармакотерапії ран є розробка нових препаратів з вираженою антиексудативною активністю та мінімальними побічними ефектами.

З метою обґрунтування доцільності створення нової комбінованої мазі на основі дигідрокверцетину, коензиму Q₁₀ та сухого екстракту солодки голої нами був проведений аналіз виразності антиексудативної активності окремих активних компонентів мазі та їх комбінації.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводили на 36 білих безпородних щурах чоловічої статі вагою 235-260 г на моделі карагенінового набряку. Мазі наносили нашкірно за 1 годину до застосування флогогену.

Усіх тварин було розподілено на 6 груп: 1 – контрольна патологія; 2 – тварини, яким попереднь застосовували мазь з дигідрокверцетином, коензимом Q₁₀ та екстрактом солодки голої (надалі мазь СКД); 3 – тварини, яким наносили мазь з дигідрокверцетином; 4 – тварини, яким наносили мазь з коензимом Q₁₀; 5 – тварини, яким наносили мазь з екстрактом солодки голої; 6 – тварини, яким наносили препарат порівняння – 3% гель диклофенаку натрію (ФК ТОВ «Здоров’я», Україна). Карагеніновий набряк відтворювали субплантарним введенням в праву задню лапу щурів 0,1 мл 1% розчину карагеніну. Величину набряку вимірювали за допомогою онкометра А.С. Захаревського через 1, 2, 3, 4 та 24 години. Антиексудативну активність препаратів розраховували за наступною формулою [3]:

А = ,

де А – антиексудативна активність, %

∆V_к – різниця в об’ємі між набряклою та ненабряклою лапами у контролі, у.о.

∆V_д – різниця в об’ємі між набряклою та ненабряклою лапами у досліді, у.о.

Результати дослідження. Після субплантарного введення розчину карагеніну у тварин всіх груп спостерігали клінічні прояви запалення. Дані порівняльної характеристики антиексудативної активності досліджуваних мазей представлені в таблиці.

Таблиця

Антиексудативна активність досліджуваних мазей на моделі

карагенінового набряку у щурів (n=6)

Групи тварин	∆Vх±Sx / антиексудативна активність (%)
	1 година	2 години	3 години	4 години	24 години
Контрольна патологія	8,5±1,7	11,5±1,5	12,8±1,7	12,8±1,7	5,7±1,0
Диклофенак натрію гель 3%	5,17±0,5 39,21	5,5±0,6* 52,17	6,0±0,5* 53,25	7,2±0,7* 44,15	4,2±0,7 26,46
Мазь СКД	5,5±1,5 35,29	6,5±1,1* 43,48	8,2±1,2* 36,36	8,5±1,2* 33,77	4,0±1,5 29,41
Мазь з солодкою	4,8±1,5 43,14	7,8±1,5 31,89	9,7±1,9 24,67	10,0±0,8 22,08	4,7±0,3 17,64
Мазь з коензимом Q10	9,2±2,0 -7,85	12,5±1,7^#/$ -8,70	12,3±0,9^#/$ 3,90	12,5±1,7^# 2,60	5,8±1,5 -2,94
Мазь з дигідрокверцетином	6,0±1,3 29,41	7,3±1,7 36,23	9,0±1,2 29,87	9,5±1,1 25,97	4,0±0,7 29,41

Примітки: 1. * - вірогідно по відношенню до контрольної патології (р ≤ 0,05);

2. # - вірогідно по відношенню до диклофенак гелю (р ≤ 0,05);

3. $ - вірогідно по відношенню до мазі СКД (р ≤ 0,05)

4. n - кількість тварин у групі.

Встановлено, що профілактичне нанесення експериментальних мазей з дигідрокверцетном, екстактом солодки, мазі СКД та 3% гелю диклофенаку натрію в різній мірі зменшувало прояви запального процесу у щурів. Середня антиексудативна активність становила: для 3% гелю диклофенаку натрію – 43,05%; мазі СКД – 35,66%; мазі з дигідрокверцетином – 30,18%; мазі з екстрактом солодки – 27,88.

Проте нанесення мазі з коензимом Q₁₀, навпаки, посилювало реакцію запалення. Це може бути викликано тим, що коензим Q₁₀ є природним біокаталізатором метаболізму, здатним прискорювати енергетичні процеси в клітині [9]. Інколи при нашкірному нанесенні коензим Q₁₀ може викликати алергічні реакції [4, 8]. В той час як інші дослідження [5, 6] продемонстрували його протизапальні та антиоксидантні властивості, а також здатність коензиму Q₁₀ потенціювати дію інших антиоксидантів [9].

Висновки. Таким чином, за результатами проведеного дослідження на моделі карагенінового набряку у щурів, було встановлено, що мазь СКД має виражені протизапальні властивості та достовірно зменшує об’єм лапки експериментальних тварин порівняно з контрольною патологією (р ≤ 0,05). Враховуючи те, що антиексудативна активність комбінованої мазі СКД на 2-у, 3-ю та 4-у годину експерименту була вище за таку для мазей з окремими активними інгредієнтами (мазей з дигідрокверцетином, екстрактом солодки та коензимом Q₁₀), ми вважаємо доцільним використання даної комбінації діючих речовин. Не зважаючи на те, що протизапальна активність препарату порівняння була вища за мазь СКД, різниця не була достовірною. Вищезазначене обґрунтовує доцільність подальшого поглибленого фармакологічного дослідження нової комбінованої мазі СКД.

Література

1. Абаев Ю.К. Биология заживления острой и хронической раны // Медицинские новости. – 2003. – №6. – С. 3-10.

2. Жерносеков Д.Д. Адгезивные белки в процессе воспаления //Біополімери і клітина. - 2007. – Вып. 23, № 6. - С. 483-488.

3. Методичні рекомендації «Експериментальне вивчення нових препаратів для місцевого лікування ран» / Л.В. Яковлєва, О.В. Ткачова, Я.О. Бутко, Ю.Б. Лар’яновська. – Х.: В-во НФаУ, 2013. – 52 с.

4. Fleming JD. Allergic contact dermatitis to hydroxydecyl ubiquinone: a newly described contact allergen in cosmetics / Fleming JD, White JM, White IR // Contact Dermatitis. – 2008. – Vol. 58(4). – P. 245

5. Frederick L. Crane Discovery of ubiquinone (coenzyme Q) and an overview of function // Mitochondrion. – 2007. – Vol. 7S – P. 52–57.

6. Hanna Bessler Coenzyme Q10 decreases TNF-alpha and IL-2 secretion by human peripheral blood mononuclear cells / Hanna Bessler, Michael Bergman, Naava Blumberger // Journal of Nutritional Science and Vitaminology. – 2010. – Vol. 56(1). P. 77-81.

7. Sabine A. Eming. Inflammation in Wound Repair: Molecular and Cellular Mechanisms / Sabine A. Eming, Thomas Krieg and Jeffrey M. Davidson // Journal of Investigative Dermatology - 2007. – Vol. 127 – P. 514–525.

8. Schiavino D. Rush desensitization with ubiquinone / Schiavino D, Nucera E, Zoppi A, Misuraca C and Patriarca G // Allergy. – 1997. – Vol. – P. 52783-52784.

9. Littarru G.P. Bioenergetic and antioxidant properties of coenzyme Q10: recent developments / Littarru G.P., Tiano L. // Mol Biotechnol. – 2007. – Vol.37(1). – P. 31-38.