Педагогічні науки /2. Проблеми підготовки спеціалістів

Антонюк О.П.

Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Україна

Різні аспекти підготовки першокурсників спеціальності «математика» до науково-дослідної роботи

Протягом тривалого часу в Україні обговорюються [2] різні аспекти запровадження компетентнісного підходу в освіті загалом і вищій школі зокрема. Його застосування дозволяє:

- краще підготувати студентів до професійної діяльності;

- продемонструвати риси та вміння, необхідні для успішної самореалізації;

- підвищити активність та самостійність студентів.

Дослідженням компетентнісного підходу займаються: Н.М. Бібік, І.Г. Єрмаков, О.В. Овчарук, О.Я. Савченко, Л.В.Сохань та інші. Описання питань, пов’язаних з дослідницькою та пошуково-дослідницькою діяльністю знаходимо у працях І.П. Нікітіної, В.Н. Шейко, В.І. Андрєєвої, І.Б. Карнауховою, О.П. Павленко. Наукову діяльність як спосіб формування професійних компетентностей вчителя вивчають: В. Білозерцев, Л.  Вовк та інші.

За умов дедалі ширшого застосування компетентнісного підходу в освіті постало питання розробки конкретних навчальних систем, які б впливали на формування науково-дослідницьких вмінь студентів. Адже, крім засвоєння фундаментальних знань з різних математичних курсів, у студента мають формуватись ряд здібностей, що визначатимуть його вибір сфери діяльності.

Досвід науково-дослідницької діяльності, отриманий під час навчання у вузі, формує в людини математичне мислення, вміння сформулювати проблему, класифікувати її, використати отримані знання, висунути гіпотезу, обґрунтувати доведення, розглянути різні випадки, узагальнити, подати отримані результати, донести їх до колег, використати в конкретних ситуаціях і т. д. Тобто, без навичок досліджень різних проблем, важко уявити справжнього фахівця та сучасну людину. Відтворення добутої інформації у типових ситуаціях вже давно недостатнє для справжнього фахівця. Час ставить вимоги активного здобуття нових знань, застосування вивченого у нетипових ситуаціях та наявності в спеціалістів ряду нових навичок, які мають бути сформованими ще під час навчання.

Мабуть всі, кому доводилось працювати зі студентами першого курсу, зауважували серед різних чинників, які ускладнюють роботу з ними, разючі відмінності у рівні знань і готовності до навчання. І мова не про відмінності у швидкості сприйняття, реакції, притаманних окремим індивідуумам, а саме про разючу відмінність у базових навичках навчальної діяльності, вміння проводити міркування, пояснення і т. д. Хоча розроблено обов’язкові результати знань, програми вивчення математики в школі, спільні вимоги до вступників, видаються збірники завдань з математики для ЗНО, але на етапі вивчення математики в школі закладаються різні уявлення про цей предмет, рівень математичної культури, вміння досліджувати, використовувати математичні методи.

Особливо важливо вже від початку навчання у вузі працювати над виробленням навичок доводити, робити висновки, порівнювати, адже при вступі від абітурієнта не вимагалось демонструвати вміння доводити основні факти з курсу елементарної математики. А оскільки в старших класах велика увага приділяється саме підготовці до вступу у вуз, то не існує пріоритету глибокого вивчення виведень. Тому потрібно одразу, враховуючи ці прогалини, формувати умови навчання, за яких особлива увага приділялася б самостійним висновкам, доведенням, дослідженням. На початковому етапі – це відтворення найпростіших доведень, почутих на лекційних заняттях, робота над обґрунтуваннями ряду нових висновків, чіткі пояснення здійснених перетворень та дій, аналіз окремих випадків і т. д. Цікавою буде робота над описом застосувань вивчених понять, тверджень, історія їх появи, доведення.

Необхідно формувати вміння працювати з літературою, шукати додаткові джерела інформації. При написанні першокурсниками рефератів, варто використати можливість підготувати їх до роботи над курсовими та дипломними: пояснити, як вибирати літературу, враховувати об’єм дослідження, здійснювати бібліографічний опис використаних джерел, формулювати мету і завдання роботи і т. д.

Завдання ІНДЗ треба будувати таким чином, щоб дати змогу проявитись здібностям доводити, мислити, аналізувати, а особливо мають бути оціненими і схваленими викладачем самостійність досліджень, пояснень, проявлена ініціатива.

Більшість студентів обмежуються виконанням обов’язкових завдань. Але необхідно пояснювати якомога раніше значення участі в студентських олімпіадах, готувати до них, проводячи ряд консультацій, підбираючи систему вправ так, щоб від стандартних завдань переходити до складних, до узагальнень доведеного на ширший клас об’єктів, обґрунтовувати винятки чи необхідність накладання тих чи інших умов на вихідні дані. На формування науково-дослідницьких вмінь студентів вплине розв’язування вправ теоретичного характеру, задач на дослідження, узагальнення, створення проблемних ситуацій на заняттях, самостійний підбір системи вправ чи описання прикладних аспектів теми.

Причому треба давати змогу тим, хто придумав оригінальне пояснення, продемонструвати його решті студентів. Важливим виховним моментом для першокурсників стане те, що хтось з одногрупників зумів це зробити, отримав додаткові бали, був звільнений від рутинної роботи за умови виконання нестандартної. Можна налагодити систему, за якої студенти, що результативно беруть участь у олімпіадах різних рівнів, діляться на заняттях гуртка досвідом і конкретними знаннями з ширшим колом студентів. Це може мати більший результат, ніж стандартне повідомлення про способи розв’язування вправ.

У нашому вузі на математичному факультеті регулярно проводяться конференції пам’яті академіка М. Кравчука, організовуються поїздки до музею вченого в селі Човниця. Студенти готують повідомлення, виступи, декламують вірші. В цьому випадку підключаються можливості долучити історію математики до підвищення рівня зацікавленості студентів. Адже історії окремих відкриттів, драматичність пошуків та помилок, значення внеску окремих вчених до розвитку науки в цілому можуть породити звичайну людську цікавість, а через неї – сформувати пізнавальний інтерес до того чи іншого розділу. Історія математики дозволяє «олюднити» саму математику, показати науку в розвитку, логіку її побудови, зв'язок з практикою.

Тому реферати з даної тематики мають подвійне значення. Найбільш вдалі доробки можна пропонувати до участі у студентських конференціях різних рівнів. Зокрема, у науково-практичній конференції «Історія науки – майбутньому вчителеві», яка відбувається в Умані. Причому для учасників розроблена ще й цікава екскурсійна програма, що забезпечить студентам додаткові позитивні враження.

Гарну методичну допомогу у роботі з першокурсниками становить навчальний посібник [1]. Він містить чимало загальної інформації щодо особливостей математики як науки, математичної творчості, про професію математика, а також широкі історичні відомості про знамениті математичні проблеми та задачі. Власне, лише історія тривалої роботи над доведенням великої теореми Ферма несе величезне виховне значення для першокурсників, а посібник містить чимало іншої інформації. Біля двадцяти сторінок займає додаток з афоризмами відомих людей щодо математики. Автори сформулювали 10 порад для першокурсника-математика: 1) ліквідуй прогалини у знаннях; 2) працюй систематично; 3) добре вивчай теорію; 4) усвідомлено розв’язуй задачі; 5) завжди, де це можливо, спирайся на здоровий глузд; 6) раціонально розподіляй час; 7) вір у власні сили; 8) навчайся наполегливо й активно; 9) веди здоровий спосіб життя; 10) підвищуй свою загальну культуру, розвивай естетичний смак. Ці поради супроводжуються коментарями та роз’ясненнями, які нагадують довірливу розмову, оповідь про приклади типових ситуацій, пояснюють, як уникнути багатьох проблем впродовж навчання у вузі та подальшій професійній діяльності.

Різноплановість поданого тут матеріалу об’єднана метою допомогти новачку, попередити виникнення складнощів на шляху вивчення математики, допомогти подолати сумніви та виклики. Крім прямого впливу на читача, можна сподіватись, що цей матеріал спонукатиме до самостійних пошуків історичних фактів та глибшому розумінню обраної спеціальності.

Від самого початку навчання студент має потрапити в атмосферу, яка не допускає рутини, вимагає постійної уваги, пошуку. Ці навички не тільки сприятимуть кращому виконанню завдань на старших курсах, але й сформують активну, цілеспрямовану особистість, здатну відповідати на складні виклики часу.

Література

1. Астаф’єва М. М. Математика. Вступ до спеціальності : навч. посібн. для студ. мат.спец. вищих навч. закл. / М.М. Астаф’єва, О.Б. Жильцов, І.І. Юртин. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. – 200 с.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики [Текст] / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С», 2004. – 112 с.