Онищенко С.В.

Бердянський державний педагогічний університет, Україна

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Перехід до нового змісту професійно-технічної освіти майбутніх кваліфікованих робітників технологічного профілю і завдання, що стоять перед педагогічними колективами ВНЗ, по підвищенню якості професійного навчання, підготовки конкурентноздатного на ринку праці випускника вимагають корінних змін в справі підготовки професійно-компетентних учителів технологічного профілю в умовах вищого навчального закладу.

Сучасні професійно-педагогічні, професійні і соціальні вимоги до майбутніх учителів технологічного профілю спонукають істотно удосконалювати методику технологічно-педагогічної освіти у напрямі спеціалізації і надання широкого комплексу педагогічних знань. Зокрема, у майбутніх учителів технологічного профілю необхідно формувати гнучкі знання, уміння, професійно важливі якості, комплекс здібностей до адаптації, до швидких темпів науково-технічного прогресу, володіння сучасними педагогічними, інформаційними і виробничими технологіями.

Професійну компетентність студентів педагогічних ВНЗ необхідно починати формувати вже на першому етапі навчання за допомогою контекстного навчання і міждисциплінарної інтеграції, так як при контекстному навчанні формується професійне вміння студентів виконувати педагогічну діяльність, що включає безліч аспектів, а міждисциплінарний зв’язок, в свою чергу, об’єднує їх знання з різних дисциплін, націлює на кінцевий результат – професійну компетентність.

У системі вищого навчального закладу професійно-педагогічна підготовка студентів за напрямом 6.010103 «Технологічна освіта» представлена професійною і психолого-педагогічною складовими. В процесі вивчення спеціальних дисциплін у майбутніх учителів технологічного профілю формуються різні види професійної компетентності, а саме: техніко-технологічна, матеріалознавча, хімічна, графічна, ІКТ-компетентність, конструкторська, проектна і ін.

Вони забезпечують формування у майбутніх учителів технологічного профілю здібностей в галузях розробки окремих планувальних рішень, використання об’ємно-планувальних рішень для подальшого проектування; обробки технічної інформації; вільного користування графічною документацією об’єктів проектування; використання методів і засобів машинної графіки при складанні документації технічних об’єктів; використання інформаційно-комунікаційних технологій для розробки моделей деталей, механізмів, а також розробки проектно-конструктивних рішень і так далі.

Для успішного формування професійної компетентності майбутніх учителів технологічного профілю під час лекційних, практичних, семінарських і лабораторних занять зі спеціальних, технічних і психолого-педагогічних дисциплінам рекомендуємо створювати умови для реалізації творчої активності студентів.

На думку П. Лузана, головними напрямами цієї роботи слід вважати оптимальне використання методів і прийомів навчання, коли репродуктивні методи, в результаті реалізації яких студенти опановують основи теорій, наук (поняття, правила, вимоги, закони, принципи, теореми, категорії і т. д.), обґрунтовано замінюються продуктивними, творчими методами [2, с. 44-45]. Ці вимоги заставляють підвищувати якість робочих навчальних програм дисциплін, сприяють постійному оновленню тих, що вже існують і пошуку сучасних методик і технологій навчання. Одним з провідних напрямів є пошук таких методів навчання, які активізують розумову діяльність майбутніх учителів технологічного профілю, стимулюють суб’єктні для суб’єкта стосунки між учасниками навчально-виховного процесу.

Значна роль у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів технологічного профілю належить практичним і лабораторним заняттям із спеціальних дисциплін. Вони сприяють розширенню представлень студентів про технічні і технологічні процеси в технологічному виробництві і глибокому проникнення в їх проектування, формуванню умінь виявляти об’єктивні зв’язки і взаємообумовленість цих процесів; опануванню майбутніх учителів технологічного профілю спеціальними навичками, необхідними не лише в навчальній, але і у виробничій діяльності.

Таким чином, запропонована нами методика, яка реалізується через використання методів, засобів і форм організації навчання спеціальним і психолого-педагогічним дисциплінам, а також через організацію і проведення технологічної і педагогічної практик, сприяє успішному формуванню професійної компетентності майбутніх учителів технологічного профілю.

Сформовані якості допоможуть майбутнім педагогічним спеціалістам цілісно застосовувати знання різних галузей науки в своїй професійно-педагогічній діяльності і бути конкурентноспроможними спеціалістами в умовах модернізації сучасної освіти.

Література:

1. Зеер Э.Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988. – 116 с.

2. Лузан П.Г. Активізація навчання у сільськогосподарському вузі: монографія. – К.: ІАЕ УААН, 1996. – 188 с.

3. Пометун О.І., Пироженко Л.В., Коберник Г.І. Інтерактивні технології навчання. – К.: Наук. світ, 2004. – 85 с.

4. Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посіб. для студ. пед. спец. навч. закл. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.