Педагогіка/2. Проблеми підготовки спеціалістів

к.пед.н., доцент Корольова Н.В.

Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, Україна

Адаптація іноземних студентів з Азійського регіону до навчання у ВНЗ інженерно-педагогічного профілю

Потреба в підготовці конкурентоздатних іноземних фахівців, що розуміють і приймають українську специфіку, є сьогодні однією з важливих умов економічного розвитку України. Тому вирішення проблеми адаптації іноземних студентів до умов навчання і мешкання в Україні є на сьогодні не лише украй актуальною, але і стратегічно важливою для успішного просування України на світовому ринку.

У процесі навчання в Україні іноземні студенти стикаються з новим для себе комплексом чинників довкілля: іншим соціокультурним і мовним середовищем, незвичним кліматом, новими методами і формами навчання, повною зміною режиму праці і відпочинку, що неминуче створює у них труднощі в пристосуванні до нових умов життя. Це об’єктивно ставить завдання по створенню умов для адаптації іноземних студентів до навчання в Україні.

Проблеми адаптації іноземних студентів до навчально-виховного процесу у вузі відображені в роботі І. Ширяєвої; фактори навчальної успішності в роботі Е. Ізотової; адаптація іноземних студентів за матеріалами зарубіжних дослідників представлена в роботах М. Іванової, Н. Тіткової, В.Трусова, Н. Шагліної; адаптація іноземних студентів до навчальної групі, дослідження соціально-психологічного клімату в ній відображені в роботах М. Іванової, Н. Тіткової; національнопсихологічні особливості іноземних студентів та їх облік в педагогічному спілкуванні можна знайти в дослідженнях М. Іванової та Л. Цоколь; дидактична адаптація вивчалася Т. Чернявською та ін.

Адаптація (з лат. аdaption − пристосування) − інтегральне, багатогранне явище, має безліч тлумачень і розглядається в різних галузях науки. З точки зору біології, адаптація − пристосування організмів до умов їх існування. У фізіології та медицині адаптація позначає процес звикання організму до зміни зовнішніх умов середовища [1]. Адаптація до освітнього процесу забезпечує адекватну взаємодію об’єкта з соціальним та інтелектуальним середовищем вищої школи, формування нових якостей особистості, професійну ідентифікацію, передбачає формування нового соціального статусу, освоєння нових соціальних ролей, придбання нових цінностей, осмислення значущості традицій майбутньої професії [2].

Труднощі адаптації іноземних студентів відмінні за змістом від труднощів українських студентів, залежать від національних та регіональних характеристик і змінюються від курсу до курсу. В цілому етапи адаптації іноземних студентів до нового мовного, соціокультурного та навчального середовища такі:

− подолання мовного бар’єру;

− входження в студентське середовище;

− засвоєння основних норм міжнародного колективу;

− вироблення стилю поведінки;

− формування стійкого позитивного ставлення до своєї майбутньої професії.

Причини, що визначають рівень адаптації іноземних студентів, умовно можна розділити на три категорії:

− об’єктивні, які обумовлені навчальною діяльністю й умовами життя у відриві від сім’ї та своєї країни (до них відносяться нові форми навчання та контролю занять, новий колектив, нова обстановка тощо);

− об’єктивно-суб’єктивні (слабкі навички самостійної роботи і самоконтролю тощо);

− суб’єктивні (небажання вчитися, сором’язливість тощо) [3].

Розглянемо більш детальніше кожен етап адаптації студентів-іноземців.

Для подолання мовного бар’єру необхідно формувати комунікативні вміння у іноземних студентів. Їх формування буде більш успішним, якщо процес навчання здійснюється не тільки на рівні педагогічної комунікації у межах аудиторних занять, а й на рівні міжкультурної комунікації з метою більш легкого входження в україномовну культуру. Для цього необхідний індивідуальний підхід, що враховує національні та етнокультурні особливості.

Процес адаптації до незвичного соціального та культурного оточення триває весь період навчання, і успішність його залежить як від індивідуальних особливостей і характеру студента, так і від професійно-важливих якостей викладачів. Хтось із молодих людей легко і гармонійно входить в нове середовище, приймає мову, розділяє звичаї, шанобливо ставиться до цінностей. Хтось робить це лише частково, погоджуючись прийняти тільки обов’язкові норми за умови збереження власних традицій. Хтось із студентів зовсім не готовий йти ні на які компроміси, так і залишається відокремленим. Безумовно, найважче студентам-першокурсникам, адже соціальна ізоляція, тривога і депресія, пов’язана з попаданням в інший соціум і культуру, дезорієнтують молоду людину, яка виявляється просто не в силах зрозуміти, що ж від неї вимагають. І тут на допомогу приходять студенти тієї ж національності, але більш старших курсів, яким теж свого часу допомагали земляки. Така взаємодія, прийнятна в студентському середовищі навчального закладу − важлива складова прискореної адаптації і плавного входження в незнайоме середовище. Крім того, в подібному спілкуванні першокурсники легше освоюють побутову українську або російську мову, якою старшокурсники володіють вже дуже добре.

Дозвілля іноземних студентів полягає у відвідуванні музеїв і виставок, театрів і концертних залів. І до закінчення навчання іноземні студенти обзаводяться друзями, знаходять нові цінності та моделі поведінки, і повертаються до своєї країни не тільки висококваліфікованими фахівцями, але і більш соціально гнучкими, з багатим культурним багажем.

Одне з найважливіших завдань педагогів, які працюють з іноземними студентами, полягає в тому, щоб долучити їх до українських національно-культурних традицій засобами позанавчальної діяльності, забезпечити засвоєння елементів української культури за допомогою соціокультурної діяльності. Це може досягатися за допомогою спільної підготовки та проведення свят, відвідування різних історичних місць та ін. Залучення студентів до національної самобутньої культури українського народу, читання та обговорення класичної літератури, історичної художньої прози − також є ефективним засобом формування комунікативних умінь іноземних студентів.

Наступним етапом адаптації іноземних студентів є входження їх в студентське середовище. Процес адаптації студентів у новому для себе колективі залежить від обстановки в групі, від її психологічного клімату, від того, наскільки цікаво, комфортно, безпечно почуває себе студент під час занять, в ситуаціях взаємодії з товаришами і педагогами.

Особливість студентської групи першого курсу полягає в тому, що це ще не сформований колектив і в ньому ще немає встановлених і закріплених правил і норм поведінки. У цій групі кожен є новою людиною для кожного члена групи.

На першому організаційному етапі навчальної групи організатором її життя і діяльності є куратор. Він допомагає студентам, адаптуватися до нових для них соціальних умов, закласти основи сприятливого клімату в групі, який формується поступово протягом всього «спільного життя» у вищій школі. З цією метою куратором, практичним психологом проводяться адаптаційні тренінги, спільні виїзди, масові заходи, такі як день першокурсника, КВК, різні концерти тощо.

Як правило, така робота, якщо вона проводилася педагогічним колективом в тісній взаємодії і з розумінням важливості цих заходів, приносить помітні результати, і вже до кінця першого семестру тривожність іноземних студентів першого курсу помітно знижується і з’являються перші ознаки здорових, успішних колективів груп.

Тому важливе завдання педагогічного складу ВНЗ − сприяти об’єднанню студентів в мікрогрупи на діловій і здоровій моральній основі. Необхідно домагатися встановлення співпраці і взаємодопомоги між окремими мікрогрупами, що сприяє підвищенню організованості студентського колективу в цілому, включеності в його життя всіх студентів.

Кожен член групи бере участь у встановленні правил та норм поведінки, і формуванні характеристик даної групи. У всіх членів нового студентського колективу є можливість проявити себе з різних боків, знайти «своє місце під сонцем», завоювати авторитет і повагу однокурсників. Існує безліч різних критеріїв прояву особистості, такі як: одяг, поведінка, вчинки, стиль спілкування, творчі здібності, професійні здібності тощо. В цьому і полягає сутність наступного етапу адаптації іноземних студентів − вироблення стилю поведінки.

Формування стійкого позитивного ставлення до своєї майбутньої професії в іноземних студентів є важливим чинником підвищення їх навчальної успішності. Але саме по собі позитивне ставлення не може мати істотного значення, якщо воно не підкріплюється компетентним уявленням про професію (у тому числі і розумінням ролі окремих навчальних дисциплін) і погано пов’язано із способами оволодіння нею.

Ніяка ефективна педагогічна взаємодія зі студентом неможлива без урахування особливостей його мотивації. Висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсаторного фактора у разі недостатніх високих спеціальних здібностей або недостатнього запасу у студента необхідних знань, умінь і навичок. Правильне виявлення професійних інтересів і схильностей є важливим прогностичним фактором задоволеності професією в майбутньому. Причиною неадекватного вибору професії можуть бути як зовнішні (соціальні) чинники, пов’язані із неможливістю здійснити професійний вибір за інтересами, так і внутрішні (психологічні) чинники, пов’язані із недостатнім усвідомленням своїх професійних схильностей або з неадекватним уявленням про зміст майбутньої професійної діяльності. Ставлення до професії, мотиви її вибору є надзвичайно важливими (а за деяких умов і визначальними) факторами, які зумовлюють успішність професійного навчання.

Таким чином, процес адаптації іноземних студентів до навчання у ВНЗ інженерно-педагогічного профілю в Україні набагато складніший процесу адаптації вітчизняних студентів, адже, крім розглянутих етапів адаптації, причин, які визначають рівень адаптації, студент-іноземець стикається з цілою низкою додаткових, пов’язаних із перебуванням не в рідній країні, недосконалим володінням українською або російською мовою, відсутністю друзів і знайомих на початковому етапі перебування, віддаленістю від батьків, незнанням або поверховим знанням традицій і звичаїв, специфіки населення України тощо. Ця проблема має багато аспектів та перспектив для подальшого дослідження.

Література

1. Боронина Л.Н., Вишневский Ю.Р., Дидковская Я.В. Адаптация первокурсника: проблемы и тенденции // Университетское управление: практика и анализ. М. 2001, №4(19)

2. Витенберг Е.В. Социально-психологические факторы адаптации к социальным и культурным изменениям. – СПб., 1995. С. 10.

3. Иванова М.А., Титкова Н.А. Социально-психологическая адаптация иностранных студентов первого года обучения в вузе. – СПб., 1993.