К.м.н. Степаненко Т.І., д.м.н. Мавропуло Т.К.,

ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України"

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

В ПРАКТИКУ ПІДГОТОВКИ ІНТЕРНІВ - ПЕДІАТРІВ

Сучасні вимоги охорони здоров'я, у зв'язку з новими соціальними та економічними запитами, диктує необхідність вдосконалення якості підготовки фахівців на етапі проходження інтернатури. Найважливішим показником якості підготовки лікарів інтернів є готовність до самостійної лікарської діяльності.

Рівень готовності до самостійної лікарської діяльності залежить не тільки від рівня теоретичних знань і практичних навичок, але й від здатності лікаря вирішувати виникаючі проблеми, приймати нестандартні рішення, володіти проблемним баченням, інформаційною та комунікативною культурою, здатністю до творчої переробки інформації та її компетентному використання в практиці, відповідальністю, прагненням до самовдосконалення [1]. Саме такі якості мають виховуватися при підготовці лікаря нового покоління - кваліфікованого фахівця, що вільно володіє своєю професією, конкурентоспроможного на ринку праці, здатного самостійно вирішувати складні міждисциплінарні задачі, готового до постійного самовдосконалення та професійного росту. Реалізація такої моделі можлива в результаті використання інноваційних методів навчання, адаптації навчальних програм до світових стандартів професійного рівня та вимогам європейського та світового ринку праці; поглиблення знань та вдосконалення навичок з діагностики, надання невідкладної допомоги та комплексному лікуванню захворювань дитячого віку відповідно до принципів доказової медицини та сучасними досягненнями лікувально-діагностичних технологій; формування комунікативних навичок ефективного спілкування з хворими та їх родичами з урахуванням правових норм; формування мотивації до безперервної самоосвіти і вдосконалення.

Підготовка інтерна за спеціальністю «Педіатрія» проходить відповідно до розробленої та затвердженої робочої програми та індивідуальним планом лікаря - інтерна. При підготовці лікарів інтернів - педіатрів ми використовуємо такі форми навчальної роботи як:

- практичні та семінарські заняття з використанням інтерактивних методів навчання;

- проведення ділових ігор, рольових занять, рішення клінічних ситуацій, робота в малих групах;

- відпрацювання практичних навичок та невідкладної допомоги на манекенах-тренажерах;

- самостійна робота інтернів під керівництвом викладача;

- клінічні розбори хворих, участь у консультаціях пацієнтів, обходах професора і доцента;

- експертна оцінка історій хвороби та амбулаторних карт хворих, які курирують інтерни;

- аналіз помилок в практиці і конфліктних ситуацій, у тому числі у вигляді ділових ігор,

- навчальні клінічні та патологоанатомічні конференції з використанням клінічного матеріалу;

- робота в інтернеті і в бібліотеці з фаховою літературою.

    Інтерактивні практичні заняття та семінари є дослідницьким, пізнавальним методом навчання [3]. Семінар з активною участю інтернів сприяє розвитку клінічного мислення та вміння узагальнювати явища, застосовувати знання на практиці. При проведенні інтерактивного заняття навчальний процес максимально наближений до умови практичної діяльності лікарі, підвищує рівень теоретичних знань, дозволяє активізувати пізнавальну діяльність інтернів і здатність до самостійного вирішення конкретних практичних питань. Підготовка інтерна до інтерактивних занять вимагає глибокої теоретичної підготовки з використанням сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури з педіатрії та суміжних спеціальностей, задіяння інтернет ресурсів, що сприяє самостійної познавальної діяльності.

   Якісне навчання має включати в себе елементи індивідуальної творчості особистості. Елемент ділової гри в творчому процесі мимоволі починає викликати інтерес людини до цього виду підготовки, а ретельний розбір підготовлених завдань з викладачем допомагає більш продуктивному засвоєнню матеріалу [2]. Створення атмосфери ділової гри дозволяють інтернам «приміряти» реальні ситуації і бути психологічно готовим до роботи в конкурентному середовищі. Використання таких «тренінгів» дозволяють «програвати» різні ситуації в ході занять, а потім докладно аналізувати, як успішні дії учасників «гри» при вирішенні конкретної проблеми, так і допущені помилки.

        Однією з ефективних форм інтерактивного навчання є рольова гра [4]. При використанні саме цієї форми навчання успішно реалізується принцип «від дії до знань». В якості рольової гри ми використовували навчальні клінічні та патологоанатомічні конференції. Проведення таких конференцій дозволяє інтернам - педіатрам ставити конкретні цілі і задачі, досягнення яких дозволяє проводити об'єктивний патогенетичний аналіз конкретного випадку з відображенням його клінічних і анатомічних особливостей, розвитку танатогенезу иа можливостей його попередження. Учасники конференції мають можливість критично оцінити обґрунтованість і повноцінність діагностичних і лікувальних заходів, своєчасність встановлення і правильність формулювання клінічного діагнозу. Використання рольової патологоанатомічної конференції дозволяє проводити активні дискусії не тільки з суто медичних проблем, але й з питань лікарської деонтології: ставлення лікаря до хворого, відповідальність лікаря за життя хворого, правові аспекти діяльності лікаря.

Величезне значення у формування лікарського досвіду має самостійна робота інтернів педіатрів під керівництвом викладача. Така робота дає можливість індивідуалізувати підготовку інтерна, виявити його слабкі і сильні сторони, зробити аналіз допущених помилок в діагностиці та лікуванні, формувати навички спілкування з дітьми різних вікових груп та їх батьками. Обговорення хворих, проведення експертної оцінки історій хвороби та амбулаторних карт хворих, яких курирують інтерни дозволяє навчити логічно будувати лікувально-діагностичний процес, правильно формулювати діагнози, дотримуватися правил ведення медичної документації, проводити самоаналіз роботи та рецензування.

          Впровадження інтерактивних методів навчання забезпечують високий рівень пізнавальних навичок, здатності самостійного вирішення професійних проблем, здатності до аналізу, інтеграції та застосування отриманих знань на практиці, формуванню клінічного мислення.

Література

1. Панина, Т.С. Современные способы активизации обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Т.С. Панина, Л.Н.Вавилова; под ред. Т.С. Паниной.  – 3-е изд., стер. – М.: Издательский центр "Академия", 2007. – 176 с.

2. .Федорова, Л.И. Игра: дидактическая, ролевая, деловая. Решение учебных и профессиональных проблем / Л.И.Федорова. – М. : ФОРУМ, 2009. – 176 с.

3. Введенский В.Н. Интеллектуально-педагогическая компетентность: учебное пособие /В.Н. Введенский. – СПб: ИОВ РАО, 2003. – 124 с.

4. Пугачев В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом: [учебник для вузов]/В.П. Пугачев. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 285 с.