Филологические науки/1.Методика преподавания языка и литературы
Рубцова В.В., Кириленко
Л.Г., Мужецький П.П.
Національний технічний університет «Харківський
політехнічний інститут», Україна
З ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ
КОГНІТИВНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У СТУДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНОГО
МЕТОДУ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ.
Навчання
іноземній мові є складовою частиною формування загальних когнітивних
компетенцій у майбутнього фахівця, який повинен за роки навчання у вищому
навчальному закладі опанувати певні когнітивні здібності та якості.
Якщо виходити з того, що формування
пізнавальної компетенції повинно
бути кінцевою метою та здобутком освіти, то критично важливим є створення умов
для розвитку у студентів здібності до розумового сприйняття та переробці
зовнішньої інформації та інтерпретації існуючого знання, здатності моделювати
інформацію, узагальнювати та виділяти ключову інформацію в межах конкретної
предметної площини.
Тому
в процесі викладання іноземної мови доцільно використовувати такі навчальні
технології, які б стимулювали формування наведених навичок та умінь. Однією з
найбільш поширених технологій, покликаних сприяти досягненню цієї мети, є
проблемний метод. Ми вважаємо доцільним використовувати метод проблемних
ситуацій під час презентації граматичних тем.
У якості прикладу
візьмемо презентацію граматичної теми «Герундій: форми, ознаки та омонімія
граматичних форм». За допомогою прозорих прикладів на порівняння герундія та інфінітиву
ми з’ясовуємо базове значення герундія та очікуємо від студентів висновків щодо
наявності чи відсутності аналогічної до герундія форми у рідній мові,
пов’язаних з цим можливих труднощів перекладу та умовиводів щодо притаманної
герундію гібридності. Цілком логічно переходимо до пошуку у герундія певних
ознак дієслова.
а) Nobody risked asking the questions.
The Government
can influence the money supply by buying and selling its own securities.
Ми пропонуємо студентам зробити аналіз речень
(згадати порядок слів стверджувального речення, ознаки головних членів
речення). Зазвичай студенти роблять висновок, що за герундієм може іти прямий
додаток (ознака дієслова).
б) Наступні приклади
ілюструють присутність у герундія іншої ознаки дієслова.
After being left for a year the experiment was taken over
by another worker.
There stands a
question of actually having a credit
card to book ticket.
За допомогою знову ж аналізу речення студенти
роблять висновок, що герундій може бути визначений прислівником.
Цілком зрозуміло, що
вищезгадана гібридність герундія та наявність омонімії диктує наступний крок -
пошук у герундія певних ознак, за якими ми відрізняємо герундій (building - будування) від збіжного з ним за звучанням іменника (building - будова).
За допомогою наступних прикладів студенти мають здійснити поступове порівняння наведених структур, встановити граматичні
зв’язки між словами, зрозуміти, у чому полягає розбіжність або подібність даних
структур та самостійно або за деякої допомоги викладача дійти наступних
висновків. Метою цих дій є самостійне продукування стислих
інструкцій щодо вищезгаданих явищ. Приклади можливих висновків наведені нижче:
а) герундій не повинен мати артиклів чи інших
визначників, також він не має ознаки числа і тому відповідно не може брати
суфікс -s :
The finding
published in the British journal is a part of a long-range investigation.
The findings
were disturbing.
Finding enough workers
won’t be a concern but finding the right ones may be.
б) герундій не може мати означень, що виражені
прикметниками, а якщо таке означення є, то слово з суфіксом –ing є іменником.
This level of
integration is now considered necessary for the smooth working of the economies of the countries like Germany and
France.
Dr. Hewings say
she enjoys working above all else.
в) за герундієм не може бути правого означення з
прийменником of, та якщо за словом з суфіксом -ing прямує означення з
прийменником of, то це іменник:
Frequent readings of this meter provided
information about energy use.
We often go out
for a pub lunch on Sunday and the afternoon is for reading the papers.
Далі ми переходимо
до розглядання іншого явища омонімії з метою навчитися відрізняти герундій від
співпадаючого з ним за формою дієприкметника І. Для цього використовуємо низку
прикладів на порівняння цих граматичних явищ. Наприкінці ми очікуємо від
студентів формулювання загального умовиводу щодо наступних ознак відмінності
між герундієм та дієприкметником І у формі стислих інструкцій:
а) Перед герундієм
може знаходитись прийменник, що відноситься до нього:
We need to learn
the great art of protecting nature
and surviving. vs Protecting nature we help the planet to survive.
UN’s activities in settling conflicts in different areas
of the world are important. vs
Settling conflicts in different areas
of the world UN contributes to peace in the world.
б) Перед герундієм
може знаходитись іменник з суфіксом-’s(-s’), який відноситься
до нього:
This failure was due
to the designer’s having been careless. vs Having been careless
the designer made an error which led to the failure.
The financial
industry suffers from the government’s still
owning more than 20% of the stock in
more than a dozen financial institutions. vs Still owning more than 20% of the stock in more than a dozen financial
institutions the government depresses the financial industry.
в) Герундій може мати перед
собою присвійний займенник, що відноситься до нього:
Nobody knew of their having returned from the
expedition. vs Having returned from
the expedition they made a presentation.
Not a day goes by
without your having to solve
countless problems. vs Having to
solve countless problems you develop your abilities.
На
закінчення треба відмітити, що створення проблемних
ситуацій базується на порівнянні знайомих структур з новими, тобто з тими, що
ще повинні бути опановані. Таким чином йдуть декілька основних паралельних
процесів – активізація пасивних знань та творчих процесів, пов’язаних з
зіставленням граматичних явищ, пошук подібностей та розбіжностей, etc. Ми
можемо стверджувати, що використання проблемного методу у
викладанні англійської граматики сприяє формуванню у студентів здатності переносити знання й уміння з одного виду професійної діяльності в
інший, доводити правдивість або помилковість окремих положень, ставити та розв’язувати пізнавальні завдання, вміння
аргументувати судження, робити глибокі висновки та узагальнювання, аналізувати
та зв’язувати у систему отриману інформацію.
Література.
1.
Булкин А.П. Познание – наивысший аффект: Еще раз о когнитивной компетенции. ‑
Проблемы современного образования. ‑ 2013. ‑ № 4.
2. Плотникова Н.А. Сущность
компетентностного подхода, ключевые компетенции. ‑ Вестник КАСУ ‑ 2008. ‑№2.
3. Берман И.М. Введение в
чтение английских технических текстов. Гомель: БелИИЖТ.
4. Кубрякова Е.С., Гуреев А.
Конверсия в современном английском языке. ‑ Вестник ВГУ, Серия
лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2002. ‑ №2.