Филологические науки/4.Синтаксис:структура,семантика,функция

УЧЕНИЦЯ 10 КЛАСУ - КОВАЛЬЧУК ОКСАНА АНДРІЇВНА

Керiвник: Ринда Iлона Володимирiвна

Хмельницький спецiалiзований лiцей-iнтернат поглибленої пiдготовки в галузi науки

Функцiонування англомовних cуфіксальних термiнiв у науково-технiчнiй лiтературi

Проблеми термiнологiї знаходяться сьогоднi в колi найактуальнiших питань перекладознавства та лiнгвiстики. Адже термiнологiчнi одиницi належать до того шару лексики, яка, з одного боку, посiдає значне мiсце в загальнонацiональному словнику будь-якої мови та розвивається швидкими темпами, користується пiдвищеним попитом серед фахiвцiв будь-якої галузi суспiльного життя й через це зосереджує на собi увагу багатьох фiлологiв. Теоретичне значення даної роботи полягає у накопиченнi матерiалiв по темi словотвору, що є актуальною проблемою у сучасному мовознавствi та лiнгвiстицi загалом. Крiм того, важливим питанням у мовознавствi безпосередньо є варiативнiсть словотворчих елементiв та принципи їх функцiонування у сферi науково-технiчної лiтератури.

У сучасний перiод наука стає винятково ефективним i динамiчним iнструментарiєм людської дiяльностi. Науково-технiчний прогрес вносить значнi змiни у всi сфери розвитку суспiльства, в тому числi у мовну картину свiту, в зв`язку з чим виникає нагальна потреба вдосконалення систем передавання та обробки iнформацiї. Тому цiлком природньо, що лiнгвiсти надають велике значення вивченню закономiрностей утворення термiнiв, їх структури та семантики.

В лiнгвiстицi iснує багато пiдходiв, до визначення слова термiн, але мною було обрано найбiльш оптимальне з них. Отже, термiн (вiд лат. Terminus – границя – межа), слово або сполучення слiв, що позначає спецiальне поняття, уживане в науцi, технiцi та мистецтвi. Але оскiльки єдиного визначення термiна в лiнгвiстицi поки немає, актуальним залишається завдання його визначення. Слiд зазначити,що основною проблемою в лiнгвiстицi є те, що не завжди термiн вiдбиває у своїй значеннєвiй структурi характеристичнi ознаки об`єкта термiнування.

Вимоги, що ставляться до термiнiв i термiносистем, були сформульованi ще в 30-х роках у численних роботах основоположника радянського термiнознавства Д.С.Лотте. Вiн показав, що однозначнiсть не виникає в термiнологiї сама по собi, а є наслiдком або повинна бути наслiдком роботи над термiном тих, хто створює термiнологiю (Лотте, 1961).

Отже, основним критерiєм термiна є однозначнiсть. Зрозумiло, що важливими аспектами є також правильна будова нового термiна за допомогою афiксацiї, акронiмiв, або запозиченню термiнiв з iнших мов. Крiм того, головною метою термiна є передати чiтке поняття предмету, тож нейтральнiсть вiд контексту також грає дуже важливу роль. Також iснує чимало рiзноманiтних класифiкацiй, в яких термiни групуються на рiзних пiдставах : за змiстом, за мовною формою, функцiєю та за внутрiшньо – та зовнiшньомовними ознаками. Такий розподiл називається типологiєю. Одним iз способiв творення термiнiв є афiксацiя. Суфiкси, як деривацiйнi елементи виконують функцiю афiксальної морфеми. Окремi морфеми можуть мати подвiйну функцiю – як граматичних способiв творення, так i суто лексичних одиниць. Так, морфем (-ed як дiєслiвне закiнчення минулого часу i перфекта; -er – як прикметникове закiнчення вищого ступiння порiвняння), i з iншого боку, утворювати лексичнi деривативи, наприклад : bigoted, coloured, foreigner, geographer i тд. А коли до запозиченого слова, утвореного за допомогою iншого суфiкса, приєднується ще один, власномовний суфiкс, таке утворення називається корелятивним, наприклад : president – presidency, resident – residency.

Отже, розглянувши основнi способи словотвору, ми можемо зазначити, що афiксацiя як спосiб словотвору, є бiльш глобальнiшою, нiж префiксацiя. Крiм того, за деякими суфiксами вже закрiплюються певнi значення.

Пiдгрупи рiзних за походженням суфiксiв можуть утворювати один клас певної частини мови. За такими спiльними ознаками розрiзняються групи чи класи суфiксiв, що утворюють :

- назви абстрактних найменувань, наприклад : - age : bondage ; -ism : behaviorism; -ance : alliance i тд.

- назви конкретних iмен, наприклад : - er : -driver; -ing : -darling; - ice : -apprentice i тд.

- певну лексико-граматичну категорiю : iснують, наприклад, декiлька суфiксiв, що утворюють iменники жiночого роду : - es : -stewardes; - ette : -usherette i тд.

Для постiйного оновлення, збагачення i розвитку мови необхiдним є безперервне поповненя її словникового запасу мовними новоутвореннями. Основними джерелами поповнення словникового складу англiйської мови є рiзноманiтнi види морфологiчного , синтаксичного та синтаксично-морфологiчного словотвору.

Заслуговує на увагу, нарештi, синонiмiя суфiксiв. Семантичне накладання (overlapping) значень – явище у мовi досить поширене, i збереження iнварiанта як основного лексико-семантичного центра - носiя значень кiлькох лексем – спостерiгається серед слiв iз суфiксами -an, -ese, -er,-or, -ite. У вживаннi прикметникiв з суфiксами -ic i -ical в окремих випадках дiє закон економiї; такi термiни, як botanical, historical можуть вживатися у скорочених варiантах. Проте рiзниця у значеннях скажiмо, geographical i geographic, historical i historic. Отже, для точної передачi поняття i для правильного вживання термiна, необхiдно розумiти, яке значення несе за собою суфiкс, за допомогою якого його було утворено.

Розглядаючи особливостi термiнологiї можна зробити такi висновки, що перекладач повинен орiєнтуватися в тематицi текстiв та володiти термiнами i поняттями вiдповiдної галузi науки чи технiки. Також слiд уникати синонiмiчного вживання термiнологiчних одиниць та не допускати довiльного скорочення термiнiв. У перекладi повиннi використовуватися синонiми, що встановленi вiдповiдними державними стандартами . Дотримуючись всiх цих теоретичних особливостей, перекладач не матиме нiяких проблем з перекладом. Слiд зазначити, що при перекладi науково-технiчних термiнiв потрiбно враховувати тип словника : у спецiальному термiнологiчному словнику дефiнiцiя термiна мiстить бiльшу кiлькiсть диференцiйних семантичних ознак, нiж дефiнiцiя того ж термiна у словнику загальнолiтературної мови. Очевидно, що спецiальнi термiнологiчнi словники розрахованi на фахiвцiв i тому спецiальнi науковi поняття у них представленi бiльш деталiзовано. Тому не можна погодитися з думкою про те, що головною умовою правильного перекладу науково-технiчних термiнiв, тобто вибору потрiбного слова з числа тих, що служать для передавання термiном змiсту поняття в рiзних його значеннях, є розумiння того, про що в текстi йде мова, знання явищ дiйсностi та їх назв. Тобто перекладач повинен бути ознайомленим iз вiдповiдною сферою науки чи технiки та володiти спецiальною термiнологiєю.

Список використаної лiтератури:

1. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учеб. пособие/Арнольд И.В. - М.:высш.Шк.,1991.- 140 с.

2. Берман I.М.Граматика англiйської мови: Курс для самоосвiти. – М.: Вищ.Шк., 1994.- 288 с.

3. Винокур Т.Г. говорящий и слушающий: Варианты речевого поведения/Винокур Т.Г. – М., 2005. -172 с.

4. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической и др. терминологии. Вопросы методики / Лотте Д.С. – М.:Изд-во АН СССР, 1961. – 160 с.

5. Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории / Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. – М.: УРСС Эдититориал, 2004.-248 с.

6. Федоров А.В. Основы общей теории перевода / Федоров А.В. –М., ООО Издательский Дом «ФИЛОЛОГИЯТРИ», 2002. – 416 с.

7. Штепа П. Словник чужеслiв / Штепа П. – Торонто, 2002. – 120 с.