Черепанова А.В.

Запорізький національний університет, Україна

Щодо деяких питань правового статусу прокурора в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення за оновленим законодавством: порівняльний аспект

Надзвичайно важливою подією для органів прокуратури та й усієї української спільноти стало ухвалення Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року у другому читанні нового Закону України «Про прокуратуру». Даний Закон набере чинності, як зазначено в його прикінцевих положеннях, лише через шість місяців з дня його опублікування, тобто 25 квітня 2015 року, тому вважаємо за необхідне ознайомитися з особливостями правового статусу прокурора, зокрема, в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення та спробуємо зробити порівняльний аналіз з чинним на даний момент Законом України від 05 листопада 1991 року. «Про прокуратуру».

Питання участі прокурора у провадженнях у справах про адміністративні правопорушення розглядались Ю.М. Грошовим, П.М. Каркач, І.Є. Марочкіним, М.О. Маркіним, В.Т. Нор, М.В. Косютою та іншими провідними науковцями.

Нормативно-правові акти, які регулюють діяльність прокурора, можна поділити на дві групи – загальну та спеціальну. До першої слід віднести Конституцію України від 28 червня 1996 року, Закон України від 05 листопада 1991 року «Про прокуратуру», а до другої – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року та Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Закон України від 05 листопада 1991 року «Про прокуратуру» встановлює основні функції прокуратури. Відповідно до ст. 5 ними є:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян [1].

На думку професора Т.О. Коломоєць, основним завданням прокурора в провадженні у справах про адміністративні правопорушення є реагування на будь-яке правопорушення, а якщо воно не усунене, своєчасно реагувати на порушення провадження в порядку нагляду [2]. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення згідно з ст. 250 КУпАП може здійснювати прокурор, та заступник прокурора. Здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення вони мають специфічні права. Серед них є наступні : 1) порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; 4) брати участь у розгляді справи; 5) заявляти клопотання; 6) давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; 7) перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; 8) вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; 9) також вчиняти інші передбачені законом дії [3].

Новим Законом України «Про прокуратуру» вносяться деякі зміни до даної статті КУпАП, зокрема, змінюється назва, яка в новій редакції викладена наступним чином : прокурорський нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також у сфері запобігання і протидії корупції. Це дає змогу стверджувати той факт, що прокурорів фактично позбавили права нагляду за виконанням особами законів України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства не зможуть написати скарги, наприклад, на свавілля чиновників та звернутися до прокуратури за захистом своїх прав та інтересів. Крім цього, тепер тільки прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також у сфері запобігання і протидії корупції, зможе: 1) складати протокол про адміністративне правопорушення; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) брати участь у розгляді справи; 4) заявляти клопотання; 4) перевіряти законність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; 5) оскаржувати постанову і рішення по скарзі у справі про адміністративне правопорушення; 6) вчиняти інші передбачені законом дії [4].

Порівнюючи повноваження прокурора за чинним КУпАП і тими, які плануються до нього внести, можна зауважити, що частина прав залишена законодавцем без змін, деякі права були кардинально змінені та додані нові, які суттєво змінюють правовий статус прокурора у провадженнях у справах про адміністративні правопорушення.

Незмінним залишається те, що під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172⁴ – 172⁹ КупАП, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.

На стадії оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення прокурор сьогодні може внести своє подання без обмежень, а в майбутньому – лише в передбачених законом випадках. Крім цього, постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення вже не можна буде скасувати або змінити за поданням прокурора керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності подання прокурора – керівником вищестоящого органу. Прокурор позбавляється права сприяти за власною заявою поновленню пропущеного з поважних причин особою строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також вносити подання на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Узагальнюючи вищезазначене, можна зробити наступний висновок. З моменту набрання законної сили новий Закон України «Про прокуратуру» суттєво звужує права прокурора у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Даний крок законодавця зумовлений тим, що Україна з метою вступу до ЄС має на меті гармонізувати власне законодавство з законодавством ЄС.

Література

1. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1789-12

2. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник / Т.О. Коломоєць. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 576 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від від 07.12.1984 р. № 8073-Х [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

4. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697 – VII [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18