Право/3. Охорона авторського права

Панасюк А. В., к.ю.н., доцент Білоус І. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми авторсько-правової охорони комп’ютерних програм

Правова охорона комп’ютерних програм є актуальною проблемою юридичної науки вже майже півсторіччя, але досі не знайшла свого вирішення. Останнє десятиріччя характеризується різким підвищенням інтенсивності інноваційних процесів у всьому світі, перетворенням технологічних нововведень на головний чинник економічного зростання та розвитку. Вони тісно пов’язані з функціонуванням інституту інтелектуальної власності. У зв’язку з активною інформатизацією суспільства, розвиток комп’ютерних технологій повинен бути одним з головних напрямків інноваційної діяльності.

Варто зазначати, у світовій юридичній практиці питання правової охорони та захисту комп'ютерних програм є одним з найбільш суперечливих та конфліктних. Ця проблема зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій виникло безліч протиріч між станом світового ринку програмного забезпечення, який динамічно розвивається, та існуючими механізмами і методами правового регулювання, що повільніше реагують на зміни.

Значимість комп’ютерних програм на сьогоднішній день дедалі зростає, вони є засобом створення, впровадження і розвитку новітніх технологій в різних галузях.

Процесам охорони комп’ютерних програм цікавилися зарубіжні та українські вчені: В.Машуков, Є. Лебедєва, В. Негрескул, С. Петренко, О. Кузьміна, М. Котельникова, І.Ващинець, В. Дмитришин, А. Абдуллін, В. Жуков, П. Попов.

Вперше на міжнародному рівні питання про можливість правової охорони комп’ютерних програм розглядалось у 1971 році Консультативною групою урядових експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Далі роботи були продовжені Міжнародним бюро ВОІВ і Консультативною групою неурядових експертів протягом 1974-1977 років. 

Це питання також обговорювалась у рамках Міжнародної асоціації з охорони промислової власності на конгресі в Сан-Франциско у 1975 році, на якому було вирішено розробити норми спеціальної охорони програмного забезпечення[2]. 

На даний час норми авторського права не можуть захистити, наприклад, від запозичення логічних принципів, реалізованих у цих програмах, архітектури побудови програми тощо.

Сьогодні практично всі розвинені країни, здійснюючи захист комп’ютерних програм, використовують, за необхідності, й норми патентного права. Водночас у законодавствах Великобританії, Італії, Німеччини, а також у Європейській патентній конвенції зазначено, що комп’ютерні програми непатентоздатні як такі. Більш прогресивними у цьому сенсі є патентні законодавства США, Канади, Японії, Австралії та інших країн, які дозволяють розглядати по суті заявку на патент у разі, якщо винахід має в собі комп’ютерну програму і відповідає вимогам патентоздатності[1].

У відповідності з міжнародними конвенціями, учасницею яких на сьогодні є Україна, встановлено, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори незалежно від способу чи форми вираження програм. Разом з тим, у ч.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» говориться, що комп’ютерні програми не можуть одержати охорону згідно з цим законом [3].

Варто зазначити, що охороняється як оприлюднена програма, так і неоприлюднена. Авторське право поширюється як на цілу, так і на частину програми, якщо вона може використовуватися самостійно. Позитивною рисою охорони комп’ютерних програм за допомогою механізму авторського права є презумпція авторства: тобто авторське право на комп’ютерну програму виникає при її створенні, і для його реалізації не потрібна обов’язкова реєстрація програми. Її можна здійснити за бажанням автора. Іншою позитивною ознакою є тривалий термін дії авторського права[4].

Отже, правова природа комп’ютерних програм відрізняється від інших об’єктів авторського права. Тому варто дотримуватися комплексного підходу до захисту. На сьогодні захист комп’ютерних програм як об’єктів авторського права здійснюється не в повному обсязі. Це в свою чергу призводить до неправомірного використання комп’ютерних програм і становить серйозну перешкоду на шляху розвитку сучасного ринку інформаційних технологій. Збільшення кількості проблем із захистом прав інтелектуальної власності на комп’ютерні програми стримують міжнародне співробітництво, спричиняють економічні витрати держави та завдають величезної шкоди виробникам комп’ютерних програм.

тури побудови програми тощо.

Література:

1.Офіційний сайт Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності. – Режим доступу: http:// www.wipo.int/portal/index.html.ru.

2.Петренко С.А. Правова охорона комп’ютерної програми як об’єкта інтелектуальної власності: шляхи розвитку: автореф. дис., канд. юрид. наук: 12.00.03 / С.А. Петренко. – К., 2010. – 16 с.

3.Про авторське право та суміжні права: Закон України: від 23.12.1993 № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України від 29.03.1994. – 1994 р., № 13, стаття 64.

4.Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р., №3769-XII // Відомості Верховної Ради України від 15.02.1994. – 1994 р., № 7, стаття 32.