ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Кузьмінова М. І., Смирнов К. М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Вплив фізичної культури і спорту на соціологічний розвиток студентів ВНЗ

Актуальність проблеми. Заняттям студентською молоддю фізичною культурою і спортом у вищих навчальних закладах властиві певні соціальні функції, які передбачають й впливають не тільки на розвиток і вдосконалення фізичних та психічних якостей студентів, але і на наявність певних відносин з членами команди або з суперниками. Відносини, які розвиваються впродовж таких занять, є змістовним наповненням загальних відносин, що виникають у суспільстві. Наявність позитивного відношення занять фізичною культурою і спортом до розвитку особистості атлета відмічають автори В. І. Столяров (2004, 2006), Н.І. Пономарев (1974), Н.А. Пономарев й Е.В. Утищева (1991), В.І. Жолдак (1992).

Сучасна система вищої освіти характеризується істотними змінами стосовно інтенсифікації процесу навчання, значним впливом на фізичний і психічний стан студентів, на їх режим й спосіб життя, тому питання вдосконалення форм і методів навчання у вищому навчальному закладі має особливу значимість – існує необхідність формування якісно підготовленої й різносторонньо розвиненої особистості студента.

Також, під час виникнення умов навчання, які характеризуються значним впливом навантаження на студентів, здійснюється вплив таких факторів ризику, як висока нервово-емоційне напруження, недостатня рухова активність й наявність невисокої функціональної підготовленості студентської молоді до підтримки необхідної розумової активності. Таким чином, тривалі за часом й складні за сприйняттям розумові навантаження у поєднанні з недостатньою руховою активністю, несприятливою екологічною обстановкою й складнмими економічними і соціальнмими умовами, можуть призвести до зниження фізичних і психічних можливостей студентів, їх перевтоми й захворювань. У боротьбі з цими небажаними явищами особливе місце займають заняття фізичною культурою і спортом, як фактор зміцнення здоров'я й підвищення фізичної і розумової працездатності [3].

Сучасна фізична культура представляє собою специфічний процес людської діяльності, й виступає як засіб фізичного вдосконалення людини для виконання своїх соціальних обов'язків. Заняття фізичною культурою і спортом є суспільним явищем, яке не обмежено вирішенням завдань тільки фізичного розвитку члена суспільства, у нашому випадку студента, а виконує також й інші соціальні функції в області моралі, виховання тощо. Необхідно зазначити, що заняття фізичною культурою і спортом є багатогранним суспільним явиещем й не має соціальних, професійних, біологічних, вікових або географічних меж [5].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – аналіз впливу занять фізичною культурою і спортом на розвиток особистості студента вузу.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Соціологія є однією з суспільних наук, яка ставить за свою мету вивчення поведінки людей різних суспільних прошарків, однією з актуальних галузей, що вивчається сучасними методами соціології є соціологія молоді. Особливо гостро стає проблема студентської молоді й її роль у суспільному житті України – умови соціально-економічних й політичних перетворень набувають особливого значення, вони порушують питання зміцнення фізичного й духовного здоров'я молодої людини, формування її здорового способу життя. Відсутність необхідного рівня фізичної активності молоді є одним з факторів, що впливає на тривалість життя й захворювання серцево-судинної і дихальної системи.

Досвід, який накопичений спеціалістами у галузі фізичної культури і спорту впродовж багатьох років у різних країнах світу, показує, що засоби фізичної культури і спорту мають універсальну здатність у комплексі вирішувати проблеми покращення рівня здоров'я населення й формування здорового морально-психічного клімату в колективах й у суспільстві в цілому.

Розвиток і функціонування вищої освіти, як соціальної структури суспільства, має різноманітні умови – економічні, політичні й соціокультурні. Ці умови є своєрідним початком зростання проблеми адаптації підростаючого покоління до суспільства, що змінюються у сучасному світі. Вирішення цієї проблеми необхідно розглядати у покращенні й вдосконаленні підготовки студентської молоді до реалізації особистого творчого потенціалу, активного відношення до побудови своєї власної професійної кар'єри й прояву ініціативи у суспільно активній діяльності.

Студентська молодь є особливою соціальною групою нашого суспільства, процес підготовки якої до кваліфікованої професійної праці став видом складної, напруженої діяльності, яка є об'єктивно необхідною суспільству. Найбільш універсальною дисципліною у сенсі різностороннього розвитку особистості студента є навчальна дисципліна «Фізичне виховання», яка представляє собою обов'язкову навчального дисципліну для всіх вищих навчальних закладів, при цьому, різниця у викладанні може спостерігатись у засобах і методах, що використовуються під час проведення занять, у видах тестів й контрольних нормативах. Основою навчально-виховного процесу з «Фізичного виховання» у вищій навчальній школі є комплексний, системний характер освіти, виховання студентів й їх підготовки, як майбутніх професійних спеціалістів. Навчальні заняття повинні поєднувати формування світогляду студентської молоді, їх суспільне, трудове, моральне, фізичне, естетичне й інші види виховання.

Соціально-психологічні особливості студентського віку характеризуються завершенням процесу росту, що призводить до формування і вдосконалення всіх фізіологічних систем організму й психічних якостей особистості. Це створює певні підстави не тільки для особливого положення студента-першокурсника на початку навчання у зв'язку з адаптацією до нових умов навчання (у порівнянні з навчанням у сереедньому учбовому закладі), але й для оволодіння іншими можливостями і якостями впродовж учбової діяльності на подальших курсах.

У студентському віці під час всього періоду навчання відбуваються зміни рис внутрішнього світу й самосвідомості, змінюється і перебудовується протікання психічних процесів й властивості особистості студента, змінюються емоційно-вольові риси життя. Почавши створювати свою власну особистість й свідомо будувати способи спілкування з оточуючим колективом у період навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, студент прагне продовжувати цей шлях вдосконалення значимих для себе якостей. Як відомо, центральними, тобто основними, психічними процесами, що відбуваються у період становлення психіки студента, минулого старшокласника, є розвиток його свідомості й самосвідомості. Завдяки розвитку свідомості у студентської молоді формується цілеспрямоване регулювання їх відносин з оточуючим середовищем, де відбувається спілкування студента (між його однолітками, зі студентами старших курсів, між студентом і представниками викладацького складу), й відношення до своєї власної теперішньої діяльності, що поступово веде до майбутньої діяльності як спеціаліста [2, 4, 7].

Рухова діяльність студентів у вищому навчальному закладі включає заплановані заняття фізичною культурою і спортом, які представлені дисципліною «Фізичне виховання», самостійні заняття за певною програмою й активний відпочинок, але всі ці компоненти представляють собою засоби зміцнення здоров'я студентів, розвитку і вдосконалення їх фізичного та психічного стану, здійснюють позитивний вплив на духовний світ студента, його світосприйняття, емоції і моральні принципи, сприяючи формуванню гармонійно розвиненої особистості. Тобто, заняття фізичною культурою і спортом у вищому навчальному закладі повинні впливати на формування світогляду й характеру майбутнього фахівця, сприяти вихованню активних молодих людей, що володіють високими цивільними якостями, такі заняття здатні виховувати й розвивати різні стилі життя – ті, хто регулярно займається фізичною культурою і спортом, мають змогу певним чином «відрізнитись» від інших, й прагнуть до постійного вдосконалення свого власного стилю життя (часом навіть перебудови його) й «відновленню» і покращенню своєї соціальної ідентичності [1, 6].

Розвиток сучасного виробництва висуває певні вимоги до особистих характеристик випускників внз різної спрямованості, таким чином, спортивна діяльність студентів розвиває творчий пошуковий характер, виховує імпровізаційну точність миттєво прийнятих рішень, надає достатньо великі можливості для самовираження, самовдосконалення й самоствердження, викликає радість спілкування й співпереживання.

Глибоке розуміння необхідності занять студентами фізичною культурою і спортом, як суспільною й індивідуальною цінностю, може стати поштовхом для розвитку фізичної культури і спорту в освітніх закладах країни. Воно може сприяти формуванню прогресивних напрямків у розвитку суспільної думки й особистих мотивів й потреб у освоєнні цінностей фізичної культури. Всі фази процесу формування потреби й уміння студентів займатись фізичною культурою і спортом впродовж навчання у вищому навчальному закладі, й, таким чином, розвивати власні фізичні і психічні якості, може забезпечити лише єдність формування знань й переконань студентської молоді у необхідності використання засобів фізичної культури у їх повсякденному житті.

Висновки.

1. Соціальний зміст сфери сучасних занять фізичним вихованням і спортом визначається різнними компонентами: рішеннями державних органів, рівнем розвитку цієї галузі в освітніх закладах і діяльністю спортивно-суспільних організацій. Ці компоненти повинні бути спрямовані на підвищення ефективності використання засобів фізичної культури і спорту під час вирішення соціально-економічних проблем, у формуванні здорового способу життя й зміцненні загального стану здоров'я громадян.

2. Заняття фізичною культурою і спортом мають важливе значення у розвитку контактів між студентами всередені групи, між студентами різних груп або факультетів, відіграючи істотну роль у поглибленні взаєморозуміння між ними й у їхньому зближенні. Таким чином, заняття фізичною культурою і спортом у вищому навчальному закладі тісно пов'язані із психічною, моральною, естетичною й комунікативною сферою культури студента, й представляють собою складний компонент. Існує необхідність корегування і використання навчального процесу з фізичного виховання з метою підвищення ініціативності, активності й самостійності індивідуального планування студентів.

Подальші дослідження слід пов'язати з аналізом управління галузі фізичної культури і спорту в Україні.

Література

1. Арещенко А.И. Влияние регулярных занятий спортом на успеваемость студентов // Социально-педагогические и организационные проблемы массовых форм физической культуры и спорта. – Алма-Ата, 1983. – С. 49-51.

2. Головченко Г.Т., Бондаренко Т.В. Формирование личности специалиста средствами физического воспитания. – Харьков, ИВМО «ХК», 2001. – 156 с.

3. Лубышева Л.И. Социология физической культуры и спорта. Учеб. пособие / Лубышева Л.И. – М.: Академия, 2004. – 240 с.

4. Общая психология: Учебник для студентов пед. институтов. Под ред. А.В. Покровского. – М.: Просвещение, 1986. – 464 с.

5. Пономарев Н.И. Социальные функции физической культуры и спорта. – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 310 с.

6. Психология физического воспитания: учеб. пособие для пед. ин-тов / Е. П. Ильин. – М.: Просвещение, 1987. – 287 с.

7. Руководство по физиологии труда / Под ред. З.М.Золиной, Н.Ф. Измерова. – М., 1983. – 528 с.