ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Добровольский В. Е.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Вплив занять зі спортивної гімнастики на стан здоров'я студентів вищого навчального закладу

Актуальність проблеми. Спортивна гімнастика у вищому навчальному закладі виступає як засіб впливу на організм студента шляхом використання спеціальних фізичних вправ і їх комплексів, що підбираються відповідно до фізичного стану й рівня фізичної підготовленості студентів. Впродовж застосування гімнастичних вправ у певному темпі й числом повторень рухів, тобто під впливом використання дозованих фізичних вправ спортивної гімнастики, активується дихання, кровообіг, обмін речовин, поліпшується функціональний стан нервової і м'язової системи, відбувається покращення загального стану здоров'я студентів (Ю. В. Менхин, А. В. Менхин, 2002; Р. П. Лящук, А. В. Огнистий, 2001, 2000; В. М. Релизин, 1981).

"Здоров'я" людини представляє собою стан, що характеризується відсутністю хвороб або фізичних дефектів, а також стан повного соціального, фізичного, психічного й духовного благополуччя [5]:

· соціальне здоров'я відображає якість пристосування організму до умов зовнішнього середовища й представляє підсумок процесу взаємодії людини й середовища перебування;

· фізичне здоров'я – це досконалість саморегуляції в організмі й гармонія фізіологічних процесів, коли відбувається максимальна адаптація людини до умов навколишнього середовища й рост і розвиток органів та систем організму, основу якого становлять морфологічні й функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції;

· психічне здоров'я характеризується станом психічної сфери, основу якої становить статус загального нервовоемоційного комфорту і адекватна поведінкова реакція;

· духовне здоров'я включає систему цінностей, установок і мотивів поведінки, цінностей і переконань людини.

Основними ознаками індивідуального здоров'я людини є:

· наявність й рівень якого-небудь захворювання або дефекту фізичного розвитку;

· специфічна й неспецифічна стійкість до дії негативних факторів;

· рівень розвитку морально-вольових якостей;

· показники фізичного розвитку;

· функціональний стан і потенціал організму.

· На формування здоров'я людини здійснюють вплив різні фактори й засоби, серед яких заняття фізичною культурою і спортом займають одне з провідних місць [2, 6].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – визначити вплив занять спортивною гімнастикою на загальний стан здоров'я студентів вищого навчального закладу.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Здоров'я формується в результаті взаємодії зовнішніх (природних й соціальних) і внутрішніх (спадковість, стать, вік) факторів. Здоров'я визначається спадкоємним фактором, але їх реалізація залежить від конкретних біологічних й соціальних факторів, під впливом яких живе й розвивається людина. У цьому змісті здоров'я можна розглядати як процес збереження й розвитку психічних, фізичних, моральних якостей, оптимальної працездатності й соціальної активності. З іншого боку, здоров'я – це стан людського організму, що визначає його адаптаційні (пристосувальні) можливості в умовах біологічного й соціального середовища, що постійно змінюється [1].

Складовими здоров'я є:

1. Фізична складова, що визначає рівень розвитку органів й систем організму. Ознакою фізичного здоров'я є успішна робота фізіологічних систем організму людини – опорно-рухової, кровоносної, нервової й інших систем.

2. Психічна й духовна складова – визначають стан психічної, моральної й духовної сфери. Ознаками психічного й духовного здоров'я є функціонування процесів мислення, пам'яті, уявлення, уважності, здатність адекватно оцінювати й приймати свої почуття й відчуття, усвідомлено управляти своїм емоційним станом, розвивати свій інтелект, мати певні моральні ідеали й життєві цінності.

3. Соціальна складова визначає здатність людини, як особистості, вільно й усвідомлено вибирати ту або іншу соціальну роль, усвідомлювати можливі наслідки своїх дій, брати на себе відповідальність за їх кінцевий результат. Ознакою соціального здоров'я є розвиток особистості людини, її вміння вільно й відповідально визначати своє місце серед інших людей.

Системна послідовність у навчанні студентів виражається в наступному:

· усвідомлення проблеми негативного впливу навчальної діяльності на психофізичне здоров'я і необхідності його зменшення;

· визнання відповідальності за стан власного здоров'я;

· оволодіння необхідними теоретичними і практичними знаннями здоров'язбереження;

· реалізація оптимальної фізичної активності на практиці протягом всього періоду навчання у внз, що відбувається у тісній взаємодії з викладачами фізичного виховання.

Здійснення цієї мети прямо залежить від наступних пріоритетів навчально-освітнього процесу: організація раціонального навчального процесу відповідно до сучасних соціально-економічних умов, раціональна організація рухової активності студентів, система роботи з формування цінності здоров'я й здорового способу життя студентів.

Факт тісного взаємозв'язку фізичної працездатності й стану здоров'я зі способом життя, характером й обсягом щоденної рухової активності [3] є загальновизнаним – людський організм запрограмований на інтенсивну й систематичну рухову активність, але сьогодні величезний руйнівний вплив на організм студента здійснює різке зменшення рухової активності, що викликано умовами навчальної діяльності й певними наслідками науково-технічного прогресу. Перешкодити цьому може тільки цілеспрямоване й інтенсивне використання засобів фізичної культури з метою задоволення природної потреби організму в русі, оскільки регулярні фізичні навантаження є також важливими для здорового способу життя студентів, як і багато інших факторів – систематичні заняття фізичними вправами є корисними впродовж всього періоду навчання, як протягом першого курсу, що характеризується проходженням адаптації до умов навчання, так й протягом подальшого навчання [9]. Зазначимо, що оптимальна денна рухова активність може постачити достатнє фізичне навантаження й забезпечити студенту можливість вести здоровий спосіб життя [4].

У системі фізичного виховання студентів є актуальним системне використання спортивної гімнастики як діючого засобу фізичної підготовки впродовж всього періоду навчання у внз. Метою проведення навчально-тренувальних занять зі спортивної гімнастики із студентами вищого навчального закладу є можливість збереження їх здоров'я протягом навчання, гармонійний розвиток й формування необхідних знань, вмінь й навичок ведення здорового способу життя [10], навчання використанню отриманих теоретичних та практичних знань з теорії й методики фізичної культури, спорту і проведення занять зі спортивної гімнастики у повсякденному житті.

Впродовж навчально-тренувальних занять спортивною гімнастикою відбувається засвоєння студентом цілого ряду спеціальних знань, поповнюються й заглиблюються раніше придбані. Через гімнастичні фізичні вправи студент пізнає закони руху в навколишньому середовищі й власному тілі і його частинах. Виконуючи гімнастичні фізичні вправи студенти вчаться управляти своїми рухами, опановують новими руховими вміннями й навичками, що, у свою чергу, дозволяє освоювати більш складні рухові дії й пізнавати закони рухів [11]. Чим більшою кількістю рухових вмінь і навичок володіє студент, тим легше він пристосовується до умов навколишнього середовища й тем легше він засвоює нові форми рухів, у той же час, гімнастичні фізичні вправи вимагають найчастіше неординарного прояву цілого ряду особистісних якостей.

Звичайна реакція організму на гімнастичні фізичні вправи проявляється у підвищенні загального тонусу функціонального стану організму [7], тобто поліпшенні життєдіяльності організму, що безпосередньо визначає ступінь його опору всяким захворюванням або станам, що передують захворюванням. Головну роль у даному процесі відіграє нервова система, саме на неї в першу чергу діє тонізуючий вплив фізичних вправ [8]: урівноважуються процеси як порушення так і гальмування в центральній нервовій системі, нормалізуються вегетативні функції, підвищується фізична й розумова працездатність, знімаються різні стани в мозку, які порушують роботу різних органів, відбувається поліпшення його керівної й координуючої діяльності, відповідно приходять у норму функції окремих органів і систем.

Таким чином, спортивна гімнастика має два моменти впливу на організм студента – загальний і додатковий:

· загальний ефект полягає у витраті життєвої сили, яка є прямо пропорційною тривалості й інтенсивності навантаження, що дозволяє компенсувати надлишок енергоспоживання, а також у підвищенні стійкості організму до дії несприятливих факторів навколишнього середовища;

· додатковий ефект пов'язаний з перебудовою серцево-судинної системи, що полягає у формуванні більш низької потреби серця в кисні.

Висновки.

Спортивна гімнастика, як і будь-яка сфера фізичною культури, припускає роботу з фізичними світом студента, його знаннями і вміннями, емоційним станом й ціннісними орієнтаціями, світоглядом та світовідчуванням, що відбувається опосередковано, через рухову діяльність, яка має більш потенційні можливості для формування цілісної особистості студента, поєднуючи єдність фізичного, морально-вольового і культурного напрямку його розвитку.

Адекватне фізичне навантаження впродовж навчально-тренувальних занять спортивною гімнастикою здатне покращити стан здоров'я студента, що позначиться на якісному підвищенні рівня його фізичної і розумової працездатності, показників функціональних систем та його життєздатності.

Подальше дослідження планується провести стосовно розвитку фізичних якостей студентів-гімнастів впродовж навчально-тренувальних занять (на прикладі координації рухів).

Література

1. Агаджанян Н. А. Проблемы адаптации и учение о здоровье: учебное пособие / Н. А. Агаджанян, Р. М Баевский, А. П. Берсенева. – М.: Издательство РУДН, 2006. – 284 с.

2. Андрощук Н. В., Андрощук М. М. Основи здоров'я і фізична культура (теоретичні відомості): Навч. посібник. – Т.: Підручники і посібники, 2006. – 160 с.

3. Баранов В. М. В мире оздоровительной физической культуры. – Киев: Здоров'я, 1991. – 133 с.

4. Безносиков Е. Я., Морозов В. И. Теория и методика оздоровительной физической культуры. – Мн., 1992. – 23 с.

5. Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 424 с.

6. Виноградов П. А. Основы физической культуры и здорового образа жизни / П. А. Виноградов, А. П. Душенин, В. И. Жолдак. – М.: Сов. спорт, 1996. – 587 с.

7. Гимнастика: учеб. для студентов вузов / Под ред. М. Л. Журавина, Н. К. Меньшикова. – 5-е изд., стер. – М.: ACADEMIA, 2008. – 445 с.

8. Петрина Р. Л., Бубела О. Ю. Основна гімнастика Навчально-методичний посібник. – Львів: Українські технології, 2002. – 113 с.

9. Петров А. Ю. Профессиональная адаптация студентов вуза: монография / А. Ю. Петров. – Челябинск: Изд-во Челяб. академия культуры и ис-ва, 2004. – 185 с.

10. Релизин В. М. Гимнастика в высшей школе. – М.: Высшая школа, 1981. – 118 с.

11. Смолевский В. М. Гимнастика и методика преподавания. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 336 c.