ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И
СПОРТ /
1. Физическая культура и
спорт: проблемы, исследования, предложения.
Смирнов К. М.
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Ефективність виконання тестів з
фізичної підготовки студентами ВНЗ
Актуальність проблеми. Тестування фізичної
підготовленності й розвитку фізичних якостей є одним із основних моментів в
оздоровчій фізичній культурі або спортивній практиці. Є кілька критеріїв якості
проведення тестування – надійність і валідность. Ці тести є головними, але
існує необхідність розглядати і звертати увагу на такий критерій у тестуванні
як ефективність, про значимість ефективності тестування відзначають таки
автори, як В. А. Белоус, В. А. Щеголев, Ю. Н. Щедрин (2005), Т.
Г. Савкин, (2005), В. А. Карпман (1988) й інші.
Головним завданням
процесу фізичного виховання студентів у вищому навчальному закладі є сприяння
фізичному розвитку студентів, для цього студент повинен опанувати компонентами
навчальної діяльності з фізичного виховання
[2]. На
фізичний розвиток студента впливають різні чинники – спадковість, навколишнє
середовище, соціально-економічні чинники, умови навчання і побуту, харчування,
фізична активність [10] й ін.
Вдосконалення фізичного
виховання студентів вузів має особливу значущість у зв'язку з перебудовою
системи вищої освіти. Це дає ключові позиції оновлення процесу фізичного
виховання у ВНЗ, забезпечення спадкоємності між всіма формами розвитку
особистості студента.
Під фізичним розвитком
людини розуміють комплекс функціонально-морфологічних властивостей організму,
що здатен визначити її фізичну дієздатність, це є комплексним поняттям, яке
включає різні чинники, серед них:
·
стан здоров'я;
·
фізичний розвиток;
·
відповідність маси тіла і росту, інші антропометричні показники;
·
рівень аеробної і анаеробної фізичної працездатності;
·
рівень розвитку основних фізичних якостей (витривалість, сила, швидкість,
координація рухів й гнучкість, і їх поєднання) тощо.
Тестовування поширено і
використовується в практиці спортивної медицини, у фізичній культурі й
оздоровчій роботі [3]. В теперішній час
тестування розвитку фізичного стану людини є достатньо актуальним, тесті
призначені не лише оцінювати і контролювати рівень фізичного розвитку й
отриманих знань і вмінь, але й з метою діагностики стану організму людини. Тестування
фізичної підготовленності й розвитку фізичних якостей студентів у вищому
навчальному закладі представляє собою форму контролю і діагностування фізичного
розвитку. Проведення тестування студентів дає змогу визначити наявний рівень
фізичної підготовленності студентів і розвиток їх фізичних якостей, динаміку
впродовж навчального року, це сприяє змозі проведення коректування у навчальній
програмі, вдосконаленню структури і змісту навчально-тренувальних занять [8].
Проблема якості
проведення діагностичних тестів, визначення якісної оцінки фізичної
підготовленості й розвитку фізичних якостей студентів представляється доволі
вагомою.
Дослідження виконувалось
за планом науково-дослідної роботи
кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і
методи.
Мета
дослідження – характеристика помилок у виконанні тестів, що використовуються з метою
оцінки фізичної підготовленості й розвитку фізичних якостей студентів.
Методи дослідження включали
вивчення й аналіз літературних джерел.
Результати дослідження.
Сучасні умови
навчання пред'являють підвищені вимоги до стану фізичного й психічного стану
студента вищого навчального закладу, у зв'язку з цим, проблема формування
фізичної підготовленості студента є актуальною – студентський вік є вирішальним
у формуванні фундаменту фізичного й психічного здоров'я майбутнього спеціаліста
[5].
Період
навчання у вищій школі є важливим для студента з точки зору становлення його як
особистості й майбутнього фахівця. Заняття фізичною культурою і спортом
сприяють розвитку і вдосконаленню рухових функцій студента, особливо його
фізичної підготовленості й фізичних якостей [4]. Тому необхідним компонентом
фізичного виховання студента є система контролю за фізичним розвитком й
фізичною підготовленістю. В процесі фізичного виховання необхідно створювати
такі умови, в яких фізичні можливості студента розкриються повністю. Цьому може
сприяти індивідуальний підхід, забезпечення відповідного рівня фізичного розвитку
– стану здоров'я, рівнів фізичної
підготовленості й рухової активності. Саме в процесі фізичного розвитку студента
необхідно дотримуватись спадкоємності цілей, завдань, змісту, методів і форм навчально-тренувальної
роботи.
Зміни у
фізичному розвитку студентів вузу з'являються на кожному етапі вивчення
програмного матеріалу. Зазвичай тестування застосовують мінімум двічі на
навчальний семестр (в началі й наприкінці семестру), але можливо (й доцільно) використовувати
тестування у навчальному семестрі 3-4 рази. Призначення цих тестувань є різним:
·
проведення для визначення початкового рівня фізичної підготовленості
студентів у навчальному відділенні з виду спорту;
·
проведення з метою визначення впливу засобів, що застосовувались, на
організм студентів (проміжний контроль).
За допомогою
тестів зручно проводити контроль фізичної підготовленості й розвитку фізичних
якостей, при цьому тести допомагають встановити правильність підбору засобів
фізичної культури і спорту завдяки поетапному виконанню завдань тестування, які
перевіряють рівень отриманих знань і вмінь, з яких складається результат
тестування [7].
Розглядаючи
принцип тестування з різних сторін, необхідно відмітити необхідну його
ефективність, що залежить від впливу різних чинників [9]. Одним із чинників, що
здійснює вплив на результат тестування є помилки у виконанні. Існує
необхідність розглянути помилки, які допускають студенти, впродовж виконання
тестів з визначення рівня фізичної підготовленості й розвитку основних фізичних
якостей.
Тести для визначення рівня фізичної підготовленості.
1. 12-хвилинний тест Купера.
Тест
виконується на рівній трасі (стадіоні). Студент або група студентів долають
максимально можливу дистанцію за 12 хвилин (можна чергувати біг із ходою).
Після 12-хвилинної роботи визначається дистанція, яку вони змогли здолати за
цей час. Навантаження, яке пред'являється організму при проведенні тесту
Купера, можна віднести до "аеробних" – тобто тих, що виконуються за
рахунок використання кисню [1]. Інтенсивність таких фізичних навантажень дозволяє клітинам використовувати
наявний в них й у крові кисень, і не виконувати роботу у безкисневих умовах, це
позитивно позначається на організмі впродовж навантаження.
Визначення
результатів у запропонованих тестах відбувається згідно з прийнятими таблицями.
Звичайні помилки у виконанні – постанова ніг,
порушення осанки, руху рук й ритмічності дихання.
2. Тест Руфьє.
Проведення
тесту Руфье дозволяє оцінити стан серцево-судинної системи [6], необхідно
виміряти частоту сердечних скорочень (ЧСС) у стані спокою, тобто, пульс повинен
вимірюватися не після якої-небудь фізичного навантаження, а треба дати
можливість організму розслабитись і заспокоїтись. Зазначимо, що це тестування
можна використовувати особам, які за станом свого здоров'я здатні виконати
присідання без збитку для свого самопочуття. За отриманими даними знаходимо
індекс тесту відповідно до формули й порівнюємо зі стандартними значеннями.
Звичайні помилки у виконанні – постанова ніг, власно
ніг, порушення осанки й ритмічності дихання.
Тести для визначення розвитку фізичних якостей.
1.
Фізична якість
витривалість (врахування часу).
Біг на 2000 (дівчата) або 3000 (юнаки) метрів.
Звичайні помилки у виконанні – постанова ніг,
порушення осанки, руху рук й ритмічності дихання.
2.
Фізична якість швидкість.
Біг на 30 (дівчата) або 60
(юнаки) метрів.
Звичайні помилки у виконанні – постанова ніг,
порушення осанки, руху рук й ритмічності дихання.
3.
Фізична якість сила.
Підтягування на поперечині:
низький (дівчата) або високій (юнаки).
Звичайні помилки у виконанні – порушення осанки й
постанови рук.
4.
Фізична якість
спритність.
Човниковий біг 4х9 м.
Звичайні помилки у виконанні – постанова ніг,
порушення осанки, руху рук й ритмічності дихання.
5.
Фізична якість гнучкість.
Нахил тулубу із положення стоячи.
Звичайні помилки у виконанні – постанова ніг, порушення
осанки.
Висновки.
1.
Данні тестування проаналізованих студентів свідчать, що найбільш поширеними
помилками у виконанні тестів є постанова ніг, порушення осанки, руху рук й
ритмічності дихання.
2.
На підставі оцінки фізичної підготовленості вивчаються особливості
моторного розвитку студента, розробляються необхідні засоби і методи їх
фізичного виховання, розкриваються нерівномірності в розвитку рухових функцій.
Це дає можливість встановити причини відставання або випередження в
засвоєнні навчальної програми,
намітити педагогічні прийоми, сприяючі оптимізації рухової активності студентів
в умовах внз.
Потрібне проведення
аналізу щодо помилок студентів під час засвоєння навчального матеріалу з видів
спорту.
Література
1.
Вводный контроль на занятиях в специальной медицинской группе: Методические
указания / М. П. Спирина. –
Екатеринбург: Изд-во УГТУ, 1997. – 20
с.
2.
Виленский М. Я. Физическая культура и здоровый образ жизни студента:
учебное пособие / М. Я. Виленский, А. Г. Горшков. – Издательство: Гардарики,
2007. – 218 с.
3.
Гостев Р. Г. Физическая культура и спорт в современных условиях / Р. Г.
Гостев. – М.: Еврошкола, 2005. – 408 с.
4.
Грачев О. К. Физическая культура студента / О. К. Грачев. – Ростов-на-Дону:
МарТ, 2005. – 464 с.
5.
Дубровский В. А. Валеология. Здоровый образ жизни / В. А. Дубровский. – М.:
RETORIKA - А.: Флинта, 1999. – 560 с.
6.
Дубровский В. И. Спортивная медицина: Учебник для студентов вузов. – М.:
Гуманитарный изд.центр ВЛАДОС, 1998. – 480 с.
7.
Круцевич Т. Ю. Научные исследования в массовой физической культуре /
Круцевич Т. Ю. – К.: Здоров'я, 1985. – 120 с.
8.
Основы спортивной тренировки и методы контроля за состоянием организма
студентов в вузе / Под ред. Т. Г. Савкина. – М.: Физкультура и Спорт, 2005.
– 374 с.
9.
Спортивная медицина / Под ред. В.Л. Карпмана. – М.: Физкультура и спорт,
1980. – 349 с.
10. Ткач П. М. Фізичне виховання студентів вузу: навчальний посібник
. – Кн. І. – Луцьк: «Надстир'я», 1996. – 178 с.