Ібрагімова Людмила

ЗАПОБІГАННЯ ТРАВМАТИЗМУ В ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Буковинський державний медичний університет

м. Чернівці

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями. У вітчизняній та зарубіжній літературі досить широко висвітлені проблеми боротьби з різними видами травматизму й питання організації першої медичної допомоги. Фізичне виховання в нашій країні є важливим засобом підготовки гармонійної, усебічно розвиненої особистості. Продуктивна праця, залучення до культурних цінностей людства, система ефективної охорони здоров’я, досить високий рівень “особистого часу” в структурі зайнятості людини є тією основою, на тлі якої сьогодні розвивається молодь. Тому навчально-виховний процес із фізичного виховання слід проводити виключно в сприятливих санітарно-гігієнічних, матеріально-технічних, педагогічних умовах, які, діють профілактично, оберігаючи студентів від можливих несприятливих випадків (травм).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі травматизму та його запобіганню стали предметом дослідження фахівців різного спрямування. Піднятої проблематики у своїх наукових працях торкалися Т. Я. Усикова, Ю. А. Островерха, І. П. Піскун, М. К. Хобзей, Д. Д. Алкс, Р. Г. Агарков, Б. С. Монахов, З. І. Білоусова, П. Статмєн, В. Ф. Башкиров, А. А. Горлов, Л. П. Соков, Г. Маккол, І. Грубар, І. Брижата. Проте це були роботи, у яких вивчалася природа дитячого травматизму.

Формулювання цілей статті (постановка завдання): обґрунтувати профілактичні умови попередженню травматизму в процесі фізичного виховання студентів у вищому медичному навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням здобутих наукових результатів. В Україні кількість смертельних випадків на заняттях фізичними вправами не може не лякати. Фахівці радять постійно привчати молодь до фізичних навантажень. На їхню думку, проблеми зі здоров’ям у студентів виникають через те, що вони до цього не звиклі. Але ж загальновідомо, що фізичне навантаження має бути поступовим. Відповідно, травми в таких випадках практично неминучі. Водночас лікарі стверджують протилежне: фізичне виховання – не спорт, а отже надмірне навантаження на практичних заняттях із фізичного виховання неприпустиме, адже здоров’я пересічного сучасного українського студента набагато гірше, ніж 30–40 років тому.

Фізичне виховання у вищому медичному навчальному закладі є невід’ємним складником освіти, що забезпечує можливість набуття кожною людиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров’я та засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля, яке спрямоване на формування в них фізичного, соціального й духовного здоров’я, удосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного довготривалого життя й професійної діяльності. Система фізичного виховання студентської молоді ґрунтується на принципах особистісної та диференційованої орієнтації, пріоритету оздоровчої спрямованості, використання традиційних і нетрадиційних форм рухової активності та інших засобів фізичного вдосконалення. Безпосереднє керівництво фізичним вихованням у вищому навчальному закладі здійснює його керівництво. На нього покладається відповідальність за стан фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої роботи у вищому навчальному закладі; за стан здоров’я й фізичного розвитку студентів; створення умов для розвитку задатків, природних здібностей та обдарувань молоді, спрямування її на духовний і фізичний розвиток засобами фізичного виховання; створення необхідних умов для проведення занять із фізичного виховання; занять зі студентами, віднесеними за станом здоров’я до спеціальної медичної групи; фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, занять секцій спортивного спрямування; забезпечення умов для виконання молоддю науково обґрунтованого обсягу рухової активності та її контроль; забезпечення систематичного контролю за здійсненням навчально-виховного процесу з фізичного виховання; організація щорічних поглиблених медичних оглядів у встановлені терміни; забезпечення необхідним спортивним інвентарем й обладнанням; систематичний аналіз стану фізичного розвитку студентської молоді; забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм і вимог техніки безпеки в приміщеннях; дотримання студентами режиму дня, правил особистої та суспільної гігієни, вимог безпечної поведінки.

Профілактична спрямованість української охорони здоров’я обумовлює проведення комплексу попереджувальних заходів для збереження й зміцнення здоров’я людини. У ці заходи входить величезна за своїми масштабами система заходів із профілактики травматизму, зокрема в процесі фізичного виховання.

Для досягнення мети потрібно правильно організовувати заняття, створювати необхідні умови для забезпечення належного рівня фізичної досконалості. Сприяти цьому буде набуття елементарних знань і навичок, які запобігають отриманню травм, важких пошкоджень, погіршенню стану здоров’я.

Науковими дослідженнями та практикою фізичного виховання доведено, що систематичне виконання фізичних вправ сприяє зміцненню здоров’я, покращенню роботи основних систем організму. Проте виконання рухових дій повинно проходити за певними правилами. Недотримання цих правил призводить до різноманітних травм, що негативно впливають на весь організм людини.

Перше правило – систематичний медичний огляд. Лікарський висновок про допуск до занять улюбленим видом спорту має основне значення.

Друге правило – чітке дотримання принципів фізичного виховання. Нерозумно, наприклад, прилучатись до загартування через “моржування”, пізнавати ази легкої атлетики в марафонському пробізі, підніматися на вишку для стрибків у воду, не вміючи плавати.

Наступне правило – якісна розминка. І це не формальність, як часто здається студентам. Підготовчі вправи, уявлення структури попередніх рухів допомагають привести в оптимальний стан нервову систему, активізувати дихання та кровообіг, “розігріти м’язи” та “прокрутити” суглоби.

Під час занять із фізичного виховання важливо бути зібраними, уважними й обережними. У кожній темі є особливі прийоми самострахування, нехтувати якими не варто.

Не можна не згадати ще про одну проблему, яка виникає під час занять фізичним вихованням. Буває, що студент відчуває характерні ознаки початку хвороби: головний біль, підвищену температуру тіла, слабкість.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отримання травми в процесі фізичного виховання серед студентів було й залишається серйозною проблемою. Унаслідок травми виникає втрата робочого часу для надання першої допомоги й наступного медичного лікування та реабілітації потерпілого, що збитково для навчально-виховного процесу. Тому профілактика травматизму – найкращий засіб у боротьбі з травмами.

Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні стану поширення травматизму під час проведення занять із фізичного виховання студентів.

Література

1. Булай П. И. Первая помощь : сборник / Булай П. И. – Мн. : Парадокс, 2000. – 192 с.

2. Башкиров В. Ф. Профилактика травм у спортсменов / Башкиров В. Ф. – М. : Физкультура и спорт, 2001. – С. 7–42.

3. Зайцев В. П. Первая медицинская помощь во время занятий физической культурой и спортом в вузе / В. П. Зайцев, С. И. Крамской, С. О. Гримблат. – Москва : Изд-во Ассоциации строительных вузов ; Белгород : Изд-во БГТУ, 2006. – С. 5–31.