3. Спортивная медицина и
реабилитация.
Чиченьова О. М., Гришко
Л. Г., Щербаченко В. К.
Національний технічний
університет України
«Київський політехнічний
інститут»
Показники
діяльності серцево-судинної системи студентів
Актуальність проблеми. Проблема морфофункционального стану студентів вищих навчальних закладів привертає увагу значної
кількості фахівців. Особлива значимість вивчення цієї проблеми здобувається на тлі
прогресуючого погіршення стану здоров'я студентської молоді: у середньому 20-40% студентів мають різні
захворювання або ознаки різних хронічних захворювань – в основному серцево-судинних,
нервово-психічних й органів дихання (Непряхин Д.В., 2005; Максимова Т.М., 2002; Агаджанян
Н.А., 1997; Арещенко А.И., 1983 й
інші).
Перехід із
загальноосвітньої школи у вищий навчальний заклад вимагає від молодого
організму величезних витрат внутрішньої енергії, фізичних зусиль й нервово-емоційної
напруги. Адаптація студентів до нових умов навчання, особливо це стосується
студентів-першокурсників, викликає активну мобілізацію різних функціональних
систем [4, 5], у зв'язку із цим, необхідно проводити систематичні обстеження
студнтів й вдосконалювати систему заходів щодо збереження й відновлення
здоров'я студентів у період навчання.
За останній час не
виявлено позитивної динаміки у стані здоров'я студентів, не спостерігається суттєвого
покращення їх фізичної й розумової працездатності, що пов'язано із погіршенням
екологічної обстановки, рівня життя, матеріального благополуччя, недоліку
вільного часу на відновлення організму. Засвоєння значного обсягу навчального
матеріалу впродовж семестру й у період підготовки і складання заліково-екзаменаційної
сесії в поєднанні з нервово-емоційними переживаннями створють додатковий
негативний вплив на серцево-судинну систему студентів. При цьому, недостатні
знання, вміння й навички ведення здорового способу життя, гіподинамія й слабкий
фізичний розвиток ускладнюють адаптацію студентів до навчального процесу й
викликають несприятливі зрушення в організмі, що призводить до погіршення
здоров'я, зниженню розумової й фізичної працездатності студентської молоді [2].
Дослідження виконувалось
за планом науково-дослідної роботи
кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і
методи.
Мета
дослідження – аналіз дослідження гемодинаміки студентів Технічного університету.
Методи дослідження включали
вивчення й аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження, методи математичної
статистики.
Результати дослідження.
Навчання у ВНЗ є
специфічною формою інтелектуальної діяльності й від стану рухової активності студентів
залежить якість роботи серцево-судинної системи, яка є однією з систем
організму студента, яка у першу чергу перетерплює всі психофізичні навантаження
впродовж навчання [3]. Обмеження рухової активності також супроводжується
негативним впливом на функціональний стан організму й призводить до появи
цілого ряду захворювань, які стосуються, у першу чергу, роботи серцево-судинної
системи [6]. Виникає необхідність створення оздоровчих
програм, що спрямовані на зміцнення здоров'я й вдосконалення фізичної
дієздатності студентів. У вирішенні поставлених питань слід використовувати
індивідуальні підходи, які стосуються окремих сторін фізичного розвитку,
м'язової діяльності й здійснювати вплив на загальний стан організму.
Високий рівень гіподинамії
студентів здатний викликати напруженість у нервово-психічних реакціях організму
й викликати негативний рівень функціональних показників серцево-судинної системи,
діяльність якої визначається такими особливостями, як вік, стать, рівень
функціонального стану тощо, й комплексом факторів навколишнього середовища [1].
Адаптація до
навчання й власне саме навчання у ВНЗ представляє для студента складний процес,
у якому функціональні системи організму не тільки самі пристосовуються до нової
форми навчання, але й серцево-судинна система організму має "визначити"
бар'єр, що розділяє сфери
навантаження й перевантаження.
Одним із
факторів, що відіграє вагому роль у цій діяльності, й за показниками і
динамікою яких можна спостерігати за роботою і станом серцево-судинної системи,
є частота серцевих скорочень (ЧСС) і показник артеріального тиску. Зі збільшенням
потужності роботи, що виконується, збільшується діяльність серцево-судинної
системи та продуктивність серця, й, як наслідок, навантаження на цю систему. Особливий
інтерес представляють механізми, що забезпечують цю діяльність, необхідно
зазначити, що вагому роль у виконанні кровообігу в серцево-судинній системі
відіграє артеріальний тиск крові.
Гемодинаміка
є рухом крові у замкнутій системі судин, що обумовлено різницею гідростатичного
тиску в різних відділах кров'яного русла (кров рухається з області високого
тиску в область низького), й залежить від опору струму крові стінок судин й
в'язкості самої крові [7]. Гемодинаміку характеризує хвилинний обсяг крові,
тобто основним гемодинамічним показником є об’єм крові, який серце викидає в
аорту за 1 хв – хвилинний обсяг серця.
Артеріальна гіпертензія є
найпоширенішим захворюванням серцево-судинної системи серед населення всіх
країн миру. В студентів показники артеріального тиску перевищують норму
внаслідок систематичних психофізичних перенавантажень
– у студентів, які мають підвищенний артеріальний тиск, надалі можливим є формування гіпертонічної хвороби.
Це має бути достатнім обґрунтуванням для необхідності систематичної діагностики
й проведення профілактики артеріальної гіпертензії. В умовах постійно високого
кров'яного тиску серцю працювати важко, що може виявитись причиною ушкодження
коронарних артерій і судин головного мозку – гіпертонія є основною причиною
інсульту.
Найчастіше причину
високого артеріального тиску встановити складно, але, як правило, до появи
високого тиску мають відношення наступні фактори: надлишкова вага, недолік
фізичної активності (тобто, гіпокінезія як фактор агресії), наявність шкіливих звичок, надлишкове
вживання солі, фізична й нервово-емоційна перенапруга (стрес може стати
причиною високого кров'яного тиску), вік, спадковість й інші причини.
Центри регуляції гемодинаміки
присутні на всіх рівнях нервової системи, але велике значення в регуляції гемодинаміки
має симпатична нервова система, й найважливішим показником функції
серцево-судинної системи є хвилинний обсяг серця, або серцевий викид.
У дослідженні показників
гемодинаміки студентів-першокурсників, приймало участь однакова кількість
юнаків й дівчат – по 100 представників кожної статі. Вимірювались наступні
показники серцево-судинної системи (табл. 1):
·
систолічний і діастолічний тиск;
·
середній тиск ;
Р сер. = Р діаст. + (Р
сист. – Р діаст.) / 3
·
частота серцевих скорочень (Р);
Рd = Р сист. – Р
діаст.
S =
(Pd / P сер.) * 100
·
хвилинний об'єм крообігу;
М = S · Р
Таблиця
1
Гемодинамічні показники студентів
|
Показники |
Юнаки (n=100) |
Дівчата (n=100) |
|
|
Систолічний тиск (мм. рт. ст.) |
Середнє значення |
130,64 |
121,23 |
|
Стандартне відхилення |
12,01 |
12,58 |
|
|
Діастолічний тиск (мм. рт. ст.) |
Середнє значення |
80,56 |
77,67 |
|
Стандартне відхилення |
6,87 |
6,49 |
|
|
Середній тиск (мм. рт. ст.) |
Середнє значення |
97,25 |
92,19 |
|
Частота серцевих скорочень (за 1 хв) |
Середнє значення |
87,27 |
85,27 |
|
Стандартне відхилення |
8,64 |
5,63 |
|
|
Пульсовий тиск (мм. рт. ст.) |
Середнє значення |
50,08 |
43,56 |
|
Систолічний
об'єм кровообігу (мл) |
Середнє значення |
51,49 |
47,25 |
|
Хвилинний
об'єм кровообігу (л) |
Середнє значення |
4,49 |
4,03 |
Висновки.
1.
У стані спокою найбільш значимими є параметри гемодинаміки, а саме насосна
функція серця, кровопостачання мозку, а також інтегральні показники –
артеріальний тиск й частота серцевих скорочень.
2.
Серед результатів діяльності серцево-судинної системи студентів слід
виділити наступні:
·
юнаки – частота серцевих скорочень (у
спокої) – 87,27 (при нормі
60-80 уд/хв) – підвищення серцебиття, неекономна робота серця, реакція
організму на психофізичне навантаження; систолічний об'єм кровообігу – 51,94
(при нормі 60-70 мл) – зниження обсягу кровообігу відображається на швидкому
стомленні організму й появі інших негативних наслідків;
·
дівчата – частота серцевих скорочень (у
спокої) – 85,27 (при нормі
60-80 уд/хв) – підвищення серцебиття, реакція серцево-судинної системи
організму на вплив навантаження; систолічний об'єм кровообігу – 47,25 (при
нормі 60-70 мл), показник менший, ніж у юнаків, й хвилинний об'єм кровообігу –
4,03 (при нормі 4,5-5,0 л), як наслідок, порушення адаптаційних механізмів,
стомлення, погіршення фізичної й розумової працездатності організму.
Потрібне
проведення аналізу динаміки зміни показників діяльності серцево-судинної
системи студентів, що відбувається під впливом занять з фізичного виховання у
навчальних відділеннях з видів спорту.
Література
1.
Агаджанян Н.А. Здоровье
студентов. – М.: Россия, 1997. – 300 с.
2.
Бароненко В.
А., Рапопорт Л. А. Здоровье и физическая культура студента. – М.: Альфа-М,
2003. – 352 с.
3.
Бундзен П.В.,
Евдокимова
О.М., Унесталь Л.Э.
Современные
технологии укрепления психофизического состояния и психосоциального здоровья
населения // Теория и
практика физ. культуры, 1996. – № 8. – С. 57-63.
4.
Меерсон Ф. З.,
Пшенникова М. Г. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам. –
М.: Медицина, 1988. – 256 с.
5.
Основы физиологии
человека. / Под ред. Ткаченко Б.И. – СПб, 1994. – Т. 1, 2 – 979 с.
6.
Уилмор Д., Костил Д.
Физиология спорта и двигательной активности. – К.: Олимпийская литература,
1997. – 503 с.
7.
Физиология человека. / Под
ред. Покровского В.М., Коротько Г.Ф. – М.: Медицина, 2003. – 654 с.