ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

3. Спортивная медицина и реабилитация.

Щербаченко В. К.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Відповідність ваги тіла й росту учнів Технічного ліцею «КПІ»

Актуальність проблеми. Необхідність визначення пропорційності маси тіла росту учнів ліцею є актуальністю проблеми. Погіршення стану здоров'я у шкільному віці є достатньо вираженою й простежується від початку навчання у середньому навчальному закладі до його закінчення. Ця проблема розглядалась багатьма авторами, зокрема В. Г. Ареф'єв й Г. А. Єдинак (2007), Н. В. Дубровинская, Д. А. Фарбер й М. М. Безруких (2000), А. Г. Сухарев (1991), А. М. Шлемина (1988).

На фізичний розвиток учнів впливають різноманітні фактори, які можна поділити на фактори біологічного й соціального походження. Якщо проаналізувати фактори ризику під час навчання у середньому навчальному закладі, які негативно впливають на розвиток й здоров'я учнів, ми можемо відмітити основні з них:

· фактор стресу – одним із джерелом стресу стає саме середовище навчального закладу, конфліктні ситуації з однолітками, педагогами й батьками:

· обмеження часу у виконанні навчальної роботи – цей фактор має свою актуальність й впродовж навчання у ВНЗ, при цьому виникає зниження якості навчальної роботи, невдачі тощо (учень може не встигнути зробити завдання через збільшення об'єму й інтенсивності навчальних навантажень, але провиною тому можуть бути й неадекватні технології й методики навчання);

· невідповідність засобів навчання віковим й функціональним можливостям учнів;

· інтенсифікація навчального процесу – збільшення кількості навчальних годин (уроків й позаурочних занять), якщо врахувати, що на готування домашніх завдань необхідно 3-4 години, то робочий день учня становить 8-12 годин.

Учням навчальних закладів доводиться не тільки обмежувати свою рухову активність, але й тривалий час підтримувати незручну для них статичну позу – сидячи за робочим столом на заняттях у навчальному закладі або готуючись самостійно у домашніх умовах. Малорухливе положення учнів відображається на функціонуванні багатьох систем організму, особливо серцево-судинної й дихальної, при тривалому сидінні знижується глибина подиху та погіршується обмін речовин, відбувається певний застій крові у нижніх кінцівках [6]. Гіподинамія впродовж навчальних занять, порушений і неправильний режим харчування, можуть стати причинами відсутності правильного співвідношення ваги тіла й росту учнівської молоді, надлишкової ваги та, як наслідок, артеріальної гіпертензії [1].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – аналіз результатів співвідношення ваги тіла й зрісту учнів Технічного ліцею.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження.

Результати дослідження.

Одним з основних принципів збереження й зміцнення здоров'я учнівської молоді є своєчасне визначення їх морфофункціональної зрілості або готовності зростаючого організму до нових умов і видів діяльності [2].

Режим харчування впродовж навчання впливає не тільки на загальний стан організму, але й на розвиток мозку і інтелект учня – погіршення режиму харчування негативно відображається на функціонуванні різних систем організму учня.

Рівень фізичного розвитку характеризує здоров'я дитини і тенденції його покращення, при цьому враховується відповідність розмірів тіла. Тому, контроль співвідношення та відповідності ваги тіла й росту має вагоме значення для корекції життєдіяльності учнівської молоді. Відповідно, стан фізичного розвитку безпосередньо впливає на функціонування всіх органів і систем організму, втім маса й площа поверхні тіла визначає інтенсивність обмінних процесів. За даними динаміки розвитку ми можемо робити певні висновки про стан здоров'я учнів й фізичне благополуччя. Показники темпу фізичного розвитку школярів, особливо у теперішній час, є важливою характеристикою для оцінки стану здоров'я кожного конкретного учня. Прискорення або уповільнення темпу фізичного розвитку залежить від багатьох причин [4].

Ріст організму є нерівномірним процесом – нормальну динаміку росту порушують хронічні або довгострокові захворювання, ендокринні порушення, генетично обумовлені захворювання й стани, які характеризуються впливами хронічного стресу й наявності недостатнього або незбалансованого харчування.

Найбільш показовими характеристиками, що свідчать про фізичний розвиток дітей та підлітків є такі антропометричні показники, як маса й довжина тіла, окружність грудної клітки та окружність талії. Ці розміри не тільки не складно визначити, але й ці ознаки несуть інформацію про темпи й особливості росту молодого організму, дозволяють оцінювати якість й збалансованість харчування та специфіку обмінних процесів, тобто і функціональних особливостей організму. Також виміряють й оцінюють (існують відповідні методики) інші показники – окружності окремих сегментів тіла (стегна, гомілки, плеча), довжину сегментів (рук й ніг), шкірно-жирові складки, силу кисті, станову силу, життєву ємкість легенів [5].

Фізичний розвиток учнів Технічного ліцею «КПІ» досліджувався за допомогою соматометричних показники: росту й маси тіла. Ріст вимірювали за допомогою ростоміра (учень стає спиною до вертикальної стійки ростоміра, торкаючись її п'ятками, сідницями та міжлопаточною областю). Рухливу планку ростоміра опускають до зіткнення з головою дитини (без натиснення), при цьому, вимір робиться з точністю до 0,5 см. Масу тіла визначали за допомогою зважування на медичних вагах (учень знаходиться на середині вагової площадки, обличчям до дослідника), точність виміру до 100 гр.

У дослідженні приймали участь учні Технічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут» з 7-го по 11 клас. Всього було досліджено соматометричні показники у 552 учнів, серед яких 162 дівчат та 390 юнаків (рис.1, 2; табл.1).

7 клас. Аналізуючи показники учнів 7-го класу слід відзначити, що середній ріст юнаків менше за середній ріст дівчат на 5 сантиметрів, 1,57±0,05 м й 1,62±0,06 м у дівчат відповідно, вага тіла у дівчат також більше ніж у юнаків, але лише на один кілограм – 45,81±7,32 кг й 46,8±8,34 кг відповідно; індекс Кетле у юнаків вище ніж у дівчат – 18±2,35 й 17,66±2,06 умовних одиниць відповідно.

8 клас. Результати учнів 8-го класу відрізняються збільшенням росту й ваги тіла: у юнаків показник росту склав 1,66±0,08 м й 1,62±0,08 м у дівчат, вага тіла у юнаків збільшилась більш ніж на 9 кілограмів і становить 55,11±6,20 кг, у дівчат вага тіла збільшилась майже на 5 кілограмів – 51,40±7,51 кг; індекс Кетле у юнаків становить 19,66±2,31 умовних одиниць, у дівчат – 19,34±2,38 умовні одиниці.

9 клас. У юнаків 9-го класу ріст збільшився майже на 4 сантиметра і склав 1,71±0,72 м, у дівчат ріст склав 1,61±0,06 м, необхідно відзначити значне відхилення від середнього значення у юнаків, що склало 0,72 м. Вага тіла у юнаків зменшилась і склала 51,12±6,88 кг, у дівчат вага також зменшилась і склала 50,14±9,63 кг; індекс Кетле у юнаків склав 18,15±1,86 умовні одиниці та 19,16±2,62 умовні одиниці у дівчат. Відзначаємо збільшення відхилення від середнього значення ваги у юнаків і дівчат.

10 клас. У юнаків 10-го класу ріст збільшився лише на 2 сантиметри й становить 1,73±0,07 м, втім вага збільшилась суттєво – на 12 кг, й становить 63,03±8,41 кг, індекс Кетле збільшився і становить 20,86±1,81 умовних одиниць. Зріст дівчат не змінився і склав 1,61±0,08 м, вага також збільшилась не суттєво – 50,86±6,62 кг; індекс Кетле склав 19,61±0,52 умовні одиниці.

11 клас. Учні 11-го класу показали наступні результати: юнаки – ріст 1,75±0,08 м, вага – 64,06±8,67 кг, індекс Кетле – 20,95±1,72 умовні одиниці; дівчата – ріст 1,63±0,05 м, вага – 57,25±5,12 кг, індекс Кетле – 21,57±2,02 умовні одиниці. Відзначаємо збільшення ваги тіла дівчат майже на 8 кілограмів.

Згідно з нормами індексу Кетле показники юнаків і дівчат розцінюються як "нормальна маса" тіла, тобто менше за 25,0 умовних одиниць [3].

Рис.1. Динаміка зміни результатів юнаків Технічного ліцею.

Рис.2. Динаміка зміни результатів дівчат Технічного ліцею.

Таблиця 1

Результати показників росту й ваги тіла учнів Ліцею «КПІ»

(±).

Висновки.

Зростаючий організм відчуває потребу в рухах, тому рухова діяльність дітей та підлітків є чинником активної біологічної стимуляції організму, вдосконалення механізмів адаптації гармонійного фізичного розвитку й стану здоров'я. Одним зі шляхів вирішення даної ситуації є фізкультурно-спортивна орієнтація навчального процесу з фізичної культури в загальноосвітній школі, основа якої полягає у широкому введенні в Програму з фізичної культури занять спортивними і рухливими іграми, вдосконаленню тестування фізичної підготовленості учнів й нормативів з розвитку основних фізичних якостей.

Подальші дослідження слід пов'язати з аналізом фізичного стану студентів І-ІІ курсів "Київського політехнічного інституту".

Література

1. Амосов Н. М., Бендет Я. А. Физическая активность и сердце. – Киев: Здоровье, 1989. – 216 с.

2. Арєф'єв В. Г. Фізичне виховання в школі: навч. посіб. / В. Г. Ареф'єв, В. В. Столітенко. – К.: ІЗМН, 1997. – 152 с.

3. Оздоровительная физическая культура: Учебник для студентов вузов / А. Г. Фурманов, М. Б. Юспа. – Мн., Тесей, 2003. – 528 с.

4. Теория и методика физического воспитания. / Под редакцией Б. А. Ашмарина. Москва: Высшая школа, 1979. – 418 с.

5. Туманян Г. С. Телосложение и спорт / Г. С. Туманян, Э. Г. Матриросов. – М.: ФиС, 1976. – 239 с.

6. Фомин H. A., Филин В. П. Возрастные основы физического воспитания. – М.: Физкультура и спорт, 1972. – 174 с.