Аспірант Смалій
О.В.
Одеський
державний екологічний університет, Україна
д.геогр.н.,
професор Лобода Н.С.
Одеський
державний екологічний університет, Україна
1.Вступ. Одним з
найголовніших факторів розвитку і розміщення виробничих сил в Україні є водні
ресурси. Найбільшою річкою та найважливішим джерелом прісної води сходу України
є р.Сіверський Донець. З точки зору адміністративного районування водозбір
річки знаходиться у межах трьох областей: Харківської, Донецької
та Луганської. Загальна протяжність складає 1053 км, площа водозбору дорівнює
98,9 тис. км². До річкової мережі входять 1489 малих річок загальною
довжиною 8,8 тис. км. Річка Сіверський Донець бере початок біля с. Підвільхи
Бєлгородської області Росії. В Україну річка входить на 944км від витоку, біля
с. Огірцеве, а на 220км повертається на територію Росії біля с. Попівка. У
межах території України довжина річки становить 724км, українська частина площі
водозбору дорівнює 54,5 тис.км²[1].
Щорічно на території
України використовується більше 2км³ води з річки Сіверський Донець [2].
Проте водозабезпеченість регіону є низькою, а інтенсивність використання
річкового стоку басейну у два рази перевищує середній рівень використання
річкового стоку по Україні. Антропогенне навантаження у вигляді розвинутої
промисловості суттєво впливає на екологічний стан водозбору. Оцінка якості
води річки займає важливе місце у гідрологічних та екологічних її дослідженнях,
оскільки дозволяє визначити її придатність для використання різними
споживачами.
2.
Мета.
Метою роботи є оцінка стійкості екосистеми річки Сіверський Донець у її нижній
течії на базі визначення комплексного показника екологічного стану.
3.
Вихідні дані та методи. Відповідно до водного кодексу України, оцінка
якості води здійснюється на основі нормативів екологічної безпеки
водокористування та екологічних нормативів якості води водних об’єктів. Діючі
нормативи дають змогу оцінити якість води, яка використовується для
комунально-побутового, господарсько-питного та рибогосподарського
водокористування. На основі нормативів екологічної безпеки водокористування
відбувається розрахунок комплексного показника екологічного стану (КПЕС).
При розрахунку КПЕС за рибогосподарськими
нормами необхідно враховувати показник лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ). Лімітуючою ознакою шкідливості є показник, за яким
встановлюється гігієнічний норматив
шкідливої хімічної речовини у
воді. Він визначається за
мінімальною концентрацією, яка впливає безпосередньо на організм людини
(санітарно - токсикологічна ознака шкідливості), органолептичні властивості
води (органолептична ознака шкідливості) чи процеси самоочищення водойм
(загально-санітарна ознака шкідливості).
За рибогосподарськими нормами показники з
однаковою ЛОШ (без урахування класу небезпеки) мають ефект сумарної дії. Для
блоків з показниками якості, які мають ефект сумарної дії, комплексний показник
екологічного стану розраховується за формулою 1 [3]:
,
(1)
де
- показник концентрації речовини (мг/дм³);
- гранично
допустима концентрація речовини (мг/дм³).
Середнє значення
КПЕС розраховується за формулою 2 [3]:
, (2)
де m – кількість блоків показників якості вод (значень
).
За встановленими
середніми і мінімальними значеннями КПЕС виконують класифікацію екологічного
стану водного об’єкта. Якщо середнє та мінімальне значення перевищують нуль, тоді
екологічний стан водних ресурсів визначається як стійкий. Якщо середнє значення
показника більше нуля, а мінімальне менше нуля, тоді стан водних ресурсів
визначається як стійкий з осередками нестійкості. Якщо середнє і мінімальне
значення показника менше нуля, то екологічний стан річки або її ділянки
нестійкий.
Для розрахунку КПЕС була взята фактична
концентрація по гідрохімічним даним у Київській центральній геофізичній
обсерваторії за грудень 2011р. (табл..1).
Таблиця 1
Розрахункові дані
комплексного показника екологічного стану річки Сіверський Донець
нижче м. Лисичанськ
|
ЛОШ |
Показник |
|
|
|
КПЕС |
|
Загально-санітарні |
Розчинений
Кисень |
мін. 6,0 |
8,13 |
0,738 |
-17,458 |
|
БСК5 |
3,0 |
3,9 |
1,3 |
||
|
Завислі
речовини |
фон0,15+ 0,25 |
6 |
15 |
||
|
Мінералізація |
1000 |
1420 |
1,42 |
||
|
Санітарно-токсикологічні |
Магній |
40,0 |
48,6 |
1,215 |
-142,72 |
|
Кальцій |
80,0 |
200,4 |
2,505 |
||
|
Хром
(6+) |
0,05 |
7,0 |
140 |
||
|
Токсиколо-гічні |
СПАР |
0,50 |
0,03 |
0,06 |
0,2225 |
|
Азот амонійний |
0,50 |
0,24 |
0,48 |
||
|
Азот
нітрітний |
0,08 |
0,019 |
0,2375 |
||
|
Рибо-господарські |
Нафтопродукти |
0,05 |
0,02 |
0,4 |
0,6 |
На підставі даних
= -142,72 та
= -39,84 установлено,
що екологічний стан річки Сіверський Донець у пункті спостереження нижче 4км
від м. Лисичанськ нестійкий з низьким рівнем екологічної надійності. Це
свідчить про високу забрудненість води, її низьку придатність для питного
використання та здійснення того чи іншого виду господарської діяльності. Що
стосується існування видів живих
організмів, то низький рівень екологічної надійності вказує на скорочення
існуючих видів живих організмів, що притаманні даній місцевості, наприклад
ракоподібних, які мешкають більш в чистих водоймах, ніж ті, що мають високий
рівень антропогенного навантаження (промислові стічні води, побутові стічні
води, сільське господарство). Річка Айдар, яка характеризується впливом на
водний режим карстових утворень та високою водністю, має кращу якість води, у
якій виявлена присутність
ракоподібних.
5.
Висновки.
Враховуючи
високу забрудненість води розглянутої ділянки річки Сіверський Донець можна
зробити висновки про необхідність розробки програми екологічного оздоровлення
басейну Сіверського Дінця головною метою якою буде безпечне і раціональне
використання водних ресурсів та відновлення і підтримання сприятливого
гідрологічного стану річок шляхом зменшення ризиків пов’язаних із шкідливими
впливами на воду та гідробіонтів. Дуже важливою дією є покращення та захист
ландшафтів завдяки удосконаленню екологічної моніторингової системи шляхом
впровадження новітніх моніторингових проектів.
6.
Література.
1. Сучасний екологічний стан української
частини річки Сіверський Донець (експедиційні дослідження) / А.В. Гриценко,
О.Г. Васенко, А.В. Колісник та ін.: за ред. д-ра геогр. наук, проф. А.В.
Гриценка, канд. біол. наук, доц. О.Г.
Васенка. – Х.: ВПП «Контраст», 2011. – 340 с.
2. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання / В.І.
Вишневський. - К.: Віпол, 2000. – 375 с.3.
3. Юрасов С.М., Сафранов Т.А., Чугай А.В.
/ С.М. Юрасов, Т.А. Сафранов, А.В. Чугай; Оцінка якості природних вод. Навчальний
посібник. Одеса: Екологія, 2012. – 168с.
4.
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10
5. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v4630400-88
6. Тимченко З.В. Водные
ресурсы и экологическое состояние малых рек Крыма. – Симферополь, Доля, 2002. –
151с.