К.е.н.,доцент Плотніченко С.Р.,Орлова В.Є., Младьонова Д.О.

Таврійський державний агротехнологічний університет,Україна

 

НАСЕЛЕННЯ І ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА.

Населення є важливим показником для характеристики соціального ладу країни, її економічного і культурного рівня. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та його характеристика є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку країни.

Населення це сукупність людей, які природно істори­чно склались і безперервно відтворюються в процесі жит­тя.[1] Чисельність і динаміка населення, впливають на абсолютну величину й структуру фондів нагромадження та споживання. Чисельність населення є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів суспільного розвитку, і насамперед соціальних та демографічних. Чисельність населення не є стабільною величиною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних факторів. Найбільш суттєвий вплив на розвиток економіки мають характер і темпи зростання (зменшення) населення.[2]

Таблиця 1

Динаміка чисельності населення в Україні

Рік

Чисельність населення, млн. осіб

2010

46

2011

45,8

2012

45,6

2013

45,6

2014

45,4

2015

43

*чисельність населення на початок року.

Найважливішим показником динаміки чисельності населення є показник природного приросту населення. Динаміка природного приросту населення залежить від рівнів народжуваності і смертності. Приріст населення - це різниця між кількістю народжених і померлих за певний період[1].

Таблиця 2

Показники природного руху населення України

 

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Народженні

497 689

502 595

520 705

503 657

465 882

411 781

Померлі

698 235

664 588

663 139

662 368

632 296

594 796

Природний приріст, скорочення

-200 546

-161 993

-142 434

-158 711

-166 414

-183 015

З даних таблиці бачимо, що чисельність населення України скорочується з кожним роком, що викликано зменшенням чисельності народжених та збільшенням кількості померлих.

Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, у відповідності з якою населення поділяється на економічно активне і економічно неактивне.

Економічно активне населення (ЕАН)— це частина населення, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і надання послуг[1].

Кількісно ЕАН складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю чисельності безробітних.

1.1 Зайняті економічною діяльністю це особи і віці 15-70 рр., які виконують роботу за винагороду за наймом або на власному підприємстві.

1.2 Безробітні це особи у віці 15-70 рр., як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості, які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи, шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

Економічно неактивне населення — це населення, що не входить до складу економічно активного населення, включаючи особи молодшого віку, встановленого для виміру чисельності[1].

Чисельність економічно неактивного населення визначається стосовно обстежуваного періоду і включає такі категорії:

а) учні і студенти, слухачі і курсанти, що відвідують денні навчальні заклади (включаючи денні аспірантури і докторантури);

б) особи, що одержують пенсії по старості і на пільгових умовах;

в) особи, що одержують пенсії по інвалідності (І, II, ІІІ групи):

г) особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами і т. ін.;

д) особи, що зневірились знайти роботу, тобто ті, що припинили пошук роботи, вичерпавши всі можливості її одержання, але які можуть і готові працювати[1].

Отже, населення – це природно-історична сукупність людей, яка формується і безперервно відтворюється як у процесі самого виробництва так і життя. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та його характеристика є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку країни. На даний час, в Україні поширене таке негативне явище як депопуляція, тобто смертність перевищує народжуваність. Державі потрібно негайно вирішувати це питання за допомогою соціально-економічної інфраструктури та вжиття заходів, спрямованих на зменшення відпливу населення.

Література:

1. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання – Прес, 2001. —30-32с. 

2. Брич В.Я., Дяків О.П., Надвиничний С.А., Островерхов В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / за ред. Качана Е.П.– Тернопіль: Наука і освіта, 2006 — 34-37 с. 

3. Чисельність населення та показники природного руху за 2010-2015рр.           [Електронний ресурс] // — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/