Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Ліщенко О. І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Наукова організація праці на підприємстві

Організація праці на будь-якому підприємстві є обов'язковою умовою ефективного його функціонування. В сучасних умовах господарювання організація праці є визначальною і необхідною умовою досягнення не лише економічного успіху, а й суспільного визнання соціальної значущості будь-якої господарської розумової та фізичної діяльності, що обумовлює актуальність досліджень.

Організація праці повинна ґрунтуватися на матеріалах наукових досліджень, які проводяться в усіх сферах трудової діяльності з урахуванням впливу на трудові пронеси досягнень науково-технічного прогресу, матеріалізація результатів якого знаходить своє відображення в підвищенні технічного рівня виробництва на підприємствах. Різноманітні аспекти організації праці завжди перебували у центрі уваги як економістів, законодавців так і працівників, адже вона є економічною і юридичною категоріями одночасно. Зазначена тема висвітлена в роботах таких науковців, як Е. Лібанова, Д. Богиня, А. Колот, О.Павловська, В. Лагутін, С. Цимбалюк, І.Тімош, О. Грішнова та інші. Проте аналіз основних досліджень і публікацій показав, що питання організації праці потребують постійного вдосконалення та адаптації відповідно до сучасних економічних вимог.

Організація праці передбачає сукупність технічних та організаційних заходів, котрі спрямовані на забезпечення ефективного використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок працівників, усунення важкої ручної праці для забезпечення високої ефективності трудового процесу.

За умов ринкової економіки на всіх рівнях управління виділяють економічні та соціально-психологічні аспекти організації праці на підприємстві. Економічні аспекти полягають в забезпеченні максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності праці робітників, зниження витрат на виробництво продукції і надання послуг високої якості. Соціально - психологічні аспекти передбачають підвищення культурно - технічного рівня працівників для забезпечення високої працездатності і задоволення їх від роботи.

Впровадження на підприємстві заходів організації праці має системний характер і повинно здійснюватись у відповідній послідовності. Зокрема, має бути проведена належна організаційна підготовка, зроблена аналітична оцінка стану організації праці, організоване проектування нових заходів поліпшення організації праці, оцінка економічної ефективності реалізації цих заходів. Основою організації праці як системи є жива праця. Таким чином, можна виділити такі основні підсистеми організації праці як організація трудових процесів, кадрове забезпечення та соціально-економічна мотивація праці.

Підсистема організації трудових процесів включає такі елементи:

- склад і обсяг робіт, виконуваних одним працівником чи колективом виконавців, який характеризується певним рівнем складності та визначає ступінь використання робочого часу та устаткування;

- організаційні умови праці, а саме планування та організація робочого місця, режими праці та відпочинку, графіки режимності роботи, без яких неможливе ефективне та раціональне виконання трудового процесу;

- взаємозв’язки між окремими виконавцями та їх групами в процесі праці: між робітниками основного та допоміжного виробництва, службовцями.

Підсистема кадрового забезпечення не тільки забезпечує здійснення трудових процесів, але й передує їх функціонуванню. До основних елементів цієї підсистеми відносять: підбір та підготовка кадрів з врахуванням професійних вимог та особистих якостей працівників, адаптація робітників до безпосереднього здійснення їх роботи та підвищення кваліфікації персоналу.

Підсистема соціально - економічної мотивації праці ґрунтується на забезпеченні зацікавленості працівників в кінцевих результатах праці. Соціальний аспект цієї підсистеми полягає в самореалізації працівників, які за відсутності таких умов втрачають інтерес до трудової діяльності. В свою чергу, економічний аспект мотивації праці передбачає застосування різних способів винагородження праці (заробітна плата, премії, надбавки, доплати, тощо), які спрямовані на задоволення матеріальних потреб працівників.

Характер організації праці в трудових колективах визначається рівнем прогресивності техніки і технології, які використовуються на підприємстві, та рівнем кваліфікації працівників. Для того, щоб поліпшити організацію трудових процесів, необхідно забезпечити розв'язання комплексу організаційно-технічних завдань на конкретному підприємстві з урахуванням його галузевої приналежності і типу організації виробництва. Провідна роль при цьому повинна належати науковій організації праці, що передбачає систематичне впровадження останніх досягнень науки і техніки, дає змогу найбільш ефективно поєднувати людей і техніку в процесі виробництва, а також забезпечувати найбільш ефективне використання наявних в розпорядженні підприємства всіх видів ресурсів.

Література:

1. Алікіна О. В., Ільїч Л.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2010. – 734 с.

2. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. —524 с.

3. Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві. — Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2004. — 329 с.

4. Червінська Л.П. Економіка праці: Навчальний посібник. – К.: Центр

учбової літератури, 2010. – 288 с.