Ст. викл. Компанець Наталія Михайлівна

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” ім. І. Сікорського

Педагогічні умови формування професійної самосвідомості майбутнього інженера

На сучасному етапі розвитку суспільства намітився новий підхід до професійної підготовки майбутніх інженерів, який орієнтований не тільки на отримання професійних знань, а й на розвиток творчих навичок. Особливого значення набуває формування інженерної компетенції майбутнього фахівця, цілеспрямоване оволодіння їм сукупністю конструкторсько-технологічних, організаційних, інформаційних, соціально-психологічних знань та умінь.

Професійна самосвідомість є важливою ланкою в регулюванні як поточної діяльності, так і професійного розвитку суб'єкта в цілому. Ступінь сформованості професійної самосвідомості виступає передумовою становлення активної життєвої позиції особистості, її успішності в професійній діяльності [1]. У процесі підготовки майбутнього інженера в вузі відбуваються значні зміни в структурі його професійної самосвідомості, результати яких згодом позначаться на успішності професійної діяльності та задоволеності цією діяльністю.

Дослідженню проблеми самосвідомості особистості присвячено безліч робіт, однак питання становлення професійної самосвідомості майбутнього інженера належної уваги дослідниками не приділялося.

Відомо, що професія впливає на сприйняття і розуміння суб'єктом світу і самого себе у ньому. Професіонали, як правило, сприймають себе і навколишній світ через призму своєї професії. Люди, які сприймають свою професію як спосіб життя, відображають об'єктивну дійсність і самого себе у відповідності з досвідом пережитих діяльностей [3].

Для категорії «професійна самосвідомість» родовим є поняття «самосвідомість особистості». Термін «свідомість» означає причетність знання, а «професійна свідомість» - це співпричетність професійного знання, знання основ професії.

Ми розглядаємо професійну самосвідомість як сукупність трьох рівнів: когнітивного, афективного і поведінкового. Когнітивна структура включає в себе розуміння в системі професійної діяльності і розуміння себе в системі ділового спілкування. Афективна підструктура містить кілька видів відносин: 1) ставлення до системи своїх професійних дій; 2) ставлення до системи міжособистісних відносин, в які вступає людина в професійній діяльності; 3) ставлення до своїх професійно важливих якостей і, в цілому, до своєї особистості професіонала. Результатом цього є глобальне самоставлення [2].

Необхідною умовою в системі формування професійної самосвідомості була визначена пролонгована діагностика, спрямована на моніторинг розвитку професійної самосвідомості студентів. Для педагогічних цілей діагностика виступала як методичний засіб, що забезпечує цілеспрямоване управління процесом формування на різних етапах, відстеження показників, рівнів сформованості самосвідомості студентів в період навчання [4].

Виходячи з цілісного підходу до предмету дослідження, процес формування професійної самосвідомості студентів представлений системою компонентів педагогічної діяльності, що забезпечує пізнання та усвідомлення суб'єктом навчання особистісних якостей і потенційних можливостей, важливих у професійній діяльності інженера.

Дана система представляє комплекс компонентів педагогічного процесу, між якими існують взаємини теоретичного і методичного характеру. А саме: умови функціонування процесу; цільові, мотиваційно-стимулюючі, змістовні, процесуальні, оціночно-аналітичні компоненти; основні напрямки спільної діяльності педагога і студентів; етапи формування професійної самосвідомості. Системна організація педагогічної діяльності сприяла забезпеченню спрямованості процесу формування основ професійної самосвідомості на досягнення поставленої мети [5].

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань складної і багатогранної соціально детермінованої проблеми. У подальшому дослідженні потребує вивчення проблеми формування професійної самосвідомості студентів в контексті дидактичної системи, яка регулює і регламентує освітній процес інновацій у вищій школі.

Література
1. Абулъханова К.А. Способность сознания личности как субъекта жизни // Мир психологии. 2006. № 2 (46). С. 80-95.

2. Климов Е.А. Введение в психологию труда. М.: ЮНИТИ, 1998. 350 с.
3. Маркова А.К. Психология профессионализма. М.: Знание,1996. 308 с.

4. Миронова Т.Л. Самосознание профессионала. Улан-Удэ: Изд-во Бурят. ун-та, 1999. 200 с.

5. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта, 1998. 200 с.