Кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін і методик їх викладання Степаненко Н.С., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін і методик їх викладання Олійник С.П.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

ПРОПЕДЕВТИЧНІ ВПРАВИ У СИСТЕМІ НАВЧАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ГРАМОТНОГО ПИСЬМА

У статті запропоновано пропедевтичні вправи, які готують першокласників до засвоєння алгоритму осмисленого письма за зразком, сприяють формуванню правописних навичок ще в період навчання грамоти.

Ключові слова: пропедевтичні вправи, правописні навички, період навчання грамоти, алгоритм осмисленого письма за зразком.

Постановка проблеми. Проблема пошуку шляхів піднесення грамотності учнів завжди посідала важливе місце в системі шкільного навчання. Особливо гостро сприймається недостатній рівень правописної підготовки у наш час, коли учні мають опанувати ключові компетентності, які передбачають їхній особистісний, соціальний та інтелектуальний розвиток. Тому не випадково в світлі вимог Національної доктрини розвитку освіти, державної національної програми "Освіта" ("Україна.ХХІ ст."), Держаного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.), Концепції мовної освіти, перед загальноосвітньою школою постають серйозні вимоги, серед яких однією з принципових є вироблення нових підходів до навчання рідної мови. Повною мірою це стосується і початкової школи, завдання якої, крім інших, - формування елементарних умінь орфографічно правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

Основою орфографічної грамотності є вміння співвідносити фонетичний і графічний образи слова, позначати звуки, слова відповідними буквами без їх пропусків, замін, вставлянь і переставлянь. Учні початкових класів мають оволодіти цими уміннями і безпомилково писати слова за фонетичним принципом [6, с.16]. Ці вміння починають формуватися ще в період навчання грамоти.

З огляду на це, вчені - методисти частіше вдаються до аналізу стану освоєння учнями орфографії й пунктуації рідної мови. Здійснюється наукове з'ясування об'єктивних і суб'єктивних причин слабкого засвоєння учнями правописних норм. Ведуться експерименти з метою пошуку ефективних технологій засвоєння правопису в початковій школі.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Розроблена нами методика навчання першокласників осмисленого письма за зразком викликана бажанням знайти ефективні шляхи прищеплення учням молодшого шкільного віку навичок грамотного письма в період навчання грамоти, спирається на ідеї, оцінені як фундаментальні в сучасній психолого-педагогічній науці. Це – теорія свідомого формування орфографічної навички (Д.М.Богоявленський, С.Ф.Жуйков), поетапного формування розумових дій (Л.І.Айдарова, П.Я.Гальперін, А.А.Запорожець, Н.Ф.Тализіна), системного вивчення орфографії (М.В.Бардаш, П.С.Жедек, І.М.Лапшина, Л.Г.Райська, В.В.Рєпкін, М.С.Рождественський, Т.Д.Трубіцина), взаємозв`язку орфоепічних й орфографічних умінь і навичок (А.А.Бондаренко, М.С.Вашуленко, Л.М.Симоненкова, Н.Г.Шкуратяна, Н.В.Грона), потребу застосовувати опору на мовленнєві кінестезії у навчанні грамотності молодших школярів (Л.К.Назарова), застосування алгоритму в процесі вироблення в учнів правописної пильності (М.Р.Львов, Л.І.Тимченко, С.П.Олійник, О.Н.Хорошковська).

Виклад основного матеріалу. Одним із продуктивних способів формування у першокласників навичок грамотного письма вбачається у перетворенні письма за зразком на етапі навчання грамоти в раціональний засіб оволодіння початковими "секретами" українського правопису.

Результати експериментального навчання дозволяють визнати правомірність і доцільність уведення в систему навчання грамоти осмисленого письма за зразком як початкового етапу в розвитку орфографічних і пунктуаційних дій молодших школярів і як засобу формування у них правописних навичок. Застосування осмисленого письма за зразком здійснюється паралельно з роботою над каліграфією і бере свій початок зі списування складів і слів, передбаченого зошитами з друкованою основою. Його мета – задовольнити потребу в активізації орфографічних і пунктуаційних дій, виробленні навичок правописної пильності з перших кроків виконання письмових вправ, побудованих на списуванні слів, словосполучень, речень і тексту.

Специфіка технології полягає в тому, що навички грамотного письма формуються без заучування орфографічних та пунктуаційних правил. Триває ознайомлення дітей з "секретами" відтворення усного мовлення на письмі, розкриття лінгвістичної природи орфографічних явищ з урахуванням графіки української мови зумовило потребу введення узагальненого поняття орфограми на етапі навчання грамоти, а також окремих правил уживання розділових знаків. Поняття орфограми вводиться на прикладі списування слів, що означають власні назви. У поясненні орфограми вчителі керуються визначенням: орфограма – це буква, знак у слові або пропуск між словами, що потребують пояснення.

Можливості першокласників в оволодінні орфографічним матеріалом незначні. Однак вік дітей має одну важливу для навчання особливість: у них досить розвинена зорова пам‘ять. Застосування осмисленого письма за зразком спирається, крім іншого, саме на цю вікову особливість першокласників. До вимог осмисленого списування належать усвідомлене розуміння зразка списування, аналіз його орфографічної форми, у чому допомагає поділ слів на склади, кількаразове їх проговорювання. Практично досягти цього можна лише за умови вироблення навички виконання послідовних вимог до ознайомлення із зразком, який підлягає списуванню.

Розроблена технологія грунтується на засадах психологічних теорій про засвоєння знань і вироблення навичок у процесі активізації діяльності, поетапне формування розумових дій, врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Досягнення мети осмисленого письма за зразком можливе на основі засвоєння його алгоритму – усвідомленого поетапного виконання дій, спрямованих на запам‘ятання зразка, його орфографічних особливостей для подальшого відтворення. Робота за алгоритмом стає ефективним засобом формування правописної пильності. Елементи алгоритму відомі в педагогічній практиці роботи над орфографією під час вивчення молодшими школярами фонетики і граматики, коли орфографічна грамотність формується з використанням правил, однак вони вводяться з урахуванням підготовки й вікових даних першокласників.

На початку букварного періоду доцільно застосовувати пропедевтичні вправи, які тривають упродовж усього періоду навчання грамоти. Робота над вправами покликана підготувати дітей до розуміння вимог послідовних дій осмисленого списування, розвитку уваги, пам‘яті.

У доборі пропедевтичних пропонуємо спиратися на відомі в методиці навчання молодших школярів види усних і письмових робіт, що використовуються в навчанні грамоти й орфографії.

Завдання полягає у тому, щоб вибрати з великого арсеналу вправ такі, які відповідають віковим особливостям дітей і змісту роботи в навчанні першокласників грамотно писати. Було визнано, що деякі пропоновані нами вправи доцільно вводити в навчальний процес на ігровій основі, як це рекомендується сучасною методикою навчання учнів початкових класів, зокрема шестирічних школярів. Зрозуміло, що залежить це від змісту вправи-завдання. Адже відомо, що від навчальної мети, яку ставить перед собою учитель, вправи поділяються на такі, що готують до виконання орфографічних чи пунктуаційних дій, і такі, які виконують допоміжну роль у розвитку навички грамотного письма. І це нами враховувалося. До перших з них ми визнали за доцільне і можливе віднести і застосувати на практиці вправи на орфоепічне промовляння, звукові аналітико-синтетичні вправи, моделювання речень, складів, коректуру.

До другої групи належать вправи, покликані виконувати допоміжну роль, але безпосередньо пов'язані з виробленням навичок грамотного письма. Вони спрямовані на розвиток зорового сприймання як фактора довільного запам'ятовування графічних образів слів; уваги; пам'яті; збагачення активного словника учнів.

Наведемо приклади пропедевтичних вправ.

Вправа 1.

Учневі пропонується намальоване на першому малюнку поєднання геометричних фігур, яке треба знайти на другому малюнку. Підкреслити його олівцем.

Вправа 2. Перед учнем на столі розкладаються картки, у верхній частині яких написані різні поєднання з чотирьох букв: велику друковані, великі рукописні і малі рукописні. Картка №1 кладеться лицьовою стороною. далі вчитель говорить: "Подивись уважно і визнач, яка буква за якою тут написана (див. картку №1, верхню частину), а тепер таке поєднання букв знайди у рядку букв, написаних внизу картки". Аналогічна робота проводиться з картками №2,3.

Картка №1. АПКН

ПАПКНСМЛА

Вправа 3. З речень вибрати те, що відповідає малюнку, і записати його. варіанти цієї вправи можуть бути різні. Вони зумовлюються рівнем освоєння учнями письма, метою, яку вчитель планує досягти на уроці. Відповідно до цього добираються слова і речення. Ось кілька варіантів:

(На малюнку зображені діти, що на санчатах спускаються з гори)

Зима і сніг. Діти на санчатах. Осіннє сонце.

(Малюнок із зображенням жовтого листя)

Зів‘ялі квіти, Сяють зорі. Жовте листя.

Вправа 4. Педагог пропонує учням скласти діалог за малюнком ситуативного характеру на тему: “Ми чергуємо".

Опорні слова: черговий, обов'язки, правила, вимоги, праця, віник, квіти.

Уведення в гру малюнків предметів і карток з назвами предметів дозволяє проводити з ними вправи на розвиток мовлення, збагачення словникового запасу першокласників. В експериментальних класах, наприклад, під час вивчення букви к, (Зошит №1, с.29) дітям було запропоновано малюнки птахів, диких і свійських тварин: коня, корови, кози, качки, гусака, бика, сороки, вовка, індика, курки. Після закінчення гри учні розділили картки з назвами на три групи: назви свійських тварин, назви птахів, назви звірів. Вправа не тільки дала можливість попрацювати над збагаченням словника учня, а й пов’язати вивчення лексем з їх звуковим аналізом. Учні створювали звукову модель слова “сорока”.

Вправа 5. Учитель проводить гру "Склади у кошик фрукти і ягоди", називаючи їх.

У садочку ми гуляли

Повен кошик назбирали…

Методичні поради

Учитель пропонує веселу гру. Він бере у руки кошик (або справжній, або зроблений з картону), в якому є "кишеньки".Також не завадить мати або муляжі фруктів та ягід, або малюнки із зображенням фруктів та ягід, які можна вставляти в "кишеньки" картонного кошика.

Учитель передає дитині кошик. Учень кладе в нього ягоду або фрукт, називає, передає наступному учневі.

Вправа 6. Умови гри такі:

Сусід по парті кладе палички або горошинки (не більше 10). Через 1-2 секунди накриває їх аркушем. Треба сказати, скільки паличок, горошинок показав сусід.

Доцільно дати учням рекомендацію: “Палички, які лежать на парті, ви не встигнете полічити, тому намагайтеся “сфотографувати”. Киньте погляд на парту і закрийте очі. Через час з’явиться “знімок” перед очима. На ньому ви побачите палички і порахуйте їх”.

Кількість набраних балів виявляється таким чином:

Немає помилок – 10 балів; 1 помилка – 8 балів; 2 помилки – 6 балів.

3 помилки – 4 бали; 4 помилки – 2 бали; 5 помилок і більше – 1 бал.

Вправа 7. Учитель пропонує учням: “Уважно подивіться на сюжетний малюнок (30-50 секунд). Тепер подивіться на другий малюнок і з'ясуйте, чим він відрізняється від першого. Виберіть картки з назвами предметів, яких не вистачає. У кожну клітину покладіть по одній картці”.

Після цього вчитель демонструє картки з відповідями.

- Порівняйте ці відповіді зі своїм набором карток. За сумою помилок

оціни свою відповідь у балах:

немає помилок – 10 балів; 3 помилки - 4 бали;

1 помилка - 8 балів; 4 помилки - 3 бали;

2 помилки - 6 балів; 5 помилок - 2 бали;

6 помилок - 1 бал.

Вправа 8. Учитель говорить: “На першому малюнку зображено стіл, на якому розміщено предмети”.

Лампа ваза магнітофон

чайник чашка окуляри

книжка

- Уважно подивіться на малюнок (10-15 секунд). А тепер подивіться на другий малюнок. (На ньому зображено, як собока стягує зі столу скатертину). Згадайте, які предмети були на столі, і уявіть, у якій послідовності вони впадуть. Покладіть картки із зображенням і назвами “падаючих” предметів у порожніх клітинах у тій послідовності, в якій вони впадуть зі столу.

Коли діти виконують всі дії, вчитель показує правильну відповідь.

- Порівняйте правильну відповідь зі своєю. Якщо залишилися незаповнені клітинки – це помилка. Якщо предмет названо неправильно – це теж помилка.

Порахуймо бали:

немає помилок – 10 балів; 3 помилки – 4 бали;

1 помилка - 8 балів; 4 помилки - 2 бали;

2 помилки - 6 балів; 5 помилок і більше – 1 бал.

Зображені на картках предмети можна використати для проведення малюнкового диктанту, а далі – для звукового аналізу, для орфоепічного проговорювання. До такої роботи класоводи вдаються на уроці, присвяченому вивченню букви т (Зошит №1, с.38).

Вправа 9. На дошці розміщено малюнки. Ясна річ, припускаються різні варіанти. Подаємо один із зразків:

Верблюд, квітка, відро, замок, ручка, жабка, гриб.

Не варто на перших порах давати велику кількість малюнків. Можна почати з трьох-чотирьох.

- Уважно розгляньте малюнки, подивіться на них (15 секунд).

Учитель закриває дошку.

- Розкладіть картки, на яких написані назви предметів і істот, у такій послідовності, в якій вони були розміщені на дошці. (Учитель відкриває дошку). Порівняйте набори карток.

Якщо були учні, які помилилися у розміщенні карток, вправа повторюється з іншим набором (але меншою кількістю) карток з тим, щоб всі учні стали переможцями, оскільки у цій грі важко застосувати підрахунки за балами.

Картки з написом слів можна по-різному використовувати: для звуко-буквеного аналізу слів (квітка), для визначення наголосу (замок), для орфоепічного проговорювання (верблюд) тощо.

Вправа 10. На дошці записані речення або текст, наприклад: “Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля”. (О.Олесь), “Радісна гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи. Дзюркочуть попід деревами струмочки”.

Учитель читає речення чи текст. Потім їх читають діти. Можна застосувати мовчазне і голосне читання. До читання залучаються учні різної підготовки. Учням роздають картки з реченням чи текстом, у яких пропущені слова. Дається завдання відновити текст. За кожне відновлене слово учень одержує 1 бал.

Виграє той, хто набирає найбільшу кількість балів.

Ці ж речення можна використати для осмисленого списування.

Висновки. Отже, система пропедевтичних вправ готує першокласників до усвідомленого написання зразка. Кількість і характер вправ на кожному уроці визначаються залежно від рівня освоєння дітьми техніки читання, письма, загального розвитку. Проте, на одному уроці можна і треба застосовувати різні вправи: орфоепічне проговорювання і вправу-гру, роботу з дисплеєм і завдання на увагу, моделювання речення і звуковий аналіз слова, коректуру і поділ слів на склади та ін. Формування осмисленого письма за зразком не обмежується пропедевтичними вправами. Вони лише готують дітей до такого виду списування. Осмислене письмо за зразком досягається введенням алгоритму списування. Проте введення алгоритму не самоціль. Це засіб, за допомогою якого в учнів має розвинутись орфографічна і пунктуаційна зіркість: бачити в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у простих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також самостійно виправляти допущені помилки, зіставляючи написане зі зразком [ 6, с.16 ].

ЛІТЕРАТУРА

1. Антощук Є.В. Вчимося запам‘ятовувати. 7 уроків з техніки ефективного запам‘ятовування.- К.: КІМО, РУТА, 2001.- 48с.

2. Даценко О.А., Олійник С.П. Методика формування правописних навичок у першокласників. Навчально-методичний посібник.- Полтава: ПДПУ, 2002.-108 с.

3. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За наук. ред. М.С.Вашуленка.-К.:Літера ЛТД, 2010.- С.276-301.

4. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 кл.: Посіб. для вчителя.-К.:Освіта, 2001.-176с.

5. Методика викладання української мови: Навч. посібник /За ред. С.І. Дорошенка .- К.: Вища школа,1992.- С.197-234.

6. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-К.: Освіта,2012.-С.16.