Участь посередника

у досудовому врегулюванні господарських спорів

Блажко К.А., студентка

Науковий керівник:

Гаджиєва Ш.Н., к.ю.н., викладач

Запорізький національний університет

Досудове врегулювання господарських спорів є в більшості випадків найбільш прийнятною альтернативою судовому процесу та оптимальним рішенням у багатьох суперечках, які можуть виникнути внаслідок здійснення підприємницької діяльності або в будь-яких інших сферах діяльності людини. Крім того, на даний час господарські суди мають на аби яку завантаженість, тому застосування досудового врегулювання спорів дало б змогу судам приділяти більше часу і уваги тим справам, що не змогли вирішити конфлікт без участі судді. Таким чином, досудове врегулювання спорів є надзвичайно ефективною дією.

Допомога посередника в таких ситуаціях, як досудове врегулювання спорів, необхідна і незамінна, адже спір може затягнутися, ускладнюючи саму ситуацію і відносини між учасниками. У цьому випадку задача посередника — розглянути всі досудові претензії і вирішити конфлікт за допомогою проведення переговорів на належному, професійному рівні. У більшості випадків посереднику ставиться цілком конкретне завдання, засноване на досудових претензіях клієнта — йому необхідно роз’яснити контрагенту його некоректну поведінку або незаконність дій, а також попередити про негативні наслідки. Таким чином, досудове врегулювання спорів є надзвичайно ефективною дією.

В результаті цієї розмови, приймається найбільш оптимальне рішення для всіх, що беруть участь у суперечці сторін, це дозволяє застосовувати досудове врегулювання спорів максимально ефективно. Саме таким чином винесення досудового вирішення відбувається на переговорах.

Досудове врегулювання господарських спорів регулюється розділом II Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Ст. 5-11 ГПК встановлюють основні положення, порядок, строки досудового вирішення спорів.

Досудове врегулювання господарських спорів – це сукупність заходів, які підлягають здійсненню підприємствами та організаціями, права яких порушені, та підприємствами та організаціями, які порушили ці права для безпосереднього вирішення між ними спорів без звернення до господарського суду.

Досудове врегулювання спору відбувається шляхом пред’явлення підприємством-потерпілим письмової претензії до підприємства-порушника.

Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій, спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно.

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти; вимоги заявника; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів[1].

Щодо посередника, його дій та повноважень, законодавство не встановлює ніяких норми. Проте, ми вважаємо, що це було б досить доречно.

Вирішення досудових суперечок за участю посередника, має наступні переваги:

виключення застосування примусу;

відсутність необхідності звернення за вирішенням спорів у державні органи;

розгляд досудових претензій в індивідуальному порядку;

досудова претензія.

До того ж, завдяки вирішенню спору до судового розгляду, учасники такого конфлікту, можуть зекономити свій час, гроші та сили, а за участю посередника, є надія на збереження ділових стосунків між учасниками.

Отже, із вище наведеного, можна зробити висновок, що інститут досудового врегулювання господарських спорів повинен застосовуватися на практиці набагато частіше, а участь посередника необхідна для якомога скорішого, правильного, прозорого вирішення конфлікту із дотриманням норм законодавства.

Література

1. Господарський процесуальний кодекс України. – Відомості Верховної Ради України,1992. - № 6. - Ст. 56.