І.В. Олійник, А.В. Куліш

студентки,

Навчально-Науковий Юридичний інститут,

Національний авіаційний університет, м. Київ,

Науковий керівник: Юринець Ю.Л., к.ю.н., доцент

Проблеми сучасного стану державного управління в інформаційному просторі

На сьогоднішній день відбувається стрімкий перехід до інформаційного суспільства, тобто зміна способів виробництва, світогляду людей та багато інших важливих причин. Слід зазначити, що в процесі управління керівники, службовці й фахівці постійно мають справу з інформацією як необхідним засобом розробки управлінських рішень та їх реалізації. За допомогою інформації реалізується зв'язок між суб'єктом і об'єктом, керуючою та керованою частинами системи управління.

Згідно зі ст.1 ЗУ «Про інформацію» - під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [1].

Інформація, що здійснюється в органах державного управління, різнобарвна та різноманітна. Тому вона може відноситися до зовнішньополітичної, економічної, соціально-політичної й екологічної сфери. Так як рішення які приймаються в державному управлінні мають бути юридично перевіреними, тому і правова інформація повинна відповідати існуючій нормативно-правовій базі.

Варто підкреслити, що основним елементом надходження інформації - є своєчасність її надходження. Від цього в певній мірі залежить якість та точність прийнятих управлінських рішень. Адже відомо, що затримування інформації часто призводить до її втрати і до вищих рівнів управління доходить лише частина тієї інформації, яка безперервно народжується у низових ланках. На підставі неповної інформації можуть прийматися лише наближені, інтуїтивні або взагалі неправильні рішення.

Також можна побачити й іншу проблему - при затримуванні інформації відомості, які містяться у ній можуть застаріти. Прийняті на їх основі управлінські рішення справляють негативну дію на хід керованого процесу та призводять до негативних наслідків. Від своєчасно прийнятої інформації залежить точність оцінки оперативної обстановки, повнота і правильність відповідних рішень, спрямованість планування оперативно-розшукових заходів, чіткість постановки завдань виконавцям, ефективність контролю й досягнення кінцевого результату розкриття та попередження злочину.

Існує ще одна проблема - це міжвідомчі розбіжності, які часто набувають публічного розголосу, чим створюють додаткову напруженість у суспільстві. Для вирішення проблем, що виникають, органам державної влади необхідно мати спеціальні структурні підрозділи (служби), що координують і реалізують державну та регіональну інформаційну політику [3]. На ці служби необхідно покласти ряд важливих функцій, таких як:

- аналіз інформаційного простору й моніторинг інформаційної політики економічних відомств і корпорацій з державною участю;

- вироблення інформаційної політики й узгодження її з державними економічними інтересами;

- усунення внутрішніх і міжвідомчих протиріч у проведенні інформаційної політики та узгодження державних економічних і бізнес інтересів.

Можна відзначити, що в систему будь-яких владних відносин входять відносини з питань виробництва, розподілу й споживання інформації; відносини між державою й цивільним суспільством, що розвиваються на основі комунікації й інформації [4]. Інформаційні служби виконують роль посередника між державою й суспільством. Інформаційний зв'язок із громадськістю є невід'ємною частиною управління будь-якою організаційною структурою, сприяє встановленню й підтримці спілкування, взаєморозуміння й співробітництва між структурою та громадськістю. Тобто зв'язок державного управління із громадськістю є природною складовою життєдіяльності будь-якого суспільства й організаційної структури [2].

Таким чином, вважаємо за доцільне зробити наступні висновки стосовно інформації в державному управління. Для виконання своєї ролі в управлінні інформація повинна відповідати таким вимогам: точності, періодичності, своєчасності, повноти, корисності, доступності.

Точність означає, що дані повинні мати однозначний зміст і не припускати різних тлумачень. Періодичність вимагає своєчасного періодичного надходження інформації у відповідний структурний підрозділ чи до конкретного співробітника. При цьому інформація повинна надходити раніше, ніж зміниться ситуація, яку вона описує, інакше вона втрачає своє значення. Повнота означає, що кількість інформації повинна бути достатньою для оцінки ситуації і прийняття рішення на певному рів ні в управлінні. Корисність вимагає, щоб інформація не містила даних, які непотрібні для вирішення проблем управління. Доступність полягає в тому, щоб інформація подавалася в такому вигляді, який не потребує додаткової переробки та не утруднює процес прийняття рішення.

Література

1. Про інформацію: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1992, № 48, ст.650;

2. Ібрагімова І. Інформаційне суспільство та взаємодія влади з громадськістю: вимоги ефективності / І. Ібрагімова // Вісник НАДУ. - 2004. - № 1. - С. 36-42.

3. Костирєв А.Г. Роль засобів масової інформації в процесі демократичного розвитку суспільства : автореф. дис ... канд. політ. наук : 23.00.02 / А.Г. Костирєв ; Київський національний університет ім. Т. Шевченка. - К., 2003. - 20 с.

4. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації / Г.Г. Почепцов. - К. : Київський університет, 1999. - 308 с.