Економічні науки /10. Економіка підприємства

Яремчук А. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Залучення позикових коштів підприємствами: проблеми та основні шляхи їх вирішення

Функціонування і розвиток суб’єктів господарювання завжди супроводжується залученням фінансових ресурсів, що пов’язано з використанням різних видів капіталу і, в тому числі, позикового, адже на будь-якій стадії розвитку підприємство потребує позикових коштів. Однак, в сучасних вітчизняних економічних і політичних умовах, які супроводжуються інфляційними процесами, високим рівнем фінансових ризиків, політичною та економічною нестабільністю, а також загостренням зовнішньополітичних конфліктів, залучення позикових ресурсів для підприємств стає досить проблематичним завданням. Саме тому на сьогодні особливої ваги набувають питання пошуку нових підходів до забезпечення підприємства оптимальним обсягом позикових ресурсів в необхідні терміни і за прийнятною вартістю.

Проблемам вивчення напрямів, шляхів і оптимальних умов залучення позикових ресурсів підприємствами та організаціями присвячені дослідження цілого ряду науковців, серед яких варто виокреми- ти роботи І.А .Бланка, Т.В. Давидюк, І.В. Замули, С.Ф. Легенчука, Г.О. Кузнєцової, Г.П. Ляшенко, Б.П. Адамика, О.О. Котенко, В.Д. Лагутіна, М.М. Агаркова, Т.В. Бессараб, та ін. В той же час, динамічні умови функціонування вітчизняних підприємств вимагають нових підходів до пошуку шляхів вирішення проблем у сфері формування позикового капіталу суб’єктів господарювання. Для вирішення поставлених проблем необхідним є дослідження сутності та напрямів формування позикового капіталу підприємства, визначення основних проблем залучення позикових ресурсів у сучасних умовах та встановлення основних шляхів їх вирішення.

Проблема розробки комплексної теорії сутності позикового капіталу привертала увагу вчених протягом багатьох років, однак, на сьогодні ще не сформувався єдиний підхід до трактування його сутності. У вітчизняному правовому полі закріплене визначення, за яким позичковим капіталом підприємства визнаються кошти, які залучаються для фінансування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, поверненості та платності [1]. Позиковий капітал відіграє значну роль в діяльності суб’єктів господарювання, виступаючи, перш за все, в якості фактору виробництва і, крім того, інструментом залучення додаткових активів для розширення виробничої діяльності. Основними функціями позикового капіталу підприємства визначають наступні: – захисна – позиковий капітал як частина капіталу підприємства виступає одним із джерел фінансування його резервів; – виробнича – використання позикового капіталу призводить до розширення виробничої діяльності підприємства; – оперативна – дозволяє спрямовувати ресурси на придбання необхідних активів; – регулююча – дозволяє визначати та управляти фінансовим станом підприємства; – інвестиційна – позиковий капітал є одним із основних видів джерел фінансування інвестиційних проектів та інвестиційної діяльності підприємств; – соціальна – позиковий капітал може сприяти підвищенню якості управління та інституційному розвитку [2]. Позиковий капітал підприємства складається із короткострокових та довгострокових зобов’язань. Так, до довгострокових зобов’язань підприємства відносяться довгострокові кредити, відстрочені податкові зобов’язання та інші довгострокові зобов’язання. До короткострокових зобов’язань підприємства прийнято відносити: кредиторську заборгованість за розрахунками (з бюджетом, зі страхування, з оплати праці, за отриманими авансами та з внутрішніх розрахунків); кредиторську заборгованість за товари, роботи і послуги; поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; короткострокові кредити; інші короткострокові зобов’язання.

Таким чином, позиковий капітал підприємства може бути не лише стимулятором його розвитку і активізації господарської діяльності, але і генератором ряду проблем. Саме тому, особливого значення має політика формування позикового капіталу на підприємстві. Політика залучення позичкових коштів являє собою частину загальної фінансової стратегії, яка полягає у забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позичкового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства [3]. Управління позиковим капіталом на підприємстві передбачає: формування інформаційної бази для управління; розрахунок потреби у капіталі на основі прогнозу операційної та інвестиційної діяльності; визначення можливостей залучення власного капіталу; визначення потреби у позиковому капіталі; вибір оптимальних джерел та умов залучення запозичень; оцінювання ефективності формування позикового капіталу; забезпечення реалізації політики залучення запозичень; аналіз ефективності використання запозичень [4].

Отже, управління залученням коштів на підприємстві має сприяти збалансуванню обсягів власних та залучених ресурсів у фінансуванні операційної та інвестиційної діяльності. Саме формування ефективного співвідношення обсягів залучення коштів із різних джерел є необхідною умовою забезпечення стабільного розвитку та нарощення економічного потенціалу підприємства, однак, у той же час, сам процес формування не позбавлений цілого ряду проблемних моментів. Так, основними проблемами формування позикового капіталу вітчизняних підприємств на сьогодні є наступні: – високий рівень фінансового ризику діяльності вітчизняних підприємств (особливо тих, що діють в зонах нестабільної політичної ситуації чи військової агресії) в результаті чого знижується можливість залучення кредитних ресурсів за прийнятними відсотковими ставками; – цільовий характер переважної більшості позикових ресурсів, що створює для підприємства обмеження у їх використанні і, таким чином, може призводити до втрати вигоди; – переважання необхідності повернення позикового капіталу у короткі терміни, що обумовлюється останніми змінами у фінансовій, економічній та політичній ситуаціях в країні. Зокрема, банківські установи все рідше надають довгострокові позики підприємствам, а кредитори починають скорочувати терміни розрахунків, а частина із них взагалі переходить на повну передоплату; – не оптимальність структури позикових ресурсів, що може бути викликана як неможливістю широкого диференціювання таких ресурсів, так і недоліками (або взагалі відсутністю) політики управління позиковими ресурсами; – падіння обсягів реалізації продукції, а, отже, зниження можливості фінансування поточної діяльності за рахунок власних коштів і підвищення необхідних обсягів позикових коштів для забезпечення нормального функціонування підприємства. Отже, як бачимо, переважна більшість проблем, які наявні сьогодні при формуванні позикового капіталу вітчизняних підприємств, зумовлюються негативними тенденціями у зовнішньому середовищі їх функціонування і, зокрема, політичною та фінансовою нестабільністю в Україні. Така ситуація вимагає лише більшого зосередження підприємств у питаннях вдосконалення внутрішнього управління формуванням та використанням позикового капіталу для забезпечення оптимальності його показників. Основними завданнями підвищення ефективності управління позиковим капіталом підприємств у нестабільних умовах можна назвати: – визначення напрямів формування позикових фінансових коштів, які включають обґрунтування основної необхідності у таких фінансових ресурсах і обсягів залучення (за необхідністю), оцінку вартості залучення позикового капіталу з різних джерел й оптимізацію співвідношення між ними; – формування операційного прибутку, тобто визначення обсягів реалізації продукції, що забезпечують беззбиткову операційну діяльність, і рівня можливого зниження цін на продукцію для збільшення обсягів продажів, тобто зростання оборотності коштів.

Важливим фактором підвищення ефективності залучення позикових коштів на підприємстві може стати забезпечення систематизованого управління даним процесом, оскільки сучасні вітчизняні реалії функціонування підприємств зумовлюють необхідність пошуку та використання ними оптимальних шляхів для досягнення поставлених цілей. Для оптимального збалансування структури позикового капіталу на підприємстві слід розробляти і втілювати стратегію управління залученням коштів, яка забезпечуватиме пошук ефективних джерел фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства з урахуванням усіх обмежень і ризиків. Системне та цілеспрямоване управління залученням коштів сприятиме виявленню резервів для додаткового отримання ресурсів, підвищенню економічного потенціалу й конкурентних переваг підприємства на ринку. Сучасні вітчизняні реалії функціонування суб’єктів господарювання вимагають від них збільшення обсягів залучення позикових коштів у той час, коли самі джерела отримання таких коштів значно звужуються. Така ситуація породжує необхідність пошуку оптимальних шляхів формування позикового капіталу підприємств. Основними шляхами покращення формування позикового капіталу підприємства, в сучасних умовах, може стати підвищення якості управління ним шляхом забезпечення систематизованого управління даним процесом, а також в результаті розробки і втілення стратегії управління залученням коштів, яка забезпечуватиме пошук ефективних джерел фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства з урахуванням усіх обмежень і ризиків.

Література:

1. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз : навч.посібник / Б. Є. Грабовецький. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 256 с.

2. Марченко В. Фінансова стійкість підприємства / В. Марченко // Дебет - Кредит. – 2009. – №32. – С.32-35.

3. Прокопенко І. Ф. Методика і методологія економічного аналізу : навч. посібник / І. Ф. Прокопенко, В. І. Ганін. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 430 с.

4. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства : навч. посібник / Г. В. Савицька. – 3-тє вид., випр. і допов. – К. : Знання, 2007. – 668с. – (Вища освіта ХХІ століття).