Економічні науки/7. Облік та аудит

 

К.е.н. Булкот Г.В., магістр Чала А.К.

 

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

 

Організація контролю дебіторської заборгованості на підприємствах

 

Фінансова та економічна діяльність суб’єктів господарювання потребує використання нових підходів до проблем платіжно-розрахункових взаємозв’язків між підприємствами, тому зростає роль правильного та ефективного здійснення контролю дебіторської заборгованості, що є досить актуальним і потребує детального розгляду.

В умовах кризи неплатежів особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження безнадійних боргів. При цьому слід пам'ятати, що політика управління дебіторською заборгованістю є складовою не лише фінансової, а й маркетингової стратегії підприємства.

Розрахунки з покупцями та замовниками мають динамічний характер, а тому потребують безперервного контролю і впливу з боку управлінського персоналу у загальній системі менеджменту підприємства. Ця діяльність нерозривно пов’язана з обробкою великих потоків економічної інформації, яка суттєво залежить від можливостей системи обліку на підприємстві. Адже для ефективного управління і функціонування потрібна достовірна і своєчасна інформація про стан дебіторської заборгованості, законність, підтвердженість господарських операцій.

Організація внутрішнього контролю дебіторської заборгованості підприємства забезпечує оцінювання фінансового стану потенційних дебіторів, їх платоспроможності, репутації на ринку та терміну існування. Вона сприятиме визначенню максимальної суми боргу в цілому та на одного клієнта, використанню різних форм забезпечення повернення боргу та дозволяє зменшити виникнення простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості.

Проте існують проблемні питання у системі внутрішнього контролю дебіторської заборгованості. Це проблема оплати дебіторської заборгованості та визначення допустимого рівня засобів, які вилучаються на дебіторську заборгованість; відсутність на більшості промислових підприємств структурного підрозділу чи особи, до обов’язків, якої входив би всебічний контроль за станом системи обліку на підприємстві. Але застосовувати у вітчизняних умовах традиційну за кордоном методику аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з різними дебіторами.

Особливо детально під час контролю перевіряють реальність і достовірність кожної суми виникнення розрахунків та підтвердження їх документальної обґрунтованості. Для цього необхідно перевірити, в якому стані знаходиться аналітичний облік цих розрахунків та відповідність його даним первинних документів, а саме накладним та актам виконаних робіт. Це пояснюється тим, що організація розрахунків із покупцями та замовниками багато в чому залежить від стану їх обліку і документального забезпечення. Несвоєчасне виявлення помилок у розрахункових документах в окремих випадках призводить до виникнення спірної заборгованості, порушення термінів пред’явлення за нею претензій та багатьох негативних наслідків.

Для забезпечення ефективного управління дебіторською заборгованістю на підприємстві доцільно створити спеціальні підрозділи. Але, щоб уникнути перенасичення кадрами, перевитрачання різних ресурсів, потрібно обов’язково обґрунтувати доцільність створення цілої служби. Тому на великих підприємствах це може бути відділ управління та контролю дебіторської заборгованості, на малих та середніх – особа, на яку покладені завдання [2].

Таким чином, метою контролю дебіторської заборгованості підприємства є: забезпечення систематичного спостереження за достовірністю облікових та звітних даних про наявність і зміну сум дебіторсько-кредиторської заборгованості; cвоєчасністю перерахування коштів кредиторам і відшкодування належних боргів із дебіторів; правильністю пред'явлення претензій і вчасністю їх погашення, дотриманням розрахунково-платіжної дисципліни на рівні її впливу на платоспроможність підприємства, що забезпечує його нормальну фінансово-господарську діяльність [4].

Для удосконалення контролю дебіторської заборгованості та прийняття рішення про її погашення керівництво підприємства повинно володіти достовірною інформацією про всі взаєморозрахунки підприємства за зазначений період. Це дасть змогу чітко окреслити грошові потоки підприємства, а також мінімізувати ризик виникнення заборгованості.

Дебіторська заборгованість як складова фінансових активів підприємства є на другому місці за ліквідністю активів підприємства після грошових коштів і є складовою оборотних активів, яка прямо пов’язана з розрахунково-платіжними операціями, які здійснює підприємство.

Ефективність управління розрахунками підприємства залежить від визначення кола потенційних дебіторів та планування дебіторської заборгованості підприємства на майбутні періоди. Постійний моніторинг грошових розрахунків підприємства та створення кредитної політики щодо окремих покупців та замовників забезпечить ефективний контроль за формуванням та погашенням дебіторської заборгованості. Система управління підприємством має базуватися на внутрішньому контролі за здійсненням грошових розрахунків на кожному етапі господарського процесу [3].

Загалом, для покращення системи контролю розрахунків з покупцями та замовниками доцільно:

1. Здійснювати контроль за часткою дебіторської заборгованості в загальній величині оборотних активів, а також за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості з метою підтримки фінансової стабільності та платоспроможності підприємства.

2. Здійснювати постійний контроль за дебіторською заборгованістю з розподілом її за строками непогашення для своєчасного реагування та вжиття заходів щодо її погашення.

3. Систематично проводити інвентаризацію розрахунків з покупцями та замовниками для підтвердження реальності сум заборгованостей [4].

В сучасних умовах господарювання велика кількість підприємств та організацій знаходиться в скрутному становищі, маючи досить велику проблему неплатежів. Розрахунки з покупцями і замовниками – один із необхідних складників розширеного відтворення, для нормального здійснення якого необхідне постійне спостереження за його перебігом, що досягається шляхом здійснення аналізу розрахункових операцій підприємства. Контроль дебіторської заборгованості на підприємстві має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій з дебіторами [1].

Отже, узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що здійснення контролю дебіторської заборгованості на підприємствах є невід’ємною складовою системи контролю бухгалтерського обліку в цілому.  Важливість вчасного та повного отримання коштів на рахунок підприємства важко переоцінити. Саме тому для підприємства є край необхідним контролювати рівень дебіторської заборгованості для підтримання ефективного функціонування всього підприємства.

 

Література:

1.     Бурова Т. А. Проблеми та перспективи розвитку системи внутрішнього контролю дебіторської заборгованості на підприємствах / Т. А. Бурова, В. В. Волошина // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського.   2014. Вип. 5.3. - С. 11-15.

2.     Даценко Г.В., Дембіцька А.О. Проблеми і особливості організації внутрішнього контролю дебіторської заборгованості на підприємстві // Г.В. Даценко, А.О. Дембіцька / Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. – 2012. - Экономические науки/7.

3.     Кащенко О. Облік та контроль дебіторської заборгованості як складової системи грошових розрахунків підприємства // Кащенко О. / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. – С. 54-56.

4.     Непочатова В.С. Внутрішній контроль розрахунків з покупцями та замовниками // В.С. Непочатова / Молодий вчений. – 2016. - № 3 (30) березень. – С. 134-137.