Економічні науки/7. Облік та аудит

К.е.н. Булкот Г.В., магістр Масловська І.С.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Особливості контролю калькулювання собівартості

Чимало важливих складових має система управління господарської діяльності на підприємстві. Однією з визначальних та активних ланок є калькулювання собівартості продукції. Поряд з іншими саме цей важливий чинник забезпечує потрібною інформацією управлінський персонал для прийняття рішень. Тому, що від оперативності, достовірності та доцільності інформації щодо витрат залежить ефективність виробничої діяльності підприємства, його спроможність втриматися в сучасному конкурентному середовищі та досягти бажаних результатів. Завдяки групуванню витрат за центрами відповідальності можливо об`єднувати різні за економічним змістом витрати в єдині цільові групи. Але при цих факторах виникає проблема вибору методів контролю витрат та калькулювання собівартості продукції для їх подальшого аналізу.

Метою контролю витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є перевірка документального, своєчасного, повного і достовірного відображення фактичних витрат на виробництві продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійсненних технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства .

Основною частиною вартості є собівартість продукції, тому найважливішим завданням контролю є її калькулювання. Слід розуміти, що контроль витрат та калькулювання собівартості продукції - це сукупність різних прийомів підприємства відображення витрат на виробництво та документування, що забезпечують визначення фактичної собівартості продукції та необхідну інформацію для контролю за процесом формування собівартості продукції. Таким чином, методи контролю витрат на виробництво та методи калькулювання — це два процеси, що залежать один від одного та характеризуються власними методами, завданнями, користувачами, прийомами.

Контроль витрат і калькулювання, який являється єдиним процесом, складається з двох взаємопов’язаних етапів: організації аналітичного обліку витрат і розподілу витрат на виробництво продукції між об’єктами обліку та калькулювання собівартості, що включає операції з визначення собівартості виробів та одиниць продукції. Щоб оцінити рентабельність виробництва і збуту окремих видів продуктів, їх ступінь вигідності для підприємства потрібно зробити їхній розрахунок собівартості.

Калькуляцію собівартості використовують для обґрунтування рішень про обсяг і структуру випуску, про вибір між власним виготовленням і придбанням на стороні, про визначення нижньої межі цін та ряду інших.

Собівартість продукції є якісним показником, оскільки якщо нижча собівартість продукції, то більше економиться праця і краще використовуються основні засоби та матеріали, відповідно дешевше виробництво обходиться підприємству. Саме від вибору методу обліку витрат, калькулювання і контролю собівартості продукції залежить прибутковість та конкурентоспроможність підприємства.

Зазвичай методи калькулювання розглядають як шляхи обчислення собівартості продукції (всього обсягу конкретного виду і калькуляційної одиниці). Деякі науковці розподіляють процес калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг на три етапи: на першому етапі відбувається розрахунок собівартості випущеної продукції загалом, на другому – розрахунок фактичної собівартості кожного виду продукції, на третьому – розрахунок собівартості одиниці продукції.

Існують різноманітні методи контролю витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Рішення як їх застосовувати приймається відповідно до особливостей процесу виробництва, характеру готової продукції (послуг, що надаються), її складом, способом обробки. Варто зазначити, що на сьогоднішній день не існує загальноприйнятої класифікації методів контролю витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Але всі дослідники за ознаками виділяють групи за якими можна розподілити методи, що застосовуються на практиці, а саме: щодо обліку витрат, контролю витрат, а також можна виділити нову групу щодо управління витратами. Таким чином, за ознаками можна виділити три класифікаційні групи методів контролю витрат і калькулювання собівартості продукції.

Отже, щодо обліку контролю використовуються відносно об`єкти обліку попроцесний, попередільний, позамовний методи калькулювання та змішаний метод витрат.

Щодо контролю витрат за оперативністю обліку та контролю витрат виділяють калькулювання фактичної собівартості, систему нормального калькулювання, нормативний метод калькулювання, калькулювання за методом «стандарт-кост», балансовий метод калькулювання, комбінований метод витрат.

Щодо управління витратами за повнотою обліку витрат розрізняють калькулювання повної собівартості, калькулювання за методом «директ-костинг», калькулювання за методом «верібл-костинг». За спосіб управління витратами: метод «АВС- костинг», метод «in time», метод «таргет-костинг», метод «кайзен-костинг», метод «бенчмаркинг», метод TQM - «тотал кволіті», менеджмент, метод стратегічного обліку витрат.

Тож в процесі діяльності підприємства виникає об’єктивна потреба у вивченні методів контролю витрат та методів калькулювання собівартості продукції, як різних понять за сферами охоплення, задачами і методами.

Отже, узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що на практиці можливо поєднувати елементи різних методів контролю витрат і калькулювання продукції між собою, проте головним є накопичення інформації в системі обліку господарської діяльності, яка була б придатною та корисною для прийняття ефективних управлінських рішень.

Література:

1. Іваницька Т.Є. Аналіз методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції / Т.Є. Іваницька // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. – 2016. – №1. – С. 129-134.

2. Волковицька О.М. Вітчизняний і зарубіжний досвід обліку прямих витрат на виробництво на підприємствах / О.М. Волковицька // «Економічні науки». – Серія «Облік і фінанси». – 2015. – №12 (45). Ч. 1. – С. 53-60.

3. Жмутин О.З. Проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції / О. З. Жмутин // 69–та студентська науково–технічна конференція: секція "Економіка і менеджмент" : збірник тез доповідей / Національний університет "Львівська політехніка". – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – С. 429–432.