Педагогические науки/2.Проблемы підготовки специалистов

К.пед.н. Семененко І.Є.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

Мовна підготовка як інструмент професійно-пізнавальної діяльності іноземних студентів

Інтеграція іноземного студента у нове навчальне середовище є можливою лише за умови його успішної адаптації до процесу навчання. Головною проблемою ефективного входження іноземних студентів у навчальний процес є протиріччя між рівнем їхньої готовності до сприйняття навчальної інформації та вимогами стандартів вітчизняної вищої школи. Такий підхід до цієї проблеми дозволяє визначити її міждисциплінарний характер, що виявляється у психолого-педагогічних аспектах взаємодії різних складових навчального процесу в цілому.

Необхідність соціалізації іноземних студентів у нерідній країні спрямовує викладачів до надання їм допомоги та підтримки. Цей процес містить широке коло адаптаційних заходів, перегляд уявлень про життя за кордоном і вироблення стратегії власної життєдіяльності в країні навчання. Тобто успішність навчання іноземних студентів досягається високим рівнем адаптованості до нових умов життя й навчання в нерідній країні.

Іноземні студенти, які навчаються в Україні, різняться, як за рівнем мовної підготовки, так і за умовами їхніх договірних обов’язків. Так, студенти з далекого зарубіжжя обов’язково мають закінчити підготовчий факультет перед вступом на перший курс вищого навчального закладу з метою оволодіння мовою країни навчання. Студенти з близького зарубіжжя (з Туркменістану, Азербайджану, Узбекістану) за умовами міжнародних угод між Україною та їхньою рідною країною вступають одразу на перший курс, оскільки вони вивчають російську мову у шкільному курсі. Таким чином, ці студенти, на відміну від студентів далекого зарубіжжя не отримують додаткового часу для психолого-педагогічної адаптації. Всі вони по-різному пристосовуються до професійно орієнтованого середовища вищої школи України, до обсягів навчальної інформації. Труднощі адаптації пов'язані з реальними психофізіологічними можливостями іноземних студентів, специфікою навчання нерідною мовою, рівнем сформованості їхнього лінгвістичного апарату та вимогами державних освітніх стандартів за фахом.

Для вирішення проблеми досягнення адаптованості та комфортності навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах використовується цілісна, системно організована діяльність щодо створення сприятливих умов для успішного функціонування студента. Ця діяльність ґрунтується на принципах особистісно-орієнтованого навчання і здійснюється у межах психолого-педагогічних технологій, які спрямовані на попередження проблем на певному етапі розвитку особистості. Особистісно-орієнтований підхід визначається активізацією і розвитком особистісних функцій індивіда, поєднанням освітнього стандарту з особистісним досвідом студента. Особистісно-орієнтовані технології мають специфічні освітні можливості, забезпечують засвоєння ціннісного досвіду, суб'єктивну позицію студента в навчальному процесі, його особистісний розвиток.

Реалізації принципів особистісно-орієнтованого підходу забезпечується переорієнтацією взаємин педагога і іноземних студентів на суб'єкт-суб'єктні відносини, що, в свою чергу, виявляє творчу індивідуальність студентів і педагога. Таким чином, створюються умови для підвищення ефективності освітніх процесів у формуванні професійної компетенції іноземних студентів.

Педагогічна практика свідчить, що ефективності фахової підготовки сприяє емоційно-психологічне задоволення освітнім процесом, комфортність умов навчання, успішність засвоєння освітньої програми та усвідомлення правильності професійного вибору. Особливістю фахової підготовки іноземних студентів є те, що результативність цього процесу залежить від засвоєння мови країни навчання як засобу спілкування. Тому, як уважає Є. Леонтьєва, саме на заняттях з мовної підготовки має закладатись професійно-ціннісне ставлення іноземних студентів до фахової підготовки як усвідомленого, вмотивованого, позитивно-дієвого ставлення субʼєкта до предмета освітньої діяльності, що виражається в розумінні важливості і значущості вивчення мови країни навчання для їхньої подальшої професійної підготовки [6].

Оскільки, однією з основних проблем у навчанні іноземців в українських вишах є саме проблема організації мовної підготовки (за фаховим спрямуванням), підготовка іноземних студентів в українських ВНЗ відбувається різним способом (студенти з далекого зарубіжжя на підготовчому факультеті вивчають мову країни навчання до досягнення рівня комунікативної компетентності, іноземці із країн СНД вступають одразу на перший курс обраного ними університету). Однак, як свідчить практика, володіння мовою студентами країн СНД здебільшого є недостатнім для їхньої інтеграції в інформаційне середовище профільного ВНЗ. Поза увагою науковців залишились проблеми організації мовної підготовки у навчальних групах, які складаються з іноземних студентів різного рівня мовної підготовки, і етнічний склад яких є досить полікультурним. Так, в одній групі можуть навчатись студенти із Туркменістану, Конго, Китаю, Марокко тощо. Складність роботи викладача у такій групі виявляється у тому, що, крім різного рівня мовної підготовки (студенти з Туркменістану не вивчали мову на підготовчому факультеті, а тому є ризик, що їхнє володіння мовою виявиться недостатнім для навчання у групі інших студентів), студенти причетні до різних культур, а тому мають різні уявлення про нормативність поведінки у спільноті. Таким чином, перед викладачами постає проблема: знайти фактори, які б згуртували студентів у групі. На нашу думку, такими факторами є саме професійні цінності майбутніх фахівців.

Ефективне формування професійно-ціннісного ставлення іноземних студентів до освітньої діяльності у ВНЗ в ході вивчення ними мови країни навчання забезпечується дотриманням сукупності організаційно-педагогічних, професійно-особистісних та дієво-практичних педагогічних умов. При цьому організаційно-педагогічні умови розглядаються автором як такі, що спрямовані на виявлення рівня готовності іноземних студентів до освітньої діяльності та забезпечення ефективної організації освітнього процесу у ВНЗ, тобто диференціацію студентів за рівнем володіння мовою та їхньої готовності до освітньої діяльності у ВНЗ; розробку програм підготовки студентів-іноземців з урахуванням професійної спрямованості; забезпечення доступу іноземних студентів до освітніх ресурсів; організацію навчального процесу на принципах особистісно-орієнтованого підходу. Професійно-особистісні педагогічні умови є спрямованими на розвиток особистості іноземних студентів, на формування у них професійно значущих якостей у процесі освітньої діяльності у ВНЗ. Їх функціональне призначення реалізується в адаптації іноземців до соціокультурного середовища ВНЗ; формуванні позитивної мотивації до освітньої діяльності; вибудовуванні ієрархії професійно-значущих цінностей і визначення перспектив професійної підготовки у ВНЗ; створенні позитивного емоційно-психологічного клімату на заняттях. Дієво-практичні або технологічні педагогічні умови дозволяють здійснювати орієнтацію освітнього процесу на майбутню професію, спрямовуючи викладачів до застосування ефективних методів, прийомів та засобів, необхідних для оволодіння професійно значущими знаннями, та вміннями у процесі вивчення мови. До цих методів належить залучення студентів до активної комунікативної діяльності на заняттях та у позааудиторний час; надання можливості реалізувати мовленнєві та мовні уміння у ситуаціях міжкультурної комунікації; оволодіння прийомами самостійної пізнавальної діяльності. Названа діяльність має специфічні цільові, змістові й процесуальні характеристики і спрямована на реалізацію іноземними студентами своїх особистісних цілей, потреб і можливостей в соціокультурній, суспільно-політичній та професійній галузях спілкування.

Висновки. Отже, визначаємо, що найважливішою проблемою фахової підготовки іноземних студентів у вищих навчальних закладах освіти є їхнє професійне навчання нерідною мовою, яка має стати не лише засобом спілкування у полікультурній комунікації, але й інструментом професійно-пізнавальної діяльності. Такий підхід до значення мовної підготовки підвищує її роль у процесі ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця в цілому.

Література:

1. Грень Л. М. Розвиток мотиваційної сфери студентів як основа досягнення успіху в майбутній професійній діяльності Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – Харків : УІПА, 2010. – № 28/29 – С. 35 – 38.

2. Сподін Л. А. Педагогічні умови формування професійної спрямованості особистості студентів вищих аграрних закладів освіти 2001 року : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. А. Сподін. – Київ : Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України, 2001. — 20 с.

3. Гревцева И. В. Инновационные подходы и технологии повышения качества профессионального образования: Материалы конференции / И. В. Гревцева. – Ливны : Ливенский филиал Госуниверситета – УНПК. – 2013. – С. 71 – 75.

4. Резван О. О. Рефлексивна позиція студентів вищих технічних закладів освіти як фактор їхньої фахової реалізації. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол.: Т. І. Сущенко (голов.ред.) та ін.]. – Запоріжжя, 2012. – Вип. 27(80). – 596 с. – С. 554 – 559.

5. Аввакумова Т. А. Формирование операционных навыков обучения на основе субъектных отношений в профессиональной подготовке студентов : дис. ... канд. пед. н. : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Т. А. Аввакумова. – Москва, 2002. – 145 c.

6. Леонтьева Э. С. Формирование профессионально-ценностного отношения иностранных студентов к образовательной деятельности в ВУЗе в процессе изучения русского языка: дис. … канд. пед. наук: 13.00.08/ Леонтьева Элина Сергеевна. – Курск: КГУ, 2012. – 191 с.