А.М.Семисюк

Топоніми у компонентному складі проприативів як відображення ролі пропріальної лексики у німецькому медичному дискурсі

Сучасна ономастична наука приділяє велике значення дослідженню існуючого корпусу пропріальної лексики і у медичному дискурсі, оскільки у мікротопонімії як особливого мовного шару відбито процес ментального багатства топонімної номінації різних видів пропріативів, які урізноманітнюють шляхи термінотворчості ареалів у межах ономастичних систем.

Об’єктом нашого вивчення слугують номінативні одиниці, до складу яких увійшли топоніми, лінгвістичний аналіз яких будується на визначенні екстралінгвістичних чинників з урахуванням того, що процеси номінації цього підкласу мають глибокі історичні коріння і здатні повною мірою віддзеркалити внутрішні системні кореляції і роль в межах цього виду топонімії, специфіка яких полягає у мовних характеристиках – структурі, складі та значення.

Зафіксований банк пропріативів з топонімами дозволив здійснити класифікаційний розподіл термінологічних одиниць за наступними основними лексико семантичними номінативними класами і дійти висновку, що найбільш продуктивними серед них є: мовні одиниці, які позначають види захворювань Japanishe Fluss Fieber; Q-Feiber-Balkangrippe; Quinsland-Grippe; Ispanka-Spanische Grippe - і які утворені за місцем виникнення та розповсюдження хвороби.

TSATSUGAMUSHI-Krankheit Japanisches Fieber (цуцугамуші, японська лихоманка) Cocsaki infekt – збудники хвороб. Всі вони позначають різновиди лихоманки.

До складу пропріальних одиниць увійшли назви країн та місцевостей: Балкани, Японія, Іспанія . У назві захворювання Listerlose відсутній топонім, але у дефініції та тлумаченні присутня назва ріки Тигр у перекладі цей топонім також має місце - хвороба басейну ріки Тигр. У номінативній одиниці West-Nill-Fieber енцефаліт західної частини річки Ніл, присутнім є назва річки з конкретизацією басейну її знаходження.

У складі номінативних одиниць, які містять у собі назви міст або країни –Boston-Exantem Stockholm Syndrom Синдром коли жертва та ґвалтівник не можуть жити окремо один від одного Hinesische Syndrom Q-Fieber- австрійська хвороба, Merzeburger trias Мерзебурзька тріада (симптоми гіперфункції щитоподібної залози), Hannoverkrankheit ) у перекладі втрачається позначення топоніма Ганновер і переклад має таке позначення: вірусна діарея; Amerikanisches Zeckenbißfieber – Fleckenfieber варіанти перекладу: блакитна лихоманка; відсутній прикметник топонім «американський».

Найменування з епонімними ознаками, які вказують на семантичну топонімізацію терміна з’ясовують природу семантичних взаємовпливів, де власні назви виконують номінативну функцію і володіють лінгвістичною інформативністю.(1)

В процесі творення досліджуваних топонім них утворень у складі номінативних одиниць діапазону німецького медичного дискурсу типовим є наявність антропонімних дериватів, що є реально вмотивованим оскільки є вказівка на власні імена.

Серед цих утворень слід визначити утворення, які надають нову термінологічній одиниці нову інформаційну цінність топонімного характеру.

Спираючись на огляд етапів становлення та розвитку мікротопонімії у медичному дискурсі ми у своєму дослідженні використовували етимологічний підхід, структурно-морфологічний напрям (виокремлення моделей і типів словотвірної будови, ономасемасіологічний розгляд, який дозволив спостерігати топонімічні утворення такого типу з огляду взаємозалежності топонімів з іншими компонентами пропріальної лексики, а також встановити закономірності перенесення значення топонім них одиниць на семантику пропріативів у цілому. На нашу думку, це є важливим у процесі укладання вокабуляру з термінологічних одиниць до складу, яких входять топоніми на позначення місць виникнення хвороб та їх симптомів, що має також велике значення для уніфікації, транслітерації, та перекладу цього корпусу німецької терміносистеми медицини.

Щодо морфологічної структури словотвірних схем конструкцій досліджуваних пропріативів домінує словоскладання, функціонують двочленні складені номени, тричленні і більше компонентні пропріативні утворення з топонімом…

Компонентний аналіз цих структур довів, що вони формують суттєвий лексикосемантичний зріз медичного дискурсу і не вступають у протиріччя з властивостями інших термінологічних одиниць. Слід зазначити, що крім лінгвістичної інформованості вони несуть у собі значний прагматичний потенціал, номінуючи нові реалії у розвитку медичної науки.

Виокремлення класу пропріативних утворень з компонентом топонім семантично співвіднесений з концептосферою медицини і являє собою активні мовні структури і є повноправною потенційною складовою сучасного медичного вокабуляру. Епонімні утворення до компонентного складу яких входять топоніми, становить 6℅ дослідженого термінологічного фонду, німецько-російського словника медичних термінів і за структурою переважно представлені термінами словосполуками які містять топоніми і щонайменше одне загально вживане слово. Ці словосполуки означають назви хвороб, симптомів, синдромів та фізіологічних станів людини.

Пропріальні термінологічні одиниці з топонімом у складі фахового медичного тексту сприяють фахово-спрямованій комунікації, підкреслюють її змістовність, інформативність та семантичність і за моделлю відповідають науковому мовленню.

Відповідно до рекомендації, щодо термінологічного унормування більшість проприальної лексики з топонімом перекладається з дотримуванням наступних принципів: калькування, або тлумачення у разі, якщо такий термін відповідає всім вимогам літературної мови і не порушує системних зв’язків у межах терміносистеми медицини, і має високий рейтинг щодо частотності уживання, є вмотивованим, і має статус інтернаціоналізму, що в свою чергу сприяє уніфікації та стандартизації термінологічних одиниць німецької концептосфери медичного дискурсу, відіграючи роль повноправної складової, сучасного тезаурусу, німецького медичного, термінологічного словника.

1. Бицко Н.І., Теоретичні та методологічні засади дослідження мікрогідронімів Тернопільщини./Н.І.Бицко Науковий вісник Чернівецького Університету Вип 598; Чернівці, 2012.С.46-50

2. Бицко Н.І. Метафоричні утворення у мікрогідронімії Тернопільщини. Вісник Львівського Університету.-Вип. 56-ч.1,-Львів 2012 с.282-289

3. Карабан В.І. , Верба Л.Г. Інгерентна прагматичність дискурсу. «Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвузівський збірник наукових праць. Харків 1996 с.89-90

4. Степанов Ю.С. Альтернативний мир. Дискурс. Язык и наука конца 20 века- М., 1995.-с.35-73