Докази в господарському процесі

Бойко Ю.Ю., студентка

Науковий керівник:

Гаджиєва Ш.Н., к.ю.н., викладач

Запорізький Національний Університет

Докази є основним інститутом в господарському судочинстві, оскільки правильність судового рішення, залежить від розуміння, тлумачення та застосування цього інституту всіма учасниками судового процесу.

М.К. Треушніков визначає судові докази, як поняття, що у собі пов’язує два елемента, а саме: фактичні дані як зміст доказів та засоби доказування як процесуальну форму [1]. Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які фактичні данні , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору [2].

В судовому процесі не допускається винесення судового рішення на підставі вірогідності або внутрішнього переконання судді. Рішення, які винесені на підставі вірогідних суджень, підлягають безумовній відміні судами вищих інстанцій.

Наважливішою проблемою у практиці, щодо застосування доказів є подання сторонами юридично байдужих фактів, відмежованих від предмету позову. Господарський суд, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, це передбачено ст.34 ГПК України.

Важливим етапом оціночної діяльності суду по відбору належних доказів є розкриття об’єктивного зв’язку між фактичними даними, що містяться в засобах доказування. Але не всі факти підлягають доказуванню. ГПК України передбачає, що звільняються від доказування обставини, визнані судом загальновідомими та преюдиціальні факти [2].

Загальновідомими є факти, які відомі широкому колу осіб і тому їх вірність очевидна і не потребує встановленню. Такими фактами є війна, землетрус тощо.

Преюдиціальними є факти встановленні рішенням суду по адміністративній, цивільній, господарській справі, або вироком суду в кримінальному провадженні, або постановою суду в справі про адміністративне правопорушення, які вступили в законну силу по справі, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Одного разу встановлені судом обставини не потребують встановлення їх знову.

ГПК України не пояснює та не застосовую поняття «предмет доказування». В юридичній літературі та в судовій практиці не має точної відповіді, що є предметом доказування. На думку А.Ф. Клеймана, предметом доказування є суперечливі юридичні факти , що мають значення для дозволу справи, тому що вони пов’язані з підставою позову та підставою рішення.

Вагомий внесок в аналізуванні питання, щодо предмета доказування, зробив Л.П. Смішляєв, він зазначав, що характеристика предмета доказування як сукупності юридичних фактів є неповною і неточною. Також він сформулював визначення «предмет доказування». За Л.П. Смішляєвим, Предметом доказування є юридичні факти, а також обставини, що обумовлюють, відповідно до закону, їхню значимість, з’ясування сукупності, яке може служити підставою для визначення вимог чи заперечень сторін обґрунтованими, з погляду права, за винятком загальновідомих та преюдиціально встановлених.

Зокрема, Л.М. Ніколенко, розуміє під предметом доказування особливий процесуальний інститут , в який входять лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, факти, без з’ясування яких не можна правильно вирішувати сутність справи [3].

Доказова діяльність сторін спору пов’язана із предметом доказування в господарському процесі. Без активної участі суб’єктів унеможливлюється встановлення судом істини справи. Особи, які беруть участь у справі, мають

забезпечити матеріали справи, документами та матеріально-технічними доказами. Суд не повинен обмежуватись, у встановленні лише тих обставин, які зазначені у позовній заяві.

Я вважаю, що чітке визначення, та розуміння поняття доказу, його предмету має важливе практичне значення в господарському судочинстві, оскільки роб мит його осмисленим, надає вірний вектор для процесуальної діяльності учасників господарської суперечки.

Література

1. Треушніков М.К. Арбітражний процес : посібник / М.К. Треушніков ; за заг. ред. М.К. Треушнікова. - М.: Спарк, 1997. - 253 с.

2. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р.  № 1798-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 .

3. Ніколенко Л.М. Предмет доказування в господарському процесі України / Л.М. Ніколенко // Держава і право. - 2003. - 255 с.